Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ДЕБРЯНСЬК

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ДЕБРЯНСЬК — літописне місто Черніг. землі у Подесенні (нині це тер. м. Брянськ, обласного центру РФ). Вперше Д. згаданий в Іпатіївському літописі під 1146 у зв’язку з подіями феод. усобиці в Київській Русі. Назва походить від слова «дебрь» — «прорізана ярами лісова хаща».

За археол. матеріалами, Д. заснований в середині 12 ст. У 80-х рр. 13 ст. сюди зі сплюндрованого монголо-татарами (див. Монголо-татарська навала) Чернігова були перенесені столиця Чернігівського князівства та єпископська кафедра. Тер. колиш. городища (урочище Покровська Гора) знаходиться нині в центрі м. Брянськ, на високому (до 45 м) мисі, утвореному правим берегом р. Десна (прит. Дніпра) та лівим берегом її прит. р. Судок, і складається з двох майданчиків — дитинця (100 х 68 м) та «окольного граду» (280 х 170 м) на пн. сх. від нього, за яким був відкритий посад. Оборонні споруди (вали, рови, ескарпи) з боку поля збереглися погано. Сьогодні «окольний град» забудований приватними садибами; на дитинці споруджено пам’ятник до 1000-ліття м. Брянськ. Потужність культ. шару — до 4 м, у т. ч. 12—13 ст. — до 0,6 м, 14—17 ст. — до 2 м. Городище обстежувалося Ф.Заверняєвим, Г.Поляковим, 1970—71 досліджувалося Т.Равдіною (понад 100 м2). Обстежено 8 споруд 12—13 ст., у яких знайдено вістря стріл, уламки скляних браслетів, замки та ключі, амулети з ведмежих ікол, шиферні пряслиця тощо; зафіксовано сліди різноманітних ремесел.

Література[ред. код]

Ипатьевская летопись. В кн.: ПСРЛ, т. 2. М.–Л., 1962;

  • Равдина Т.В. О времени возникновения Брянска. «Краткие сообщения Института археологии», 1973, вып. 135;
  • Кашкин А.В. Археологическая карта России. Брянская область. М., 1993.

Джерела[ред. код]

Автор: В.П. Коваленко.; url: http://history.org.ua/?termin=Debryansk; том: 2