Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ДОБРОВОЛЬЧА АРМІЯ
ДОБРОВОЛЬЧА АРМІЯ — одне з найбільших білогвард. (див. Білий рух) збройних формувань на Пд. Росії 1917—20. Ств. за добровольчим принципом у м. Новочеркаськ (нині місто Ростовської обл., РФ) у листоп.—груд. 1917 ген. від інфантерії М.Алексєєвим. Первісна чисельність — 500 осіб. Офіц. назву «Добровольча армія» отримало 7 січ. 1918 (25 груд. 1917), коли його очолив ген. від інфантерії Л.Корнілов.
У лют. 1918 під тиском більшовицьких військ Д.а. (4 тис. осіб) залишила Дон і відійшла на Кубань — 1-й Кубанський («Льодяний») похід. Під час походу відбулося об’єднання з Кубанською армією, завдяки чому чисельність Д.а. зросла до 6 тис. осіб. Під час штурму 10—13 квіт. 1918 м. Єкатеринодар (нині м. Краснодар, РФ) загинув Л.Корнілов, Д.а. очолив генерал-лейтенант А.Денікін, який повернув її знову на Дон, звільнений від більшовиків німецькими військами (див. Австро-німецьких військ контроль над територією України 1918; Всевелике Військо Донське). 23 черв. 1918 розпочався 2-й Кубанський похід (8—9 тис. осіб), у ході якого було захоплено майже весь Пн. Кавказ. У жовт. 1918 чисельність Д.а. становила 40 тис. осіб.
Після організації в січ. 1919 Збройних сил Півдня Росії (ЗСПР) Д.а. стала основою для формування Кавказ. Д.а. (команд. — ген.-лейтенант П.Врангель) та Кримсько-Азовської Д.а. (команд. — ген.-лейтенант О.Боровський). У трав. 1919 в результаті перегрупування Д.а. було відновлено (команд. — ген.-лейтенант В.Май-Маєвський). Основою її стало найбоєздатніше об’єднання ЗСПР — 1-й армійський корпус (команд. — ген.-лейтенант О.Кутепов), ядро якого складали «кольорові (іменні) частини» — Корніловський ударний, Марковський, Дроздовський, Алексєєвський полки. До Д.а. також входили 2-й армійський корпус (команд. — генерал-лейтенант М.Промптов), 5-й кінний корпус (команд. — ген.-лейтенант Я.Юзефович), 3-й Кубанський кінний корпус (команд. — ген.-лейтенант А.Шкуро), із верес. 1919 — Київ. група військ ген.-лейтенанта М.Бредова.
На кін. трав. 1919 Д.а. захопила Донбас, а 25 черв. 1919 — Харків. У ході заг. наступу на Москву восени 1919 Д.а. (50 тис. осіб) окупувала майже всю Лівобережну Україну, пд. України й значну ч. Правобережної України, в т.ч. Київ. Незважаючи на відверто антиукр. політику денікінської адміністрації (див. Денікіна режим в Україні 1919—1920), уряд Директорії УНР намагався порозумітися з командуванням ЗСПР для організації спільних дій проти Червоної армії (див. Радянська армія). Але порозуміння досягнуто не було, і 21 верес. 1919 Д.а. розпочала бойові дії проти Армії Української Народної Республіки. 24 верес. 1919 Директорія УНР оголосила війну ЗСПР.
У ході контрнаступу червоного Південного фронту (11 жовт.—18 груд. 1919) Д.а. зазнала нищівної поразки. Під час відступу командування перейшло до ген. П.Врангеля. В січ. 1920 Д.а. було реорганізовано в Добровольчий корпус.
Література[ред. код]
- Деникин А.И. Поход на Москву: «Очерки русской смуты». К., 1990;
- Удовиченко О.І. Україна у війні за державність. Історія організації і бойових дій Українських збройних сил. 1917–1921. К., 1995.
Джерела[ред. код]
- Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
Автор: А.О. Буравченков.; url: http://history.org.ua/?termin=Dobrovolcha_armiya; том: 2