Вікіпедія:Статті на складну тему

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ми живемо в еру надлишку інформації. Написання хорошої статті, особливо якщо її тема — об'ємна, стає не стільки задачею знайти матеріали, скільки задачею відсіяти малозначиму інформацію, та задачею як саме організувати, структуризувати, викласти інформацію важливу. На передній план виходить питання як подати різносторонню інформацію читачеві таким чином, щоб полегшити йому сприйняття цього масиву, і він зміг би осягнути предмет.

Пишучи статтю на об'ємну тему, на перший план виходить питання не що писати, а як саме подати величезний об'єм інформації струнко і компактно.

Багатогранна тема, яка містить численні сторони і аспекти, при спробі їх викласти у статті може перетворитися на заплутаний клубок невпорядкованих, хаотично поданих, слабозв'язних блоків і уривків інформації. Зазвичай, подібні труднощі виникають при висвітленні комплексного історичного явища. Але ті ж симптоми можуть проявитися у будь-якій досить великій статті: складна біографія людини, опис діяльності організації чи колективу, навіть велика стаття про прилад чи техніку.

Загальна і незмінна рекомендація: знайдіть справді якісні джерела (вторинні, незалежні, від компетентних у цій галузі авторів) на цю тему. Ці джерела мають описувати тему цілісно, сукупно, у всій повноті, а не просто висвітлювати якийсь окремий її епізод. Тобто, давати для читача узагальнений погляд на неї, розглядати цю тему в контексті інших подій і споріднених тем. У цих джерелах ви можете побачити як тема описується: якщо про окрему подію чи факт є згадки — вона важлива, якщо немає — вона другорядна. Дослідивши декілька джерел від різних авторів на цю тему, ви здобуватимете все більше уявлення про те, які події і факти справді важливі — про них писатимуть чи згадуватимуть усі. Особливо цінні будуть такі джерела, які при спробі описати тему цілісно мають ще й невеликий об'єм (невелика стаття чи кілька сторінок тексту) — значить, у них зосереджені лише найбільш важливі події і факти. Орієнтуйтесь на них при написанні преамбули.

Проте якщо ви не можете знайти якісні аналітичні джерела, все одно є декілька порад для написання статті:

  1. викладайте інформацію у статті, розбивши її на два логічні блоки: події і процеси;
  2. якщо стаття стає завеликою, створіть допоміжні статті, до яких перенесіть менш важливу інформацію з головної статті. Цей підхід можна застосувати кілька разів, і утворена в результаті структура статей нагадуватиме фрактали.

Події і процеси[ред. код]

Події — це логічний блок у статті, який хронологічно викладає найбільш значущі події, які сталися з предметом Вікі-статті. Це дає читачеві статті добре уявлення про те, як у часі відбувалася поява, розвиток і зникнення самого предмету статті. Саме хронологічна подача дозволить сформувати у читача причинно-наслідкові зв'язки і дасть змогу глибше зрозуміти суть предмету. В залежності від теми статті, цей блок може носити назву Біографія або Життєпис — якщо стаття описує особу, Перебіг подій — якщо про подію, Історія — для будь-якого іншого предмету, тощо. У цьому блоці рекомендується згадувати лише ті події, які мали найбільший вплив на предмет статті, були поворотними, знаковими чи вирішальними. Тут також можуть бути зазначені і дрібніші за значенням події, якщо вони не переривають стрункість викладу інформації, не заважають сприйняттю головного, а навпаки — додають корисні дрібні штрихи для повноти висвітлення картини.

Зручним інструментом при викладі хронології можуть бути невеликі ретроспективні блоки. У ній якусь другорядну, але все ж достатньо важливу, подію ви можете викласти не хронологічно у тексті статті, а прив'язавшись до більш значимої події.

Пояснювальний приклад:

[інші події травня 2000 року]

У червні 2000 року війська пішли на вирішальний штурм міста. Йому передувала невдала спроба штурму у квітні, коли із значними втратами війська були змушені відступити.

[інші події липня 2000 року]

Процеси — це декілька розділів у статті, кожен з яких описує розвиток певного процесу, який «повільно тече» на тлі, на задньому плані основних подій. Ці процеси, хоч і не настільки значимі як ключові події, можуть вважатися також достатньо важливими для розкриття предмету статті, проте безпосередня їх згадка у логічному блоці Подій призведе до небажаного відволікання уваги з головного на явно другорядне. Саме з цих причин їх рекомендовано групувати у окремих розділах. В свою чергу, в рамках таких розділів теж бажано дотримуватися хронологічного викладу.

Окрема подія, яка належить до процесу із «заднього плану», може водночас мати великий вплив на предмет статті, а отже — достатньо значимою для блоку Подій. В такому разі, дублювання інформації в рамках єдиної статті не вважається недоліком — така подія має бути зазначеною і в блоці подій, і в блоці процесів.

Пояснювальний приклад:

Уявімо, є стаття про державного діяча, який має хобі — музику. Загалом, головний розділ статті (Біографія/Життєпис) присвячений висвітленню саме його кар'єрі, діяльності і результатам роботи як державного діяча. Але про його хобі існують достатньо надійні джерела, тому питання не виникає чи має право ця інформація бути зазначеною у статті — є консенсус щодо доцільності цього зазначення. Питання стоїть в тому як саме викласти цю інформацію в статті.

Відповідь полягає в тому, що для музичного хобі створюється окремий розділ із назвою на кшталт Музика. В цьому розділі хронологічно викладається те, що є в надійних джерелах: за яких обставин особа зацікавилася музикою та якою саме, якими були перші кроки в опануванні цього мистецтва, якими були етапи навчання, та яких результатів особа досягла. У головному ж розділі статті (Біографія/Життєпис) доцільно вказати лише найбільш важливі події з музичної діяльності (якщо такі були), які вплинули на життя особи. До прикладу, доцільно зазначити, що для того, щоб встигнути закінчити консерваторію, особа відмовилася від призначення на більш високу посаду в іншому регіоні. Або що на певному етапі особа виступила із своїм репертуаром на поважному концерті, чим привернула увагу не тільки вузьких фахівців, але й широкої громадськості.

Розрізняйте головні і другорядні особи[ред. код]

Описуючи події, важливо розрізняти головні дійові особи і другорядні (які, загалом, є тільки коментаторами). Реакції та вчинки головних дійових осіб — які ухвалюють рішення, що реально впливають на стан речей — є сенс вказати безпосередньо у логічному блоці Події (Історія, Біографія). У той час, як реакціями осіб другого плану недоречно «засмічувати» блок Подій, і доцільніше винести до якогось із розділів Процесів, або й до спеціалізованих під-статей.

Пояснювальний приклад:

У статті Запровадження безпольотної зони під час російського вторгнення в Україну 2022 року викладено, як президент України Володимир Зеленський зробив запит до колективного Заходу про запровадження безпольотної зони над Україною через російський напад. У логічному блоці Події подані тільки відповіді і реакції Білого Дому, НАТО і Путіна, — як осіб, безпосередньо відповідальних за прийняття реальних рішень. Всі інші реакції і коментарі наведені у іншому логічному блоці.

Фрактальна структура[ред. код]

Дописувач, який хоче максимально повно висвітлити у Вікіпедії велику тему, невідворотно зіткнеться із потребою шукати компроміс між тим, щоб зберегти статтю у притомних об'ємах, і деталізацією викладення матеріалу. Проте це не означає, що тему неможливо висвітлити як завгодно детально — це можливо, просто висвітлення відбуватиметься не в рамках однієї статті, а в рамках розгалудженого дерева пов'язаних статей.

Інструментарій Вікіпедії дозволяє висвітлювати об'ємні теми як завгодно детально.

Для простоти припустимо, що існує достатньо джерел, які демонструють значущість всіх дрібних подій, які заплановано викласти у статтях, і таким чином всі дочірні статті (суб-статті) мають право на самостійне існування. Гіпотетичний приклад організації фрактальної структури статей виглядатиме так:

Чому структуру статей названо фрактальною? Бо у кожній статті цілком можливо викласти увесь набір атрибутів повноцінної статті: Передумови, Перебіг подій, Наслідки, Реакції, Оцінки.

Остерігайтеся дубляжу у суб-статтях[ред. код]

Єдина додаткова вимога до дочірніх статей (суб-статей), окрім демонстрації значущості, — суб-стаття має висвітлювати значно менший за об'ємом предмет (англ. scope), аніж батьківська стаття. Батьківська і дочірня статті не повинні дублювати одне одного. Тобто, суб-стаття має концентруватися на висвітленні суттєво вужчого питання. Бо якщо батьківська стаття і суб-стаття висвітлюють практично одну й ту ж тему, немає жодної потреби створювати суб-статтю — вони висвітлюють ВП:ПОДІБНЕ, а тому мають існувати як одна стаття.

Для конкретики: «суттєво вужчим» тут слід розуміти так, що об'єм предмету (англ. scope) дочірньої статті має бути щонайменше втричі більш вузьким, ніж предмет батьківської.

Див. також[ред. код]