Вулиця Хрещатик (Черкаси)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Хрещатик
Черкаси
Вздовж вулиці ліворуч — Черкаський художній музей, попереду — Палац одружень
Вздовж вулиці ліворуч — Черкаський художній музей, попереду — Палац одружень
Вздовж вулиці ліворуч — Черкаський художній музей, попереду — Палац одружень
Місцевість на межі Придніпровського і Соснівського районів
Район центр
Колишні назви
Дахнівська, Дубасівська, Миколаївська, Урицького, Українська
Загальні відомості
Протяжність 2,9 км
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r10974509
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Хрещатик у Вікісховищі

Вулиця Хреща́тик — вулиця в Черкасах, яка проходить в центрі міста паралельно головній вулиці — бульвару Шевченка.

Розташування[ред. | ред. код]

Починається від вулиці Героїв Чорнобиля на півночі. Простягається на південний схід на 2,9 км до вулиці Небесної Сотні. Хрещатик перетинається багатьма вулицями під прямим кутом. Перед кінцем перетинає вулицю Смілянську. В центральній частині по вулиці розташована площа Слави.

Опис[ред. | ред. код]

Вулиця неширока, від 1 до 2 смуг руху в кожен бік. Вулицею не проходять маршрути міського транспорту.

Походження назви[ред. | ред. код]

Уперше вулиця згадується у 1879 році. Тоді вона називалась Дахнівською. У 1893 році її перейменовано на Дубасівську на честь одного з градоначальників — Дубасова. У 1908 році її було поділено на Дахнівську (до вулиці Парадної, нині Остафія Дашковича) та Дубасівську. У дореволюційний час її центральна частина була головною діловою артерією міста, тому за аналогією з київським Хрещатиком отримала неформальну назву — Хрещатик, котра навіть використовувалася у письмових джерелах. У 19161919 роках Дахнівська називалась Миколаївською через розташування на ній Свято-Миколаївського собору. 1919 року вулиці були знову об'єднані і названо вулицею Урицького. У період німецької окупації у 19411943 роках називалась Українською. Сучасну назву отримано у 1992 року як повернення давньої народної назви.

Будівлі[ред. | ред. код]

По вулиці розташовані Кінопалац «Салют», ТСОУ, Свято-Троїцький собор, Блакитний палац, музей «Кобзаря», Черкаська медична академія, Обласна податкова адміністрація, Черкаське відділення НБУ, Черкаська обласна філармонія, Черкаський художній музей, старий корпус спеціалізованої школи № 17 та багато інших установ. Позад будівлі обласної держадміністрації у сквері збудовано фонтан, який вночі світиться та з нього лунає музика.

На перетині вулиці Хрещатик та вулиці Святотроїцької розташовано пам'ятник Борцям за волю України, біля обласної філармонії розташовано скульптурну композицію «Висока нота».

За номерами[ред. | ред. код]

Номер Зображення Опис
170 Кінотеатр «Салют»
180 Житловий будинок № 180
187 Комплекс Школьникова (Лівий другий корпус)
188 Житловий будинок № 188
189 Комплекс Школьникова (Середній перший корпус)
191 Комплекс Школьникова (Правий третій корпус)
196 Черкаська обласна філармонія
200 Будинок архітекторів (на фото)
Черкаська центральна міська бібліотека імені Лесі Українки
205 Житловий будинок № 205
213 Житловий будинок № 213
214 Єврейська гімназія Городецького, де нині розташовується Черкаська художня школа імені Данила Нарбута
215 Черкаська медична академія
217 Будинок Цибульських, де нині розташовується Музей «Кобзаря» Т. Г. Шевченка
218 Черкаська спеціалізована школа № 17
219 Будинок Белахова, де раніше розташовувався перший кінотеатр міста
225 Будинок Тиверовських
229/20 Блакитний палац — Укрсоцбанк (колишній готель Скорини «Слов'янський»)
251 Колишній громадський банк, нині — редакція газети «Черкаський край»
259 Черкаський художній музей

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]