Очікує на перевірку

Шаг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
30 шагів УНР 1918 року (розмінні марки-гроші). Зображення молодої жінки символізує молоду українську націю.

Шаг — назва кількох типів грошей, що використовувалися в різний час на території України. У 2024 році, на хвилі процесу дерусифікації, Національний банк України (НБУ) ініціював зміну назви розмінних монет з «копійка» на «шаг», з огляду на українську історичну й мовну традицію.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Згідно з етимологічними дослідженнями, слово «шаг» виникло з первісного сяг («крок»; «засяг»), яке сходить до прасл. *sęgъ («довжина, вимірювана розставленими руками»), похідного від *sęgati («простягати руку»). До того самого джерела сходять слова сажень (д.-рус. сѧжєнь) і сягати (дав.-рус. і ст.-укр. сѧгати — «торкатися»; «діставати»)[1][2].

Сучасний варіант слова постав шляхом уподібнення звуків у зменшувальній формі сяжо́к, що була змінилася на шажо́к, звідки й виникло шаг[1][ком. 1]. Пізніше на основі нової форми утворилося слово шагати («спалахувати, з шумом вириватися», про полум'я)[5]. Для порівняння, схожий фонетичний розвиток відбито в чеськ. šahati («торкатися»; «діставати, досягати») і рос. шагать («крокувати»)[6].

Українські історики вважають, що народна назва шаг (як і зменшувально-пестливе шажок) означає «найменший ступінь при лічбі грошей» і належить до власне української лексичної спадщини. Донині в українській мові зберігається значення шага як найменшої грошової суми, а похідне шаговий використовується в значенні «грошовий» як застаріле[7].

Доктор Іларіон Свєнціцький висловив припущення, що шаг походить від назви монети «шеляг»[8][9], що через пол. szeląg сходить до сер.-в.-нім schillinc («шилінг»; порівн. нім. Schilling)[10][11].

За припущенням українського історика Владислава Беспалька, назва шаг походить від перської монети «шагін». Османи запровадили ці гроші на території півдня України і Молдови. Згодом торговельні зв'язки регіону з Османською імперією послабшали, натомість посилилися з Річчю Посполитою. Східні монети витіснив польський трояк (три гроші), який населення за звичкою й далі називало шагіном або скорочено шагом[12][13][14].

XVII—XIX століття

[ред. | ред. код]

У XVII—XVIII століттях шагом називали польсько-литовську срібну монету вартістю три гроші (трояк)[15], яка карбувалася з 1528 року. Наймасовіше монета карбувалася за часів правління короля Сигізмунда III (1618—1624 роки).

У Російській імперії 1 шаг = 2 копійки, через що пізніша російська мідна монета номіналом 2 копійки отримала в народі назву «шаг». Після 1839 року, через позначення номіналу на мідних російських монетах «2 копійки сріблом», найменування «шаг» було перенесене на номінал у «1/2 копійки сріблом» (інша назва «деньга») і вживалося до 1917 року[7].

УНР

[ред. | ред. код]
Американський досвід використання розмінних марок

Під час революції (1917—1921) Україна зіштовхнулася з економічними і фінансовими труднощами, як і Сполучені Штати Америки у добу Громадянської війни (1861—1865). Колосальний дефіцит монет у США вимагав негайного вирішення проблеми. Скарбник США[en] Френсіс Спіннер[en] запропонував замість монет тимчасово використовувати поштові марки[en], наклеєні на казначейський папір, з його підписом внизу[16]. Уряд підтримав ініціативу. Конгрес ухвалив «Закон про поштові засоби платежу» (англ. Postage Currency Bill), який 17 липня 1862 року підписав президент Авраам Лінкольн[17]. Департамент пошти США[en] надрукував марки номіналом у 5[18], 10[19], 25[20] і 50 центів[21], які ходили в обігу з 21 серпня 1862 до 15 лютого 1876 року[22]. Деякі різновиди розмінних паперових грошей мали, як і справжні марки, зубкований край. Хоча поштові марки не вважалися законним платіжним засобом, їх можна було обміняти на банкноти США номіналом 5 доларів. Також вони приймалися для сплати всіх зборів в сумі до 5 доларів[23]. Американський досвід використання розмінних марок як засобу платежу запозичила у часи Першої світової війни Російська імперія, а після її розвалу — Україна[9].

Зразки марок-грошей Української Народної Республіки (1918)

Перші українські марки-шаги з'явилися у добу Центральної Ради. 19 грудня 1917 року ухвалили тимчасовий Закон про випуск державних кредитних білетів УНР, в якому йшлося про те, що «кредитні білети випускаються у карбованцях, причому один карбованець містить 17,424 частки чистого золота і поділяється на 2 гривні або 200 шагів». Спочатку марки планували тільки як поштові мініатюри, але згодом, через нестачу дрібної розмінної монети, їх стали вживати одночасно як марки, так і гроші на підставі закону УНР від 18 квітня 1918 року. Емісія від 18 квітня складалася із номіналів у 10, 20, 30, 40 і 50 шагів[24][25]. Випускали їх у Києві, в друкарні Василя Кульженка, аркушами по 100 штук з перфорацією, щоб полегшити відривання окремих купюр. Автором проєкту 10 та 20 шагів був Антон Середа. Інші виконав Георгій Нарбут[26][27]. Для марок використовували цупкий папір, який був зручніший для тривалого вжитку. Марки-шаги, які запровадили вже після падіння Центральної Ради, в обігу ходили до березня 1919 року, коли їх скасувала радянська влада.

Розмінні марки-шаги часто фальшували. Підробляли переважно два номінали: 40 і 50 шагів. Багато фальшивих купюр виготовляли у різних містах України, зокрема, в Бердичеві, Білій Церкві, Житомирі тощо.

Шаги УНР (розмінні марки-гроші зразка 1918 року)
Зображення Номінал
(шагів)		 Розмір
(мм) 		Основний колір Опис Дата
Аверс Реверс Аверс Реверс Введено Вилучено
10 30 × 25 Світло-коричневий Номінал, тризуб, декоративний орнамент Тризуб, пояснювальні написи 1918 1919
20 Коричневий Селянин, номінал, тризуб, декоративний орнамент
30 Синій Селянка, номінал, тризуб, декоративний орнамент
40 Зелений Номінал, тризуб, декоративний орнамент
50 Червоний Номінал, декоративний орнамент

Сучасна Україна

[ред. | ред. код]

Після проголошення Незалежності України у 1991 році розглядалося використання терміну «шаг» для назви українських грошей. У 1992 році Луганський верстатобудівний завод викарбував пробну партію монет номіналами в «один шаг» та «п'ятдесят шагів», але назву не було затверджено. Довкола майбутньої назви розмінної монети було багато дискусій, суперечок та розмов. Дехто зауважував, що «копійка» — назва російська і для незалежної України вона не підходить. Пропонувалися назви «сота», «різана».

Ювілейна монета НБУ присвячена шагам 2018 року

Художник Василь Лопата спростовує обговорення варіантів назви «різана» та «сотий», підкреслюючи, що саме він, спираючись на глибоку зацікавленість в українській історії, запропонував назву «шаг», проводячи аналогії із практикою їх введення та обігу в часи Української Революції 1917—1921 років. Комісія, створена Верховною Радою, затвердила назву шаг для української розмінної монети. У червні—серпні 1991 року художник підготував ескізи для монет номіналом 1, 5, 10 та 25 шагів. Однак уже наступного року влада відкинула затверджену попередньо концепцію. 2 березня 1992 року Президія Верховної Ради України ухвалила постанову «Про розмінну монету України», згідно з якою замість шага запровадили копійку[28][29][30][31].

2018 року була викарбувана ювілейна п'ятигривнева монета, присвячена «100-річчю випуску перших поштових марок України», яка містила кольорове зображення марки номіналом у 50 шагів 1918 року.

2 вересня 2024 року НБУ ініціював зміну назви розмінної монети «копійка» на «шаг» з метою спрямування на відновлення історичної справедливості, дерусифікації та підкреслення національних традицій у грошовому обігу України[32]. Таке рішення підтримала Національна академія наук України, зокрема одержано позитивні експертні висновки від Інституту історії України та Інституту мовознавства ім. О. Потебні[33][34]. Оскільки гривня має походження з часів Київської Русі, то «шаг» має походження з часів Гетьманщини. Крім УНР, шаги як розмінні гроші також використовували Українська повстанська армія та ОУН. За словами голови НБУ «копійка» не має до української етимології жодного відношення, вона походить від російського слова «копьё» (тобто «спис»), зображення якого використовували у Московській державі з XV століття, тож ця назва має імперське походження. В умовах широкомасштабної російської агресії заміна копійок на шаги є важливим та необхідним кроком, адже наразі копійки залишилися в обігу лише у ворожих до України держав. Для реалізації ініціативи НБУ пропонує внести відповідні зміни до законодавства, зокрема до Закону України «Про Національний банк України» та інших нормативних актів. НБУ передбачає, що поступове введення в обіг монет, номінованих у «шагах», не вплине на інфляцію, оскільки не передбачається збільшення обсягів готівкових грошей в економіці. На 2025 рік передбачається викарбувати 20 млн монет номіналом 50 копійок, проте Голова НБУ ініціює, щоб вони називалися «шагами»[35]. Карбування розмінних монет планується попри те, що станом ще на 2018 рік, українська гривня порівняно з 1996 роком в 14 разів втратила свою купівельну спроможність і її вартість зменшилась за цей період до 7 копійок[36].

Сталі вислови про шаг

[ред. | ред. код]
  • «І залізного шага не мати» — зовсім нічого не мати.
  • «На щербатий шаг» — дуже мало чогось.
  • «Не вартий ламаного шага» — не має ніякої цінності.
  • «Ні на шаг» — нема нічого[37].

Див. також

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Етимологічно-семантичний словник української мови І. Огієнка фіксує незмінену форму сяг у західних діалектах[3].
    Окрім того, архаїчне сяг, сяжок («відстань, на яку можна сягнути, ступити») засвідчене тлумачним словником В. Даля в діалектах російської мови XIX століття[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Шаг // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  2. ↑ Сажень // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  3. ↑ Митрополит Іларіон. Етимологічно-семантичний словник української мови : у 4-х т. — Т. 4. — 1979—1995. — С. 338.
  4. ↑ Сягать // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
  5. ↑ Шагати // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  6. ↑ шаг // Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Процитовано 15 липня 2024.
  7. ↑ а б Охріменко Т. В. Запозичене освоєне та власне слов'янське в лексиці грошових найменувань (pdf) // Записки з українського мовознавства : журнал. — 2019. — № 1 (26). — С. 77—85.
  8. ↑ Гай-Нижник, 2005, с. 152–155.
  9. ↑ а б Павло Гай-Нижник. Шаг замість копійки: наскільки це доречно в історичному контексті. Mind. 16 вересня 2024. Архів оригіналу за 16 вересня 2024.
  10. ↑ Шаг // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2069. — 1000 екз.
  11. ↑ Шеляг // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  12. ↑  Олександр Алфьоров. «Копійка» стане «шагом» на YouTube
  13. ↑ Алфьоров, Олександр (3 вересня 2024). Звідки в Україні з'явилась назва монети "шаг". Апостроф.
  14. ↑ Алфьоров, Олександр (4 вересня 2024). Крок до історичної справедливості. Чому гривні потрібен шаг. Громадське. Процитовано 2 жовтня 2024.
  15. ↑ Шуст Р. М. Шаг // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 588. — ISBN 978-966-00-1359-9.
  16. ↑ Blake, 1908, с. 32.
  17. ↑ Kravitz, 2012.
  18. ↑ 5 Cents "Postage Currency". Numista. 2024. Архів оригіналу за 16 березня 2024. Процитовано 29 вересня 2024.
  19. ↑ 10 Cents "Postage Currency". Numista. 2024. Архів оригіналу за 16 березня 2024.
  20. ↑ 25 Cents "Postage Currency". Numista. 2024. Архів оригіналу за 16 березня 2024. Процитовано 29 вересня 2024.
  21. ↑ 50 Cents "Postage Currency". Numista. 2024. Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 29 вересня 2024.
  22. ↑ Blake, 1908, с. 33, 40.
  23. ↑ Knox, 1888, с. 103-104.
  24. ↑ Мартос, 1972, с. 13, 96-97.
  25. ↑ Дмитрієнко М.Ф. Грошовий обіг України 1917–1920. Архів оригіналу за 16 березня 2022.Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 223-224. — ISBN 966-00-0405-2.
  26. ↑ Дейнеко, Сергій (30 жовтня 2020). Гроші Української революції. Марки-шаги великих художників. Харківський історичний музей (укр.). Процитовано 22 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  27. ↑ Куцаєва, Тамара (31 травня 2017). Монети, які літали, наче метелики. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 22 вересня 2021.
  28. ↑ Постанова Президії ВРУ № 2156-XII від 2 березня 1992 «Про розмінну монету України»
  29. ↑ Лопата, Василь (2000). Надії та розчарування, або метаморфози гривні. Київ: Дніпро. с. 43.
  30. ↑ Шаг: українська монета (презентаційні матеріали НБУ) (PDF). Національний банк України. 2 вересня 2024. Архів оригіналу (PDF) за 2 вересня 2024.
  31. ↑ Роман Шуст, 2009, с. 341.
  32. ↑ Голова НБУ Андрій Пишний про введення шагів. LIGA.net. 4 вересня 2024. Архів оригіналу за 4 вересня 2024.
  33. ↑ Відновлення історичної справедливості: Національний банк ініціює зміну назви монети «копійка» на «шаг». Національний банк України. 2 вересня 2024. Архів оригіналу за 5 вересня 2024.
  34. ↑ Свобода, Радіо (2 вересня 2024). «Символ московської окупації»: Нацбанк пропонує змінити назву «копійка» на «шаг». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 2 вересня 2024.
  35. ↑ Шаг — замість копійки: Нацбанк пропонує змінити назву розмінної монети. Укрінформ. 2 вересня 2024.
  36. ↑ Купівельна спроможність гривні з 1996 року знизилася в 14 разів — НБУ interfax.com.ua Процитовано 3 вересня 2024
  37. ↑ Шаг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шаг&oldid=43631067