Острог (окольний град)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Посад)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Острог або посад, окольний град, передгороддя — зовнішня частина города, яка здебільшого розташовувалася з напольного боку дитинця.[1][2][3] «Окольний город, передгороддя, острог» є зовнішньою укріпленою частиною міста/населеного пункту/фортеці на протилежність внутрішній — дитинцю.[4] Історичний термін острог — у Київській Русі і в Російській державі до XVII століття — огороджене частоколом місто, селище, яке було укріпленим пунктом;[5] Ця зовнішня частина города також оточувалась укріпленнями іноді потужнішими за укріплення дитинця.[1] В староукраїнській воєнній техніці — зовнішні укріплення міста в протиставленні до внутрішніх — дитинця чи вишгорода.[3] За царських часів слово острог набрало у нас значення — вязниці, тюрми.[3]

Назва "посад"[ред. | ред. код]

Посад — у Давній Русі X-XIV століть та в Російській державі XV-XVIII століть — ремісничо-торговельна частина міста за міською стіною.[6] Тобто, вони були розташовані за межами дитинця.[1] Це термін на позначення передмістя ("предградья") міст Давньої Русі та середньовічної України, ремісничо-торгової частини міста. Саме слово "посад" вживається виключно в літописанні Новгорода Великого та Пнічно-Східної Русі, звідки й було запозичене істориками 19 століття.[7] Південноруські Літописи знають термін "окольний город", "подол".[7] У часи Великого князівства Литовського та Речі Посполитої в джерелах вживався термін "місто" — торгово-ремісниче поселення, часом із правами самоуправління, яке протистояло замку — осередку державної або приватновласницької адміністрації.[7] Посад часом мав власні укріплення полегшеного типу. Посад іноді називали "подолом" завдяки його розташуванню нижче дитинця, який прагнули будувати на підвищенні ("горі").[7] Осередком посаду була торгова площа — торг або ринок, поблизу якого містилися заїжджі двори іногородніх та іноземних купців, котрі регулярно приїжджали до даного міста.[7] На посаді мешкали ремісники й купці. У ряді давньоруських міст на посаді були й двори бояр, які звичайно мали інші двори в дитинці.[7] На периферії посаду були розташовані майстерні ремісників, чиє виробництвово було пов'язане з вогнем, насамперед, ковалів і гончарів.[7]

Після поділу в Російській імперії посадських людей на купецтво і міщан наприкінці XVIII століття (Жалувана грамота містам, видана в 1785 році) назва посад вийшла з ужитку, проте вона зберігається у топонімах — назвах міст Центральної Росії (Сергієв Посад, Гаврилов Посад, Маріїнський Посад, Павловський Посад, Китай-город (раніше Большой посад) тощо) та деяких районів міст, зокрема, історичний центр Казані називається Казанським посадом.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в 9.12. Архітектура: дерев'яна і кам'яна (Ю.С. Асєєв, В.О. Харламов) / Історія української культури. У 5 т. / за ред. Ю.С. Асеєва. Київ: Наукова думка, 2001. Т. 1. Джерело: http://izbornyk.org.ua/istkult/ikult12.htm
  2. Городище // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 272. — 1000 екз.
  3. а б в Острог // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1255. — 1000 екз.
  4. Вортман Д.Я. ДИТИНЕЦЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во "Наукова думка", 2004. — 688 с.: іл.. Дитинець[недоступне посилання]
  5. Острог // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Посад // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. а б в г д е ж М. Ф. Котляр, А. Г. Плахонін. Посад // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 434. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.

Джерела, література, посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]