Вікіпедія:Кандидати в добрі статті/Архів/2010-01-01

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

---

Хмарочос Гінзбурга 9—3—1

• Пропонує: Втретє пропоную цю статтю, орфографічних вже помилок немає, ІНФОРМАЦІЇ БІЛЬШЕ НЕМАЄ!!!Посилання навів.--Worker 08:30, 16 грудня 2009 (UTC)
•  За:

1. --IgorT 08:45, 16 грудня 2009 (UTC)
2. --On tour 15:49, 16 грудня 2009 (UTC)
3. Johnny 16:31, 16 грудня 2009 (UTC)
4. треба підтримати. --Hundchen 23:20, 16 грудня 2009 (UTC)
5. --Гаврило 12:00, 17 грудня 2009 (UTC)
6. --А. Погодин 08:17, 18 грудня 2009 (UTC)
7. Хоч моє зауваження з першої номінації і не враховане... Якщо автору так хочеться — хай буде. --Vasyl` Babych 14:55, 26 грудня 2009 (UTC)
8. FG --SteveGOLD 16:32, 31 грудня 2009 (UTC)

•  Проти:

1. поки що проти. Цікаво за якою калькуляцією перераховувались десятини в метри. Типографіка паршива. Скрізь дефіси замість тире--Kamelot 08:55, 16 грудня 2009 (UTC)

   Які дефіси???Ти про ці (1912-го і 50-60 м)???А що хіба пишиться так 1912—го??--Worker 09:10, 16 грудня 2009 (UTC)

   В наведених джерелах мова про сажені, які дійсно квадратні, на відміну від десятин. Ляпус пане. Брехати потрібно вміти --Kamelot 10:20, 16 грудня 2009 (UTC)

2. 1) Нічого не зрозумів з десятинами - вони не можуть бути квадратними. 2) Богомольцям мабуть буде краще в розділі "Цікаві факти". --Alex79 09:18, 16 грудня 2009 (UTC)

   1) 2036 кв. десятин з сайтів 1, 2 і 3 , а 93 000 м² звідси 4 , а тількищо підрахував сам, вийшло - (22 243 300 м²), щось забагато.--Worker 09:59, 16 грудня 2009 (UTC)

   Ну от там у 4 і написано «площадью 2036 кв. саженей (около 93 соток)», але аж ніяк не десятин. --Alex79 10:18, 16 грудня 2009 (UTC)

   Вибачаюсь, наплутав, але "не збрехав"!--Worker 11:21, 16 грудня 2009 (UTC)

   22 243 300 м² взагалі не варіант, бо отримуємо будівельний майданчик у формі квадрата зі стороною 4,7 км. --Alex79 10:41, 16 грудня 2009 (UTC)

   2) Одні Богомольці, що ж це за факти з однією цікавинкою???--Worker 09:25, 16 грудня 2009 (UTC)

   Ну в розділі "Експлуатація" їм точно не місце. --Alex79 10:18, 16 грудня 2009 (UTC)

   3) Якось ріже вухо вислів «Указом Йосипа Сталіна», якщо можна докладніше. В наведеному вами джерелі КРЕЩАТИК 60 ЛЕТ НАЗАД БЫЛ ВЗОРВАН ДИВЕРСАНТАМИ мова йде про «Руководствовались указанием Сталина: создавать невыносимые условия врагу.», тобто відомим радіозверненням "Брати і сестри" від 3 липня 1941 року. Чи був конкретний наказ Сталіна підірвати Хрещатик? --Alex79 06:33, 17 грудня 2009 (UTC)

   Ось, знайшов цей указ, тільки він не від одного Сталіна, а від кількох головнокомандувачів: Приказ Ставки Верховного Главного Командования № 0428, статтю я змінив (з Сталіна на Ставку Верховного...) --Worker 06:38, 21 грудня 2009 (UTC)

   По-перше, це не указ, а наказ, по-друге, він датований 17 листопадом 1941 року, в той час як Хрещатик підірвали майже на місяць раніше, 24 вересня. --Alex79 07:16, 21 грудня 2009 (UTC)

   Гаразд, я написав "Під наказами Йосипа Сталіна завдавати невитримних умов ворогу" - точно як у джерелі КРЕЩАТИК 60 ЛЕТ НАЗАД БЫЛ ВЗОРВАН ДИВЕРСАНТАМИ, так саме точніше!--Worker 10:19, 22 грудня 2009 (UTC)

   Cтосовно 2-го пункту, то це на мій смак, якщо автор проти, то для мене це не принципово, головне, що назву розділу "Експлуатація" змінили. --Alex79 10:11, 28 грудня 2009 (UTC)

3. Мабуть, повторю питання та коментарі з минулої номінації. Єдиний плюс: статтю хоч якось вичитано, вже добре, хоча не ідеально, з пунктуацією ще є проблеми. Решта лишилося. Структура статті знову викликає питання: архітектурні особливості розкидано у кілька розділів замість того, щоб виділити в окремий розділ. Неправильна вікіфікація: десять разів вікіфіковано хмарочос, переважно некоректно, наприклад, висота одного поверху хмарочосу стосується не статті хмарочос, а статті Хмарочос Гінзбурга, тому вікіфікувати хмарочос тут не треба. Будинок Фабриціуса знову зноситься, хоча насправді будинок Фабриціуса (тобто будинок, де жив Фабриціус) зберігся, зруйнований будинок справді звів Фабриціус, але той же Городецький звів у Києві кілька будівель, але будинок Городецького лише один. Будинок Шпрехера точно існував ще у 1921. Наостанок традиційне вже питання: що за книга «Два роки над безоднею», хто автор, коли видана? Не потрібно набагато більше інформації, потрібно впорядкувати вже наведену — NickK 10:13, 16 грудня 2009 (UTC)

   1) Будинок Фабриціуса - я написав, що зноситься той будинок, котрий Лев Гінзбург викупив (разом з ділянкою) у Фабриціуса у 1889 році (4 поверховий), якщо ж його продавав Фабриціус, то значить він був його.

   Я написав «прибутковий» 4-поверховий будинок був знесений, той що зістався був 3-поверховим "особняком", тепер зрозуміло???--Worker 12:28, 16 грудня 2009 (UTC)

   2)Дім Шперхера - так 1921, а не 1929, тут я помилявся...

   3) Знову "Два роки над прірвою", невідомо звідки ця книга, на сайтах де я взяв цб інфу - не написано, відомо тільки, що є радянський фільм "Два роки над прірвою" - фільм про того самого розвідника Івана Кудрю.--Worker 12:09, 16 грудня 2009 (UTC)

   Погано шукаєте - Фронт без линии фронта. Сборник документальных повестей и рассказов о выдающихся советских разведчиках. М. Издательство Агентства печати Новости 1965г. 260 с. --Alex79 12:47, 16 грудня 2009 (UTC)

   При чому тут "Фронт без линии фронта"?? Ми ж про "Два роки над прірвою"!--Worker 12:53, 16 грудня 2009 (UTC)

   Я так розумію це замість "дякую". Гляньте зміст - 73 В. Дроздов, А. Евсеев Два года над пропастью (це повість, яка включена у дану збірку) --Alex79 13:00, 16 грудня 2009 (UTC)

   ДЯКУЮ!Вибачте, я просто сліпий...--Worker 13:06, 16 грудня 2009 (UTC)

4. різно-поверховість з різних сторін

   в стилі «модерн»

   оскільки мав рідкісні тоді ліфти.

   Оскільки висота одного поверху хмарочосу була 4 м, то можливо будинок мав 44—50 метрів висоти, що #:була в рівню висоті київських дзвіниць.

   Тож висота з шпилем могла коливатися 50—60 метрів.

   Будинок використовувався як готель для туристів, в ті часи такі будинки називались прибутковим.

   Після спорудження першого «хмарочоса України», Льва Гінзбурга запрошували для спорудження #:хмарочосів у Чикаго, але автор не згодився, захотівши бути № 1 у своєму місті.

   Власник «хмарочосу» Лев Гінзбург помер раніше за своє творіння 1926 року в лікарні.

   Увечері близько 23:00 Дім Гінзбурга та ще декілька будівель по Хрещатику вибухнули, знищивши не #:тільки німців, а й мирних жителів Києва.

   Загалом у вибухах 24—27 вересня було знищено 16 будівель Хрещатику (з будинком Гінзбурга включно). 24 вересня 1945 року жителі Хрещатика обійшли ці будівлі і поставили свічки в пам'ять жертв підриву.

   Ці шматки найгірші. А взагалі стиль шикарний. Bulka

5. Ну попрацюйте вже ретельно над статею, мена шкода голосувати проти через дрібниці, але інакше їх не виправлять. Особливо у найстільки маленькій статті, де це зовсім не важко. В статті все ще залишається надмірна вікіфікація, навіщо, наприклад, «Київ» вікіфіковано десяток разів? Деякі терміни все ще вікіфіковані не там де треба, найчастіше не при першій згадці, наприклад «Після спорудження першого „хмарочоса України“, Льва Гінзбурга запрошували…» — ну і до чого тут хмарочоси України? — Зробіть посилання там де доречно, навіть якщо слів «Хмарочоси України» там немає, то напішить. Бідівля не називалася «хмарочосом» на момент відкриття (згідно джерел), тому використання терміну при опису моменту відкриття недоречно. Навіщо в статті суперечки «На спростування цієї версії свідчить той факт, що Кудря не міг підірвати будинок», це енциклопедична стаття, а не дослідження, аргументи будь-якого типу залишайте на джерела. Проте про штаб Кудрі можна було б згадати десь окремо. Про «Інші будинки Гінзбурга»: фірма очевидно збудувала й більше, а ось які з них називалися «бідинками Гінзбурга», це питання в розділі не розкрите. І ще, навіщо потрібні сажені, чому не можна в сучасні одиниці перевести? Ну й стиль все ще жахливий, наприклад присутні уривчасті фрази як «Було використано 12 000 000 цеглин», є й мовні помилки, особливо в пунктуації.—Oleksii0 22:23, 18 грудня 2009 (UTC)

•  Утримуюсь:

1. проголосую За, проте наразі мені цікаво дізнатися про Фугас: в статті зазначено що це новітня зброя, а англійська вікі [1] твердить що фугаси використовувалися ще за часів Кримської війни. --On tour 11:27, 16 грудня 2009 (UTC)

   Та ні, ось тут читай 60 лет назад, написано вперше використовувалась радіовибухівка "Фугас".--Worker 11:50, 16 грудня 2009 (UTC)

   Так може тоді просто фугас (з маленької літери і без лапок), бо з Вашого тексту виходить, що це власна назва вибухівки. --Alex79 12:00, 16 грудня 2009 (UTC)

   А що ж це таке фугас, якщо не назва???--Worker 12:11, 16 грудня 2009 (UTC)

   А Ви слово бомба також пишете скрізь як "Бомба"? --Alex79 12:15, 16 грудня 2009 (UTC)

   Написав речення про фугас в точності як у джерелі.--Worker 12:30, 16 грудня 2009 (UTC)Переписав як треба, змінюю голос --On tour 15:49, 16 грудня 2009 (UTC)

2. Формально мої побажання виконано, але проголосувати "за" на жаль не можу, бо з наданням статусу є ймовірність того, що автор закине статтю, а над нею ще треба попрацювати (під цим я розумію не просто виправлення орфографії, стилю тощо - з цим впорається (чи вже впоралась) більшість вікіпедистів, а роботу знавця даної тематики). Автор, на жаль, кілька разів натякнув, що нічого нового до статті додати не може через брак джерел. --Alex79 10:11, 28 грудня 2009 (UTC)

Чогоце я не буду оновлювати статтю, як тільки знайду щось в неті про хмарочос - то одразу добавлю в статтю!--Mr. Jackie Chan 20:14, 30 грудня 2009 (UTC)

Підсумок: статтю визнано доброю — NickK 01:58, 2 січня 2010 (UTC)

Меттью Колбрайт Перрі 10—4—2

• Пропонує: Стаття у два «кошики»: японський і американський. Здається Обов'язковим вимогам до статті відповідає. Проблеми можуть бути хіба що з «мовою» (вимога 2). Якщо знайдеться добра людина, яка зробить попередню перевірку орфографії та стилю, буду лише вдячний. Прошу мій голос не рахувати. Дякую наперед усім, хто проголосує «за» статтю, а також тим, хто критикуватиме її, сподіваюсь конструктивно, у розділі «проти». —Alex K 02:24, 21 грудня 2009 (UTC)
•  За:

1. Саття добра, тільки якщо б більше післясмертних цікавинок, їх у «Вас» тільки дві. Можна було б навести і згадки у літературі.--Worker 06:55, 21 грудня 2009 (UTC)
2. --On tour 09:11, 21 грудня 2009 (UTC)
3. --Рейдер з нікчемного лісу 10:01, 21 грудня 2009 (UTC)
4. Помилок не побачив, а дрібні механічні виправив. Стаття добра!--Міколавос 15:25, 21 грудня 2009 (UTC)
5. --А. Погодин 13:29, 22 грудня 2009 (UTC)
6. --Гаврило 17:41, 22 грудня 2009 (UTC)
7. --Вальдимар 13:05, 23 грудня 2009 (UTC)
8.  — --Когутяк Зенко 13:35, 23 грудня 2009 (UTC) (для мене було цікаво й змістовно, а про Мексику та инші моменти — це вже буде огранкою сего самоцвіта-статті) На останок, там в «Подорож. Рюкю» щось не теє з тотов…, мені здається.
9. для доброї, думаю, достатньо --А1 13:44, 30 грудня 2009 (UTC)
10. --SteveGOLD 16:30, 31 грудня 2009 (UTC)

•  Проти:

1. Лише 80 %, містить один розділ — Біографія. Не завадять розділи Родина, Пам'ятники, Перрі в мистецтві, які є в англійській вікі. Хоч ця стаття і так краща, але хочеться щоб була повнішою та інформативішою. --Толя 10:20, 27 грудня 2009 (UTC)
2. Стаття починається з жовтої плями. --Yakiv Glück 16:05, 29 грудня 2009 (UTC)
3. зауваження AnatolyPm та Дядька Ігора цілком слушні і, думаю, їх потрібно врахувати, — Johnny
4. Зауваження стосується перш за все структури статті. В статті один енциклопедичний розділ — «Біографія». На мою думку, добра стаття повинна складатися з кількох розділів, тим паче матеріал для цього є: наприклад, опис пам'ятників не стосується останніх років життя. Також згоден з частиною зауважень Дядька Ігоря. Більше зауважень нема, стаття написана добре — NickK 17:46, 1 січня 2010 (UTC)

   Панове, аргументуйте, будь-ласка, свої «проти» відповідно до Правил обрання, а не емоцій. Інакше ваші голоси не мають чинності.

   1. Не завадять розділи «Родина», «Пам'ятники», «Перрі в мистецтві» — суб'єктивний погляд. Обов'язкові вимоги до статті про це не згадують. Якщо вам бракує деталей з життя Перрі, ви завжди можете звернутися книг, зазначених у «Джерелах» та «Літературі». Вікіпедія їх ніколи не замінить. Основна ж тема розкрита, чи не так?
   2. Хоч ця стаття і так краща, але хочеться щоб була повнішою та інформативішою — тут обирають добрі статті, а не вибрані.Обов'язкові вимоги до статті про наші бажання не згадують. На тлі вітчизняних джерел про Перрі (енциклопедій і словників) ця стаття цілком повна та інформативна.
   3. В статті один енциклопедичний розділ — Відкрийте, будь-ласка, статтю. Порахуйте кількість розділів. Хочу вірити, що рахувати вміють всі. Було б також чудово, як би ви пояснили що таке «енциклопедичний розділ». Бувають «не-енциклопедичні розділи»? Для довідки: Обов'язкові вимоги до статті не вказують обов'язкову кількість розділів.
   4. На мою думку, добра стаття повинна складатися з кількох розділів — Підкріпіть, будь-ласка, вашу тезу «повинна» Обов'язковими вимогами до статті.
   5. тим паче матеріал для цього є: наприклад, опис пам'ятників не стосується останніх років життя. — матеріалу для цього нема. Робити розділ з двох речень суперечить Правилам обрання: Стаття повинна бути завершеною і не містити відверто недописаних розділів.--Alex K 00:14, 2 січня 2010 (UTC)
   6. Також згоден з частиною зауважень Дядька Ігоря — конкретніше можна?--Alex K 00:14, 2 січня 2010 (UTC)

   Я відповім на коментар (судячи з розмітки, адресований він мені), хоча це вже нічого не вирішить, оскільки після моєї відповіді ця дискусія одразу ж піде до архіву обраних статей. Суть зауважень ось у чому. У критеріях є ще два суттєві речення: Основна тема повинна бути розкрита та Стаття має бути логічно впорядкованою. Трактувати ці пункти кожен може на свій власний смак. Далі відповім згідно з Вашими пунктами:

   1. Користувач може вважати, що без розділу «Особа в мистецтві» у біографічній статті її тема не може вважатися розкритою. Якщо вам бракує деталей з життя Перрі, ви завжди можете звернутися книг, зазначених у «Джерелах» та «Літературі» → з цим я категорично не погоджуюсь. Якщо вже висунуто статтю в добрі, то основні моменти у статті повинні бути розкриті, не обов'язково докладно, але коментарі на кшталт а про родину у статті писати не будемо, читайте про це у джерелі №2 англійською мовою особисто я вважаю несумісними зі статусом доброї статті. Потрібно описати хоча б на базовому рівні (Частини великої теми можуть бути розкриті не повністю, але ж не Частини великої теми можуть бути не розкриті !) різні аспекти теми статті, а за докладнішою інформацією вже можна відсилати до джерел. Скажімо, можна зазначити, що про Перрі було знято фільм The Bushido Blade, а про образ Перрі у ньому відправити читача до джерел з цієї теми, наприклад, оглядів фільму критиками, а не зазначати, що про Перрі взагалі були зняті фільми, але про них у статті не написано, але це є в такому-то джерелі.
   2. Щодо інформативності, то, безперечно, було б дуже погано для доброї статті, якби в україномовних енциклопедіях було більше інформації. Але не навпаки — особисто на мою думку, наша добра стаття повинна хоча б не відставати значно від іншомовних аналогів, а вибрана — бути кращою від них. Знов-таки, це стосується пункту: Основна тема повинна бути розкрита — користувач має право вважати, що без інформації такого-то характеру тема статті не розкрита
   3. Можливо, тут я некоректно висловився, але у будь-якій статті можна чітко виділити «енциклопедичні» розділи, де описується безпосередньо предмет статті, і «службові» розділи, де надається допоміжна інформація. До перших у статті належить лише «Біографія», до других — «Примітки», «Джерела», «Література» та «Посилання». Особисто я відніс би це до Стаття має бути логічно впорядкованою, я не впевнений, що музеї і пам'ятники відносяться до останніх років життя Перрі.
   4. Щодо недописаних розділів, то якщо основну інформацію можна вкласти у кілька речень, то це може бути цілком нормальним розділом. Відверто недописані розділи — це щось інше, це, наприклад, історія, яка закінчується 1960-ми роками, біографія, у якій пропущено кількадесят років тощо.
   5. Щодо зауважень Дядька Ігоря, то я згоден з дещо неспіврозмірним висвітленням інформації про японську експедицію: частина тексту не стосується безпосередньо Перрі, натомість дуже значно тексту в інших розділах. Ну й також ріже око слово «Меттью». Все ж /ˈmæθjuː/ без жодної т, лише th, тому є вибір лише між т та ф, обираємо т. § 89 → тут нема подвоєння, тут подовження, якщо не помиляюсь.

   Особисто моє загальне враження: ще є над чим працювати, стаття не бездоганна, її можна і треба вдосконалювати. З іншого боку, далеко не найгірша з добрих статей, принаймні вона позбавлена таких поширених вад як брак джерел, неенциклопедичний стиль і помилки, що вже добре. Текст нормально читається, що теж приємно. Щодо структури, то так, це питання смаку. Вам як користувачу з Японії, напевно, «ближча» саме японська частина його біографії, та й джерел про цю частину його життя, певно, у Вас більше. Решту його біографії Ви не оминули увагою, але написали менше. До ідеалу ще не дотягує, але принаймні не соромно обирати та читати, і «каші стаття не псує». Дякую за цікаву статтю, яка таки стала доброю — NickK 01:26, 2 січня 2010 (UTC)

•  Утримуюсь:

1. Мой автопереводчик перевёл статью «Меттью Колбрайт Перрi» с Украинского языка на Русский язык практически без искажений. Это показывает, что названная статья написана на том диалекте Украинского языка, который лингвисты и программисты заложили в автопереводчик. Предполагаю, что в автопереводчик заложен литературный диалект Украинского языка, то есть тот диалект, который используется, например, при составлении официальных документов в Украине. Галактион 09:36, 21 грудня 2009 (UTC)

   Гм, і що б це мало значити, Галактіоне? --A. Zamoroka 19:55, 27 грудня 2009 (UTC)

   Гм. Галактион 12:57, 28 грудня 2009 (UTC)

2. Не буду голосувати проти. Стаття читається. Не можу голосувати за. Половину статті офтоп. Відкриття Японії для торгівлі із Заходом — визначна подія сама по собі, вимагає окремої статті, а щодо Матвія, то потрібно було б зосередитися тільки на його ролі. Потрібно викинути дрібні деталі подорожі до Японії — якого числа на скільки днів зупинялися в Південній Африці — несуттєво. Військові кораблі називати суднами, наскільки я розумію, для військових моряків образливо. І нарешті, бурчання. Неприємно бачити два «тт» в імені там, де в англійській вимові нема жодного. --Дядько Ігор 08:55, 22 грудня 2009 (UTC)

   Дякую за правки і зауваження.

   (1) Те що ви називаєте офтопом, насправді є квінтесенцією життя Перрі. Біографії цієї особи, які попадалися мені на руки, містять дуже детальну інформацію про місії в Японії. Я подав цю інформацію у скороченому вигляді. Дати, шлях, страви, діалоги, хвороби, поведінка японців — це суттєво, бо розкриває повну, наскільки дозволяє формат Вікі, картину місій комодора. Роль Перрі в цих місіях показана, просто можливо вона виглядає не чітко на тлі відносно стислого викладу біографії Перрі до початку самих місій. Тому, на мою думку, проблемою статті, є не стільки «офтоп», скільки відсутність деталей про життя Перрі до 1852 року. Як зазначено у правилах: Частини великої теми можуть бути розкриті не повністю, за умови розкриття основної теми. Основну тему я, здається розкрив, розписав головні віхи і детально попрацював над тим, що цікавить мене, тобто японською тематикою. Якщо хтось захоче згодом розширити розділи про реформаторську діяльність Перрі або його подвиги під час Американсько-мексиканської війни, будь-ласка. Коли така робота буде зроблена, гадаю стаття досягне рівня вибраної. Зараз же, я подавав цю статтю лише на статус доброї.

   (2) Щодо двох «тт» я керувався не вимовою, а Правописом: ІІІ. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ ПРИГОЛОСНІ: § 88. F, Ph, Th (Th залежно від того, як слово узвичаєне в українській мові, передається то літерою ф, то літерою т) і § 89. Неподвоєні й подвоєні приголосні. Пункт 3 (Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та інших власних назвах) . Саме тому англійське Mat-thew (Мат-вій) має два «т», а не одне. --Alex K 13:39, 22 грудня 2009 (UTC)

Підсумок: статтю визнано доброю — NickK 14:21, 19 грудня 2009 (UTC)