Вивіз капіталу
Вивіз капіталу — експорт капіталу в інші країни державою, фірмами, приватними особами у будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності, з метою вигіднішого їх розміщення і використання.
Міжнародний рух капіталу має великий вплив на світову економіку:
- Сприяє росту світової економіки. Приплив закордонних інвестицій для країн-реципієнтів допомагає вирішити проблему браку продуктивного капіталу, збільшує інвестиційну спроможність, прискорює темпи росту.
- Поглиблює міжнародний поділ праці та міжнародне співробітництво.
- Збільшує обсяги взаємного товарообігу між країнами.
Між інтересами експортерів і імпортерів капіталу існують об'єктивні протиріччя. Перші зацікавлені в якнайприбутковішому розміщення своїх вільних коштів, другі прагнуть до їхнього найдешевшого одержання, по можливості на пільгових умовах чи безоплатно.
Для країн-реципієнтів імпорт капіталу має такі позитивні наслідки:
- долають проблеми внутрішнього виробництва, проблеми обмеженості ресурсів та їхнього ефективного використання;
- створюються нові робочі місця;
- іноземний капітал приносить нові технології, ефективний менеджмент;
- прискорюються темпи НТП;
- розширюється товарний експорт, тому що вивіз капіталу стає засобом заохочення вивезення товарів за кордон;
- приплив капіталу сприяє поліпшенню платіжного балансу країни.
Негативні наслідки імпорту капіталу:
- приплив іноземного капіталу витісняє місцевий капітал з прибуткових галузей. Це може призвести до однобокого розвитку країни і загроз її економічної безпеки;
- безконтрольний імпорт капіталу може супроводжуватися забрудненням довкілля;
- імпорт капіталу часто пов'язаний з проштовхуванням на ринок країни-реципієнта товарів, що вже пройшли свій життєвий цикл, а також знятих з виробництва в результаті недоброякісних властивостей;
- імпорт позичкового капіталу веде до збільшення зовнішньої заборгованості країни.
До числа наслідків для країн, що експортують капітал, можна віднести:
- вивіз капіталу за кордон без адекватного залучення іноземних інвестицій веде до уповільнення економічного розвитку;
- вивезення капіталу негативно позначається на рівні зайнятості;
- переміщення капіталу несприятливо позначається на платіжному балансі країни.
Головними експортерами капіталу традиційно є промислово розвинуті країни (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Японія, Нідерланди, Швейцарія). До банківського капіталу додалися інституційні інвестори — страхові компанії, пенсійні, інвестиційні, довірчі фонди. Важливим напрямком експорту капіталу стала «офіційна допомога розвитку», тобто надання безоплатної економічної та технічної допомоги та різного роду кредитів країнам, що розвиваються,.
Однак ці ж країни є і головними імпортерами капіталу. Вони використовують його для вирішення своїх господарських завдань (модернізація промисловості, створення нових галузей), а також макроекономічних завдань (покриття дефіциту бюджету і платіжного балансу, боротьба з інфляцією).
Особливо широко фінансові ресурси Заходу залучають держави, що розвиваються. Вони домоглися високих темпів розвитку в 1990-х рр. передусім за рахунок перетворення задачі подолання відсталості в основну мету економічної політики.
Більше половини всіх коштів, що надходять з приватних джерел, припадає на ПЗІ. Припливу ПЗІ сприяли такі фактори:
- загальна лібералізація економіки країн, що розвиваються;
- полегшення доступу іноземного капіталу;
- висока оцінка перспектив розвитку в ряді країн (особливо Азії);
- дешевизна робочої сили;
- ослаблення протекціонізму та полегшення доступу продукції країн, що розвиваються, на ринки розвинених країн.
Приплив ПЗІ прискорив розвиток промисловості країн, що розвиваються, і загальну модернізацію економіки, отримали розвиток туризм, банківська та ін сучасні сфери економіки.
Притоку портфельних інвестицій сприяли:
- Створення фондових ринків і допуск на них іноземних інвесторів;
- Вища дохідність цінних паперів;
- Включення в глобальну мережу.
- Вивезення капіталу // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.
- Експорт капіталу // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.
Це незавершена стаття з фінансів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |