Війна з наркоманією

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

{{Infobox Military Conflict |conflict= Війна з наркоманією |partof= |image= |caption= Війна проти тероризму |date= 18 червня 1971 — триває |place= Світ |casus= |territory= |result= |combatant1=НАТО НАТО Flag of the United States.svg США
Інші країни
Україна Україна |combatant2= Пабло Ескобар
Наркоторговці |commander1 = Лідери країн НАТО США [[Річард Ніксон]
США Джеральд Форд
США Джиммі Картер
США Рональд Рейган
США Джордж Герберт Вокер Буш
США Білл Клінтон
США Джордж Вокер Буш
США Барак Обама
США Дональд Трамп
Лідери України
Україна Леонід Кравчук
Україна Леонід Кучма
Україна Віктор Ющенко
Україна Віктор Янукович
Україна Петро Порошенко |commander2 = Пабло Ескобар
Наркоторговці |casualties1= Голландія |casualties2= Пабло Ескобар }}

Війна з наркоманією (англ. War on Drugs) — термін у політиці США, що описує багаторічну кампанію з боротьби з наркоторгівлею та вживанням наркотичних речовин. Заходи, ужиті урядом США включали в себе запровадження заборонного законодавства, військової допомоги іншим державам та воєнної інтервенції.[1] Сьогодні Альянс з Наркополітики, який робить усе для завершення Війни з наркоманією, виступає із заявами, що Федеральний уряд США щороку витрачає близько $ 51 млрд тільки на ці заходи.[2]

Термін вперше був використаний президентом США Річардом Ніксоном,[3] а потім набув популярності завдяки ЗМІ.

Спроби боротьби[ред. | ред. код]

Першою країною, у якій найбільш очевидна військова спрямованість боротьби з наркотиками, є США. В Україні ж єдиною мірою по боротьбі з наркоманією, просувати яку з ентузіазмом беруться державні чиновники, — це замісна підтримувальна терапія, або «Програма зменшення шкоди».[4] Заміна ін'єкційних наркотиків на пероральні, на думку фахівців ВООЗ, покликана скоротити темпи поширення ВІЛ/СНІДу та інших хвороб, що супроводжують наркоманію, і, так би мовити, веде до соціалізації наркозалежних. Однак метадон, який використовується в таких програмах — це також наркотик, що викликає звикання, з часом вимагає збільшення дози тощо, тому деяких країнах такі програми заборонено.

У жовтні 2013 року спецслужбами США був закритий відомий інтернет-магазин наркотиків Silk Road, що працював у рамках анонімної мережі Tor з 2011 року, а його передбачуваний власник — Вільям Росс Ульбріхт — був заарештований. Після закриття з'явилося кілька «клонів»[5]

Результати[ред. | ред. код]

На думку британського тижневика «Економіст», історія кінця XX століття показала безплідність «війни з наркотиками»[6] Наприклад, знищення плантацій коки в Перу призвело до збільшення посадок у Колумбії. Після знищення посівів у Колумбії, знову зросло виробництво коки в Перу. Навіть короткочасний дефіцит традиційних наркотиків призводить до поширення сурогатів, які часто є більш небезпечними для здоров'я.

Видання вказує на те, що «війна з наркоманією» в Латинській Америці лише ускладнила ситуацію в місцевості та радикалізувала кримінальний світ, корумпувала уряд та правоохоронну систему, при цьому нагальна мета зниження поставок наркотиків до США так і не була вирішена.[6]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cockburn and St. Clair, 1998. Whiteout: The CIA, Drugs and the Press: Chapter 14 (англ.)
  2. Drug War Statistics | Marijuana Statistics | Mexico Drug War Deaths | Drug Policy Alliance. www.drugpolicy.org. Процитовано 2017-01-31. (англ.)
  3. Dufton, Emily. The War on Drugs: How President Nixon Tied Addiction to Crime. The Atlantic. Процитовано 2017-01-31. (англ.)
  4. Боротьба з наркоманією по-українськи: війна без жодного пострілу. www.experts.in.ua. Процитовано 2017-01-31. 
  5. Закрытый ФБР сайт по продаже наркотиков Silk Road возобновил работу. www.forbes.ru. Процитовано 2017-01-31. (рос.)
  6. а б The wars don’t work. The Economist. Процитовано 2017-01-31. (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]