Ву Дін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ву Дін 武丁 (Wǔ Dīng), також У-дін, правл. близько 1250–1192 рр. до н. е. — видатний володар китайської династії Шан 商 (1600–1046 до н. е.). Його правління (58 років) вважається золотою добою в історії Шан (zh:武丁中兴).

Біографія[ред.ред. код]

У Дін був сином імператора Сяо І і племінником імператора Пан Гена. Правил протягом 57 років і, згідно з китайською історичної традиції, це був час господарського підйому в країні і зміцнення політичної могутності держави. У Дін також організував кілька походів проти сусідніх племен фан, цян, Туфан, чжоу, гуйфан та інших, які влаштовували набіги на територію иньской держави і розгромив їх, а також приєднав до своєї держави ряд нових територій (про що говорять збережені написи на кістках і панцирах черепах). У Дін - це перший імператор Китаю, ім'я якого згадується в сучасних йому написах [1]. Про визначну роль У Діна як правителя вказує в своєму пізнішому творі «Ши Цзі» і Сима Цянь.

Сім'я[ред.ред. код]

Правління Ву Діна відзначено присутністю у культурі Шан некитайських елементів, до того у Китаї невідомих: бронзові дзеркала (можливий канал розповсюдження Карасукська культура) та колесниці.

Джерела[ред.ред. код]