Давньоруська гривна
 | Цю сторінку запропоновано перейменувати на Давньоруська гривня.
Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії. Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей. |
Київська гривна — вагова, лічильна і монетна одиниця Київської Русі. Вагова гривна виникла у VIII–ІХ століттях, її первинна величина невідома. Назва пов'язана з нашийною гривною. З поширенням на території Русі куфічних дирхамів певну кількість їх стали прирівнювати за вагою до вагової . Джерела часів Київської Русі називають лічильну гривну «гривною кун». В XI ст. вона дорівнювала 20 ногатам (по 2,56 г кожна ногата), 25 кунам (по 2,05 г) або 50 різанам (по 1,02 г). У XII ст. на лічильну гривну йшло 20 ногат (по 2,56 г), але вже 50 кун чи різан (обидві по 1,02 г).
На вагові гривні зважували також срібло в злитках, прикрасах чи уламках. Згодом злитки срібла стандартної форми і ваги стали монетами (монетна гривна). У XII ст. розрив у вазі між лічильною гривнею і монетною гривнею досяг співвідношення 1:3 на півдні й 1:4 на півночі Русі. У XV—XVIII ст. в Україні використовувалася лічильна гривна польського походження (див. Гривна польська), на яку йшло 48 монет.
Монетна гривна відома з середини XI ст. Першими виникли київські монетні гривні — ромбоподібні злитки вагою близько 164 г. Майже одночасно з'явилися новгородські гривні;— паличкоподібні злитки вагою близько 204,7 г, трохи пізніше — важкі гривні — за формою подібні до київських, але за вагою тотожні новгородським, і т. зв. чернігівські — ромбоподібні або еліпсоподібні злитки з розкутими кінцями або усією поверхнею, вагою бл. 197 г.
Новгородські гривні проіснували до XV ст., обіг інших завершився в XIII ст. Київські і новгородські гривні використовувалися на всій території Київської Русі, інші — переважно на північному заході Давньоруської держави.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Котляр М. Ф. Гривна давньоруська [Архівовано 23 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 195. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
