Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ГРИВНЯ

ГРИВНЯ — 1) термін, який на відміну від терміна «гривна» (означає металеву прикрасу у вигляді обруча, що носили на шиї) вживають, як правило (див., однак, Гривна давньоруська, Гривна польська, Гривна руська), для назви грошової одиниці; 2) назва грошової одиниці в Україні, запроваджена відповідно до закону Української Народної Республіки «Про грошову одиницю, карбування (биття) монети та друк державних кредитових білетів» від 1 берез. 1918 (див. також Грошовий обіг в Україні 1917—1920). Назву запозичено з грошової системи Київської Русі. Грошова одиниця мала містити 8,712 «долі щирого золота» (або 0,383328 г) і поділятися на 100 шагів. Дві Г. дорівнювали одному карбованцю емісії 1917, банкноти якої почали друкувати в Україні згідно з «Законом про випуск державних кредитових білетів УНР» від 6 січ. 1918 (24 груд. 1917). Було випущено тільки кредитовий білет УНР вартістю 100 крб. (1 крб. містив 17,424 «долі щирого золота» і поділявся на 200 шагів). За правління ін. нац. урядів випуск карбованців було продовжено. Друк грошей у Г. передбачався номіналом у 2, 5, 10, 20, 50, 100, 500 та 1000 Г. Вони друкувалися за типом карбованців попередньої емісії, із відмінностями в малюнках, водяних знаках, кольорах для кожного номіналу, визначався і текст, обов’язковий для друку на звороті: а) Державні кредитові білети Української Народної Республіки забезпечуються всім державним майном Республіки; б) Державні кредитові білети Української Народної Республіки ходять нарівні з золотою монетою; в) за фальшування держ. кредитових білетів винні караються позбавленням прав і волі. Відповідно до програми грошової реформи було замовлено друк знаків вартістю 2, 10, 100, 500 і 1000, пізніше — 2000 Г., та надійшли вони в обіг уже за доби Української Держави. 20- та 50-гривневі банкноти не друкували взагалі. Паперові гроші в Г. усіх номіналів друкували в Німеччині, в держ. друкарні Берліна.

Першими цінними паперами, які з’явилися в обігу і на яких вартість була зазначена в «гривнях», були облігації. Білети держ. скарбниці — 3,6 % облігації в Г. надійшли в Україну з Німеччини 5 серп. 1918. Ця держ. позичка на попередньо визначену суму в 1 млрд Г. пізніше була збільшена удвічі. Для них встановлено вільний обіг по всій Україні й обмежене право на легальні розрахунки з держ. установами. Кожна облігація мала по 8 відрізних купонів. Облігації та відрізні купони, не обміняні в Держбанку на гроші, мали не втрачати вартості протягом 10 років і вживались як тимчасові розмінні грошові сурогати. Білети були представлені у 4-х номінальних вартостях — 50, 100, 200 і 1000 Г. Для всіх випусків однаковими були написи, формат, худож. оформлення.

«Закон про випуск державних кредитових білетів УНР» у карбованцях регулював тільки заміну рос. рублів на карбованці. «Закон про грошову одиницю» регулював грошову систему України в цілому. Однак на певний період для усунення перешкод при розрахунках через відсутність в обігу належної кількості Г. уряд законом від 30 берез. 1918 дозволяв увести скарбову валюту в карбованцях. Тільки для знаків Держ. скарбниці 25 і 50 крб. забезпечувалося право обміну на кредитові білети в Г. за паритетом 1 крб. = 2 Г. Держ. банк України (заснований 23 груд. 1918) був емісійним банком, а випущені ним кредитові білети були т. зв. банковими грішми, чи банковою валютою.

Держ. кредитові білети 2, 10, 100, 500, пізніше — 1000 та 2000 Г. були в обігу за уряду гетьмана П.Скоропадського і за доби Директорії УНР. Останнім білетом емісії в Г. став розмінний знак Держ. скарбниці УНР — 5 Г., що з’явився 1920 і був мало схожий на своїх попередників та містив помилку в назві валюти. Всього за 1917—20 укр. уряди випустили в обіг 27 видів номіналів грошових знаків — в карбованцях, Г., шагах (марках — вартістю 10, 20, 30, 40 і 50 шагів). 12 знаків друкувалися за проєктами та ескізами Г.Нарбута, при підготовці ін. брали участь митці М.Бойчук, А.Ждаха, Г.Золотов, В.Кричевський, І.Мозалевський, А.Середа та ін. Укр. держ. гроші, крім купюри 25 крб. й шагів усіх вартостей, мали водяні знаки;

3) назва нац. грошової одиниці (валюти д-ви) України, визначена ст. 99 Конституції України 1996. Емітування та введення в обіг Г. розпочато згідно з указом № 762 Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25 серп. 1996 (див. Грошова реформа 1996). Реформа проводилася з 2 до 16 верес. 1996. НБУ своїм наказом як центр. банк д-ви та її емісійний центр, що має монопольне право на випуск нац. грошей в обіг, випустив банкноти в Г. номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 Г. та розмінну монету номінальною вартістю 1, 2, 10, 25 і 50 копійок. У зазначений термін НБУ випустив у готівковий обіг Г., відповідно вилучивши через банківську систему, каси банків у резервні фонди НБУ готівки на заг. суму 331,6 трлн купоно-карбованців, або 98,3 % купоно-карбованцевої готівки, емітованої НБУ (1996—97). Банкноти Г. виготовлено на спец. білому папері, що не флуоресціює в ультрафіолетових променях, номінальною вартістю 1, 2, 5, 10 та 20 (зразка 1992) — зі світлим водяним знаком, розташов. по всій банкноті у вигляді тризуба, а номінальною вартістю 1 (зразка 1994), 50 та 100 Г. — з багатотоновим фіксованим водяним знаком — портретом, який повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти.

На лицьовому боці всіх банкнот розташовані: портрети видатних діячів історії та к-ри України, написи «Україна» або «Україна, Національний Банк України», номінали банкноти літерами та цифрами. Дизайн банкнот доповнюють орнаменти, розетки, сітки, виконані повноколірним друком. На банкнотах номіналом 1 (1994), 50 та 100 Г. розміщено нумерацію та підпис Голови правління НБУ, а на банкноті 1 (1992) Г. — рік випуску. Портрети, написи та окремі декоративні елементи банкнот номіналом 2, 5, 10, 20, 50 та 100 Г. виконано рельєфним друком.

На зворотному боці розташов. зображення історико-архіт. пам’ятників України, над якими зроблено напис «Національний банк України». Тут же літерами, а в чотирьох кутах цифрами вказано номінал банкноти. Дизайн доповнюють розетки, стрічки, сітки, виконані повноколірним друком. На банкнотах зразка 1992 номіналом 1, 2, 5, 10 та 20 Г. поставлено рік прийняття даного зразка, нумерація та підпис Голови правління НБУ.

Осн. характеристики дизайну банкнот 1992 такі. Банкнота вартістю 1 Г.: на аверсі зображено портрет Володимира Святославича, на реверсі — руїни Херсонеса Таврійського. Превалюючий колір — темно-зелений. Розмір — 135x70 мм. Банкнота вартістю 1 Г. 1994: на лицьовому боці — портрет Володимира Святославича, на зворотному — руїни Херсонеса Таврійського. Превалюючий колір — зелено-коричневий. Розмір — 133x66 мм. Банкнота вартістю 2 Г. 1992: на лицьовому боці — портрет Ярослава Мудрого, на зворотному — Софійський собор. Превалюючий колір — коричневий. Розмір —135x70 мм. Банкнота вартістю 5 Г. 1992: на лицьовому боці —портрет Б.Хмельницького, на зворотному — церква в с. Суботів. Превалюючий колір — темно-синій. Розмір 135x70 мм. Банкнота вартістю 10 Г. 1992: на лицьовому боці — портрет І.Мазепи, на зворотному — Києво-Печерська лавра. Превалюючий колір — фіолетовий. Розмір — 135x70 мм. Банкнота вартістю 20 Г. 1992: на лицьовому боці портрет І.Франка, на зворотному — Львівський оперний театр. Превалюючий колір — сіро-коричневий. Розмір — 135x70 мм. Банкнота вартістю 50 Г.: на лицьовому боці — портрет М. Грушевського, на зворотному — будинок Верховної Ради України. Превалюючий колір — фіолетовий. Розмір — 133x66 мм. Банкнота вартістю 100 Г.: на лицьовому боці — портрет Т. Г. Шевченка, на зворотному — фрагмент Нац. заповідника «Софія Київська» та пам’ятник кн. Володимиру в Києві. Превалюючий колір — зелений. Розмір — 133x66 мм. Введено в обіг також банкноту номіналом 200 Г. з портретом Лесі Українки.

Банкноти Г. мають кілька ступенів захисту (водяний знак, захисну стрічку, рельєфні елементи, суміщений малюнок, кодоване зображення, райдужне коло, антисканерну сітку, мікротекст, знак для сліпих, видимі захисні волокна, флуоресцентний номер, магнітний номер, прихований номінал).

У нових емісіях Г. до дизайну та засобів захисту банкнот вносяться певні зміни.

Протягом літа—осені 2004 НБУ ввів у обіг банкноти нового зразка номіналами 1, 2, 5, 20, 50 Г. Від купюр зразків 1992—2002, обігу 1996—2004 вони відрізняються дещо зменшеним розміром, превалюючим інтенсивним кольором (20 Г. — зелений; 50 Г. — фіолетовий), елементами дизайну (збільшені багатотонові фіксовані малюнки, водяні знаки), ступенями захисту, написами. Банкноти вітчизн. виготовлення віддруковано на спец. папері (не флуоресціює в ультрафіолетових променях), зі змінами осн. відтінків, превалюючих кольорів та нац. орнаменту. Збільшено портретні та нововведені ін. зображення. Мають водяні знаки, рельєфні та латентні (приховані) зображення, захисну кодовану стрічку, оптичну зміну фарб, наскрізні елементи (суміщене зображення), графічні елементи (лінії, площини). Купюри містять назву емітента, підпис голови НБУ, напис номіналу (цифрами та символами), штрих-код, захисні волокна, елемент для людей з послабленим зором, мікротекст, антисканерну сітку, інфрачервоний та магнітний захисти, особливі таємні захисні ознаки та ін. Банкнота 50 Г. змінила дизайн зворотного боку, де тепер відтворено будинок Української Центральної Ради. Елементи захисту визначаються як візуально, так і магнітними детекторами.

Література

Гроші в Україні: факти і документи. К., 1998;

• Рябченко П.Ф., Бутко В.Н. Полный каталог бумажных дензнаков и бон России, СССР, стран СНГ (1769–1999 гг.), т. 2. К., 1999; Банкноти і монети України. К., 2002; НБУ: банкноти нових зразків 2004. (Планшети). К., 2004.

Джерела

• Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

Автор: М.Ф. Дмитрієнко.; url: http://history.org.ua/?termin=Gryvnya; том: 2