Відпалювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Відпал або відпалювання — це операція термічної обробки (термооброблення) металів і сплавів, яка полягає в нагріванні металевих напівфабрикатів, виробів до певної температури, витримуванні при цій температурі та повільному охолодженні з метою наближення структури до рівноважного стану.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Існують різні види відпалювання: гомогенізувальне, графітизувальне, перекристалізувальне, рекристалізувальне, релаксаційне, сфероїдизувальне тощо[1].

При відпалі змінюється величина зерна, за рахунок чого досягається таке: покращується оброблюваність сталі при різанні, усувається крихкість, понижується твердість та збільшується в’язкість, знімаються внутрішні напруження сталі. Відпалу піддають відливки, поковки, прокат, заготовки із вуглецевої та легованої сталей. Залежно від вихідного стану сталі і вимог до її властивостей, ролі фазових перетворень в технологічному процесі розрізняють операції відпалів І роду та ІІ роду.

Класифікація[ред. | ред. код]

Відпал І роду[ред. | ред. код]

Відпал І роду частково або повністю усуває відхилення від рівноважного стану сплаву, яке виникло внаслідок попередньої технологічної обробки — лиття, зварювання, обробки тиском тощо. Фазові перетворення під час такого відпалу не відіграють істотної ролі, як у випадку гомогенізувального (дифузійного) відпалу, або можуть не відбуваються взагалі, як під час рекристалізувального чи відпружувального (релаксаційного) відпалів.

Відпал ІІ роду[ред. | ред. код]

Відпал ІІ роду (або відпал з фазовою перекристалізацією) завдяки фазовим перетворенням під час нагрівання, витримування та повільного охолодження формує рівноважну структуру сплавів. Його застосовують як попередню технологічну операцію перед обробленням тиском, різанням, зміцнювальною термічною обробкою, а в окремих випадках, як завершальну операцію, наприклад, для великих виливків, малонавантажених деталей машин та механізмів. Режими такого відпалу визначаються не тільки фазовими перетвореннями, які різні для різних груп сплавів (сталей, кольорових сплавів), але й вимогами до структури й властивостей виробів. Так, різновидами цього виду відпалу сталей є повний, неповний, ізотермічний, сфероїдизувальний і нормалізаційний відпали.

Інші різновиди відпалу[ред. | ред. код]

Окремо слід виділити так званий «Світлий відпал», який забезпечує збереження первісної поверхні металу завдяки запобіганню його окиснювання. Здійснюється в закритих ящиках, деталі для їх захисту від окислення засипають. Для захисного засипання можна використовувати відпрацьований карбюризатор – вуглецевий матеріал (у нашому випадку гранульований), що застосовується для поверхневої цементації маловуглецевих сталей.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ДСТУ 3790-98 Металургія кольорових металів. Терміни та визначення основних понять.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Термічна обробка металів [Текст] : [навч. посіб.] / А.В. Мохорт, М.Г. Чумак - К.: Либідь, 2002. - 512 c. - ISBN 966-06-0212-Х
  • Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство. Практикум [Текст] : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. за напрямом «Інж. механіка»] / В. В. Попович, А. І. Кондир, Е. І. Плешаков та ін. - Львів : Світ, 2009. - 551 c. - ISBN 978-966-603-401-7
  • Матеріалознавство [Текст] : підручник / [Дяченко С. С., Дощечкіна І. В., Мовлян А. О., Плешаков Е. І.] ; ред. С. С. Дяченко ; Харківський нац. автомобільно-дорожній ун-т. - Х. : ХНАДУ, 2007. - 440 с. - ISBN 978-966-303-133-0
  • Бучинський М.Я., Горик О.В., Чернявський А.М., Яхін С.В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О.В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. – Харків : Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. ISBN 978-966-2989-39-7

Посилання[ред. | ред. код]