Вулиця Короленка (Дніпро)
| Вулиця Короленка Дніпро | |
|---|---|
.jpg) вулиця Короленка ввечері (з боку проспекта Дмитра Яворницького) | |
| Місцевість | Половиця, Млини |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | письменника Володимира Короленка |
| Колишні назви | |
| Первозванівська | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 2,2 км |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | Центральна |
| Трамваї | 1, 5, 12 |
| Тролейбуси | 1, 4, А |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Архітектурні пам'ятки | Будинок Хреннікова |
| Державні установи | Управління СБУ, Управління МНС, Управління Пенітенціарної служби |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Вулиця Короленка у Вікісховищі | |
Вулиця Короленка — вулиця у середмісті Дніпра, у місцевості Половиця, що у Шевченківському районі. Бере початок з перехрестя з проспектом Дмитра Яворницького і закінчується тупіком за 2150 метрів. Короленка є продовженням половицької вулиці Володимира Мономаха. Після перетину з вулицею Челюскіна починається ухил угору у напрямку одного з трьох історичних пагорбів Дніпра.
Історія[ред. | ред. код]
Перша відома назва вулиці — Первозванівська. До кінця ХІХ століття біля сучасної вулиці Челюскіна вулицю перетинала річка з Довгого байрака – на межі ХІХ-ХХ століть річку сховано у підземний колектор. У 1860-х між вулицею Короленка та сучасною площею Героїв Майдану було зведено старогостинні торгові ряди (у народі "панські")[1] за проєктом головного архітектора міста Андрія Достоєвського (братом Федора Достоєвського).
.jpg)
1923 року вулицю перейменовано на Короленківську, на честь російського письменника українського походження Володимира Короленка[2].
Історична забудова вулиці (кінця ХІХ – початку ХХ століть) попри пошкодження під час Другої Світової війни збереглася відносно добре. Зокрема найбільш відома будівля вулиці – будинок Хреннікова, зведений у стилі українського модерну – є одним з візуальних символів Дніпра.
.jpg)
Серед інших визначних споруд вулиці – будинки Добрускіна (Короленка, 15) та Міщенка (2) у катеринославському цегляному стилі, модерновий будинок купця Сухотинського (1) та будинок Якова Нейштаба (17) у рідкісному для Дніпра псевдоготичному стилі[3]. Варто відзначити також будинок під номером 6 – дохідний будинок братів Бакк. Це одна з найменших у місті споруд такого призначення, що однак відрізняється багатим зовнішні декором[4].
На вулиці розташовано дві житлові будівлі, зведені у передвоєнні роки (1936-1938) архітектором Олександром Красносельським (на перетині з вулицями Челюскіна і Святослава Хороброго). Сам архітектор з 1925 по 1941 також мешкав на вулиці Короленка – у будинку під номером 14[5].
На перехресті з вулицею Святослава Хороброго розташоване Головне управління Служби безпеки України. Будівля зведена за проєктом архітектора Володимира Самодриги у 1935 році як обласне управління НКВС. У роки німецької окупації тут розташовувалося управління Гестапо[6], у повоєнні роки – КДБ.
У 2019 – 2020 роках тривав капітальний ремонт кварталу вулиці Короленка (між проспектом Яворницького та вулицею Челюскіна) з облаштуванням пішохідного бульвару. Ця частина вулиці набула назви "Бульвар мистецтв" і отримала декілька артобєктів, зокрема PixelWall та інтерактивний медіаекран[7].
Перехресні вулиці[ред. | ред. код]
.jpg)
- проспект Яворницького,
- Троїцька площа,
- вулиця Челюскіна,
- Старокозацька вулиця,
- вулиця Святослава Хороброго,
- Костомарівська вулиця,
- Бородинська вулиця,
- вулиця Свєтлова,
- Вознесенська вулиця,
- вулиця Дарвіна,
- вулиця Симона Петлюри,
- Українська вулиця,
- вулиця Драгоманова,
- вулиця Сергія Подолинського,
- вулиця Ігоря Сікорського
- Барвінківська вулиця.
Будівлі[ред. | ред. код]
- № 2 — Гранд-готель «Україна»,
- № 3 — Будинок побуту «Центральний»,
- № 4 — Дніпропетровське облуправління МНС,
- № 87 — Військкомат Шевченківського району.
Джерела[ред. | ред. код]
- вулиця Короленка на Гугл мапі
- Мапа Катеринослава 1910 року [Архівовано 29 березня 2022 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 9 жовтня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Про перейменування вулиць м. Катеринослава - Дніпропетровська в 1920-1930-х рр (ru-RU) . Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 22 вересня 2018.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ https://gorod.dp.ua/history/house/?bid=64
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 9 жовтня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)