Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Буда

БУДА

– місце для випалювання (і, власне, саме вир-во) із деревини поташу, виготовлення дьогтю і вугілля (див. Буди поташні). Були поширені у лісовій пн.-сх. ч. України в 16–19 ст. У Стародубському полку, Чернігівському полку і Ніжинському полку 2-ї пол. 17–18 ст. власниками Б. були представники козацької старшини, духовенства, заможних козаків і міщан. По кілька великих Б. мали: полк. П. Рославець, архієпископ Л.Баранович, родини Миклашевських, Гамаліїв, Рубців та ін. Вироблення й продаж поташу, який був незамінним для добування селітри – гол. компонента у вир-ві пороху, – давало великий зиск власникам Б. Використання на Б. найманої праці шафарів, челядників, робітних людей привело до виникнення поряд з Б. сіл і м-чок: останні, як правило, мали похідну від Б. назву. Значна кількість населених пунктів, які й нині мають назву Б. (їх бл. 80), збереглася до наших днів.

Джерела

• Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Автор: В.В. Панашенко.; url: http://history.org.ua/?termin=Buda; том: 1