Шаг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаг — назва кількох типів грошей, що використовувалися в різний час на території України. Назва походить від староукраїнського *сяг («крок»)[1], або від слова «шеляг» (пол. szeląg).

XVII—XIX століття[ред. | ред. код]

Шагом звичайно називали польсько-литовську срібну монету XVII-XVIII ст. вартістю у три гроші (трояк), карбованої з 1528, особливо за Сигізмунда III у 1618-1624. У Російській імперії у їхній системі шаг дорівнював 2 копійкам, через що назву «шаг» перенесено й на пізнішу російську мідяну монету вартістю в 2 копійки. Після 1839 з встановленням у Росії лічби на «срібло» найменування «шаг» було перенесене на 1/2 копійки «сріблом» («деньгу») і в цьому значенні вживалося до 1917.

Українська Народна Республіка (XX століття)[ред. | ред. код]

У часи Центральної Ради починається й історія перших українських марок з номіналом у шагах. Вже 19 грудня 1917 був прийнятий тимчасовий Закон про випуск державних кредитних білетів УНР, згідно з яким «кредитні білети випускаються у карбованцях, причому один карбованець містить 17,424 частки чистого золота і поділяється на 2 гривні або 200 шагів». Спочатку марки були задумані тільки як поштові мініатюри. Та згодом, через нестачу дрібної розмінної монети, за прикладом російської влади, яка зробила це раніше, стали вживати їх одночасно як марки і гроші на підставі закону УНР від 18 квітня 1918 р. Емісія від 18 квітня містила в собі номінали у 10, 20, 30, 40 і 50 шагів. Друкували «шаги» в Києві аркушами по 100 штук з перфорацією, щоб полегшити відривання окремих купюр. Папір під марки використовували грубий, зручніший для тривалого вжитку. Але ці марки-шаги з'явились у обігу вже після падіння Центральної Ради. В обігу шаги знаходилися до березня 1919 року, коли були скасовані радянською владою. Відомо багато фальшивих купюр. Розмінні марки-шаги було фальшовано у різних містах України, зокрема, в Бердичеві, Білій Церкві, Житомирі тощо. Фальшувалися здебільшого дві найвищі вартості, а саме у 40 та 50 шагів.

Розмінні марки-гроші зразка 1918 року
Зображення
Номінал
(шагів)
10 20 30 40 50
Розмір
(мм)
30 × 25
Опис Номінал,
тризуб,
декоративний
орнамент
Селянин,
номінал,
тризуб,
декоративний
орнамент
Селянка,
номінал,
тризуб,
декоративний
орнамент
Номінал,
тризуб,
декоративний
орнамент
Номінал,
декоративний
орнамент
Основний колір Світло-
коричневий
Коричневий Синій Зелений Червоний
Роки обігу 1918—1919

Україна — 1992 рік[ред. | ред. код]

В 1992 році було викарбувано пробні монети номіналами «один шаг» та «п'ятдесят шагів», але назву не було затверджено для української монети. Довкола майбутньої назви розмінної монети було багато дискусій, суперечок та розмов. Дехто вважав, що «копійка» — назва російська і для незалежної України вона не підходить. Пропонувалися назви «сота», «резана». Були навіть пропозиції назвати дрібну монету «списівкою». Кажуть, що Леонід Кравчук ухвалив рішення стосовно майбутньої назви монети. І вже 2 березня 1992 постановою Президії Верховної Ради України назва розмінної монети була визначена — «копійка».[2]

Художник Василь Лопата спростовує обговорення варіантів назви «резана» та «сотий», підкреслюючи, що саме він, спираючись на глибоку зацікавленість в українській історії, запропонував назву «шаг», проводячи аналогії із практикою їх введення та обігу в часи Української Революції 1917-1921 років. Розробка дизайну обігової монети за словами художника розпочалась після затвердження концепції та дизайну банкнот – у червні-серпні 1992 року[3]

Сталі вислови про шаг[ред. | ред. код]

  • «І залізного шага не мати» — зовсім нічого не мати.
  • «На щербатий шаг» — дуже мало чогось.
  • «Не вартий ламаного шага» — не має ніякої цінності.
  • «Ні на шаг» — нема нічого[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  2. http://informatorium.info/enpage.php?fix=200716112259516 [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] Копійка (рос.)
  3. Лопата, Василь (2000). Надії та розчарування, або метаморфози гривні. Київ: Дніпро. с. 43. 
  4. Шаг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]