Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Верховна автономна російсько-румунська колегія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ВЕРХОВНА АВТОНОМНА РОСІЙСЬКО-РУМУНСЬКА КОЛЕГІЯ У РУМУНСЬКИХ ТА БЕССАРАБСЬКИХ СПРАВАХ

– спец. орган, ств. Раднаркомом РСФРР 28 січ. 1918 для боротьби проти румун. військ, які окупували Бессарабію, здійснення в Румунії пролет. революції, а також боротьби з Українською Центральною Радою. До колегії входили представники РНК РСФРР, Румчероду, Румун. с.-д. к-ту дії і секції румун. соціал-демократів Одеси: М.Брашован, А.Желєзняков, М.Бужор, Л.Рузер, в.Юровський та ін. Голова – Х.Раковський. Центром діяльності колегії стала Одеса.

Для здійснення збройного повстання в Румунії і розгрому її військ у Бессарабії за розпорядженням В.Леніна до Одеси на поч. лют. 1918 було направлено війська на чолі з М.А.Муравйовим, які підпорядковувалися колегії. Вступ австро-нім. військ на тер. України в лют. 1918 (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918) і негативне ставлення УЦР до діяльності колегії на пд. України змусило її відмовитися від спроб перенести «полум’я революції» в Румунію. Х.Раковський розпочав переговори з представниками країн Антанти і румун. урядом. 26 лют. 1918 рад. війська завдали поразки румун. під м-ком Рибніца (нині місто, Молдова), і прем’єр-міністр Румунії А.Авереску прийняв умови рад. сторони: вивід румун. військ з Бессарабії і визнання суверенітету РСФРР над цим регіоном. Рад.-румун. угода була укладена під час переговорів 5–9 берез. 1918. Однак у зв’язку з відступом рад. військ і колегії спочатку до Миколаєва, а потім взагалі з України під тиском австро-нім. частин договір не набрав чинності. 29 берез. 1918 колегія була ліквідована.

Література

[ред. код]
  • Волковинський в.М.,
  • Кульчицький С.В. Християн Раковський: Політичний портрет. К., 1990.

Джерела

[ред. код]

Автор: В.М. Волковинський.; url: http://history.org.ua/?termin=Verkhovna_avtonomna; том: 1