Вулиця Миколи Оводова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
вулиця Миколи Оводова
Вінниця
Європейська площа у Вінниці, на задньому плані — водонапірна башта, травень 2010 року.
Європейська площа у Вінниці, на задньому плані — водонапірна башта, травень 2010 року.
Європейська площа у Вінниці, на задньому плані — водонапірна башта, травень 2010 року.
Назва на честьМиколи Оводова, міського голови Вінниці у 1899-1917 роках.
Колишні назви
Театральна, Богдана Хмельницького, Козицького
Загальні відомості
Протяжністьпонад 1100 метрів
Транспорт
Маршрутні таксі36
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'яткиМаєток Кумбари, Водонапірна вежа
Пам'ятникиМеморіал Слави, пам'ятник Небесній сотні
Медичні закладиЦентр первинної медико-санітарної допомоги №2
Паркисквер на Європейській площі
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
CMNS: Вулиця Миколи Оводова у Вікісховищі

Вулиця Миколи Оводова — одна з вулиць міста Вінниця. Названа на честь міського голови Вінниці у 1899-1917 роках Миколи Оводова.

будівля прибуткового будинку на пішохідній частині вулиці

Вулиця обома кінцями впирається в річку Буг. Забудова вулиці змішана, тут є будівлі імперської та радянської епох. Будинок № 1 це маєток одеського купця грека за походженням Камбарі (Кумбари). Від маєтку до річки ведуть гранітні східці, також на схилах розбито парк з оглядовими майданчиками. Вся місцевість (від маєтку до Київського мосту) називається Кумбари (за легендою на честь загиблої дочки купця). На іншому березі знаходиться храм Ксенії Петербурзької із парком довкола. В маєтку розташовано дитячий лікувальний заклад.

Трохи далі вниз по вулиці Європейська площа зі сквером. Тут знаходиться стара водонапірна башта з музеєм воїнів-афганців, меморіал загиблих воїнів із вічним вогнем, фонтан, кінотеатр «Родина»(Будинок 41) та сучасні торгово-розважальний центр і магазини.

Будинок № 22 в минулому прибутковий будинок з готелем та рестораном купця Авраама Мар'янчика. Збудований на початку ХХ століття за проектом Григорія Артинова. Після Великої вітчизняної війни в ньому розміщувався Палац піонерів, пізніше — телеграф. З 1997 року будинок має статус пам'ятки місцевого значення.

Перетинаючи центральну вулицю міста Соборну, стрімко збігає до Бугу і закінчується Староміським мостом. Саме на цьому перехресті і знаходиться міськвиконком (в народі званий «Акваріум» через свої скляні стіни).

Частина вулиці є пішохідною.

Вулиці, що пересікають вулицю Оводова:

Історія

[ред. | ред. код]

До радянських часів вулиця мала назву Театральна. За радянських часів і до 2015 року вулиця називалася вулицею Козицького[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рішення Вінницької міської ради про перейменування площ, вулиць, провулків, проїздів, тупиків в місті Вінниця (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 1 січня 2016.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]