Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЗАСЛАВСЬКИЙ Владислав–Домінік

ЗАСЛАВСЬКИЙ (Zasławski) Владислав-Домінік (бл. 1617 — 05.04.1656) — польс. воєначальник, виходець із сполонізованого роду укр. князів Заславських. Належав до найбільших землевласників Волині, був одним з наймогутніших магнатів Речі Посполитої, чому сприяло успадкування ним маєтків згаслого роду князів Острозьких. У серед. 1630-х рр. З. став коронним конюшим, 1641 — луцьким старостою (див. Староство). Посідав впливові сенаторські уряди (див. Сенат у Речі Посполитій): від 1645 — сандомирський, від 1649 — краківський воєвода. Був одним із чільних польс. полководців, які за допомогою зброї намагалися придушити нац.-визвол. повстання в Україні (див. Національна революція 1648—1676). Після Корсунської битви 1648 призначений одним із трьох польс. регіментарів. Б.Хмельницький іронічно називав З. «периною». Після поразки польс. війська в Пилявецькій битві 1648, в якій З. формально виконував функції польс. головнокоманд., у жовт. цього ж року елекційний сейм (див. Вальний сейм) усунув З. та двох ін. регіментарів від командування польським військом.

Література

Encyklopеdia powszechna, t. 28. Warszawa, 1868;

• Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 1993;
• Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція XVII ст. (1648–1676 рр.). К., 1999.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: П.М. Сас.; url: http://history.org.ua/?termin=Zaslavsky_V_D; том: 3