Чернігівський полк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чернігівський полк

Герб полку

Герб полкового центру

Карта полку

Розташування полку на карті.
Утворено 1648
Ліквідовано 1782
Центр Чернігів
Сотні Сотні полку на 1782 рік
Полкова
Чернігівська
Березненська
Білоуська
Вибельська
Волинська
Городнянська
Любецька
Киселівська
Менська
Понурницька
Роїська
Седнівська
Синявська
Слабинська
Сосницька
Столинська














Полковники
1649 – 1651 Мартин Небаба
1651– 1653 Степан Пободайло
1653– 1657, 1661 Іван Вибельський
1657 – 1663 Оникій Силич
1665 – 1669 Дем'ян Многогрішний
1669 –1671 Іван Лисенко
1671– 1672 Василь Многогрішний
1672– 1685 Василь Дунін-Борковський
1685 – 1687 Іван Самойлович
1687 – 1698 Лизогуб Яків Кіндратович
1698 – 1704 Лизогуб Юхим Якович
1706 – 1722 Павло Полуботок
1723 – 1735 Михайло Богданов
1736 – 1749 Володимир Ізмайлов
1749 – 1762 Іван Божин
1762 – 1782 Петро Милорадович

Черні́гівський полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Гетьманщини. Створений 1648 року. Полковий центр — місто Чернігів.

1649 року складався з 7 сотень. Полковниками за часів Б. Хмельницького були Барковський Семен (1648–1649), Мартин Небаба (16491651), Степан Пободайло (16511653), Іван Вибельський (16531657, 1661).

Територія полку зазнавала істотних змін. Спершу значна її частина відійшла до Ніжинського полку. У 1654 році у складі Чернігівського полку залишалися тільки міста Чернігів, Седнів, Слабин, Лоїв, Любеч. З часом територія Чернігівського полку розширилася, і на 1782 рік до його складу входили сотні: полкова Чернігівська, Вибельська, Слабинська, Білоуська, Роїська, Любецька, Городнянська, Седнівська, Березненська, Столинська, Синявська, Киселівська, Менська, Волинська, Сосницька та Понурницька. На той час у полку було одне місто, 9 містечок і 719 сіл.

У зв'язку з ліквідацією полкового устрою в Україні Чернігівський полк 1782 року припинив своє існування, а його територія увійшла до Чернігівського намісництва.

Chh1650.jpg

Полковники[ред.ред. код]

У XVIII столітті посаду полковника Чернігівського полку займали ставленики царського уряду:

Список сотень полку[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Панашенко В. В. Чернігівський полк // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 524. — ISBN 978-966-00-1359-9.
  • Бодянський О."Краткое описание Малой России до 1765 года" — 1848 год
  • Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — 380 с.
  • Заруба В. М. Козацька старшина Гетьманської України, (1648—1782): персон. склад та родинні зв'язки / В. М. Заруба. — Дніпропетровськ. : ЛІРА, 2011.– 931с.
  • Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
  • Коваленко Сергій. Чернігівський полк//Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 3. — Київ: Видавництво «Стікс», 2009
  • Кривошея В. В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. — Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене / В. Кривошея. — К.: Стилос, 2005. — 259 с.
  • Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Колишній полкове місто Сосницького козацького полку (1648—1649). У 1649—1654 роках сотенне містечко Сосницької сотні Чернігівського полку. У 1654—1663 роках сотенне містечко Сосницької сотні Ніжинського полку. В 1663 гетьман Іван Брюховецький відновлює Сосницький полк, полковим містом знову стає Сосниця. При ліквідуванні в 1668 році Сосницького полку знову утворено Сосницьку сотню в складі Чернігівського полку.