Вільгельміна Прусська (1751—1820)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільгельміна Прусська
Wilhelmine von Preußen
Johann Georg Ziesenis - Portret van Frederika Sophia Wilhelmina (1751-1820), prinses van Pruisen, echtgenote van Willem V, prins van Oranje-Nassau.jpg
Портрет принцеси Вільгельміни пензля Й.Г.Цізеніса, близько 1768
Оранська принцеса-консорт
Початок правління: 4 жовтня 1767
Кінець правління: 9 квітня 1806
Попередник: Анна Ганноверська
Наступник: Вільгельміна Прусська
Дата народження: 7 серпня 1751(1751-08-07)
Місце народження: Берлін, Королівство Пруссія
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 9 червня 1820(1820-06-09) (68 років)
Місце смерті: Гет-Лоо біля Апелдорна, Об'єднане королівство Нідерландів
Чоловік: Вільгельм V Оранський
Діти: Луїза, Віллем, Фредерік
Династія: Гогенцоллерни, Оранж-Нассау
Батько: Август Вільгельм Прусський
Мати: Луїза Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська

Вільгельміна Прусська (нім. Wilhelmine von Preußen), Фредеріка Софія Вільгельміна Прусська (нім. Friederike Sophie Wilhelmine von Preußen), (нар. 7 серпня 1751 — пом. 9 червня 1820) — прусська принцеса з династії Гогенцоллернів, донька принца Пруссії Августа Вільгельма та принцеси Брауншвейг-Вольфенбюттельської Луїзи Амалії, дружина штатгальтера Нідерландів Вільгельма V.

Біографія[ред.ред. код]

Вільгельміна народилася 7 серпня 1751 року у палаці Принців в Берліні. Вона була третьою дитиною та єдиною донькою в родині принца Пруссії Августа Вільгельма та його дружини Луїзи Амалії Брауншвейг-Вольфенбюттельської. Дівчинка мала сташих братів Фрідріха-Вільгельма та Генріха. Родина жила у палаці Оранієнбургу. Батько помер, коли їй було 6 років.

Портрет Вільгельма V пензля Й.Г.Цізеніса

У віці 16 років Вільгельміна була видана заміж за 19-річного штатгальтера Нідерландів Вільгельма V. Союз був укладений за сприяння короля Пруссії Фрідріха II, який був дядьком нареченої. Вінчання пройшло 4 жовтня 1767 у Берліні. Живими у подружжя народилося троє дітейː

Із дядьком Фрідріхом Вільгельміна продовжувала листуватися і після весілля. Часто кореспонденція носила політичний характер. На підставі його рекомендацій, принцеса намагалася здобути політичний вплив в Нідерландах.

Під час Батавської революції Вільгельм виїхав із Гааги та переніс двір до Гет-Лоо. Коли Вільгельміна у 1787 році намагалася повернутися до столиці, то при в'їзді в місто була затримана республіканцями, які вимагали спеціальної перепустки.[1] Прусський король розцінив це як особисту образу та послав армію, аби витіснити ворогів штатгальтера на північ Франції, що йому і вдалося.

Після вторгнення до країни французів у 1794, правляча родина була змушена виїхати до Англії. Вільгельм помер у 1806 році у вигнанні. Вільгельміна повернулася до Нідерландів у 1813 році та була свідком проголошення у 1815 році її сина королем.

Померла у похилому віці в Гет-Лоо. Похована у Новій крипті у Нової церкви у Делфті.[2]

Нагороди[ред.ред. код]

Генеалогія[ред.ред. код]

Фрідріх I
Weidemann, Friedrich I Preußen.jpg
 
Софія Шарлотта Ганноверська
Sophie Charlotte jünger.jpg
 
Георг I
George I Oval.jpg
 
Софія Доротея Цельська
SophiaDorothea of Celle1.jpg
 
Фердинанд Альбрехт I
FerdinandAlbrechtIBraunschweig.jpg
 
Крістіна Гессен-Ешвежська
 
Людвіг Рудольф Брауншвейг-Вольфенбюттельський
Louis Rudolph duke of Brunswick-Wolfenbüttel.jpg
 
Крістіна Луїза Еттінген-Еттінгенська
Christina Louise of Oettingen-Oettingen.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх-Вільгельм I
Friedrich Wilhelm I of Prussia 1700.jpg
 
 
 
 
 
Софія Доротея Ганноверська
Sophia Dorothea, Queen of Prussia by Johann Leonhard Hirschmann.jpg
 
 
 
 
 
Фердинанд Альбрехт II
Ferdinand Albrecht II Braunschweig.jpg
 
 
 
 
 
Антуанетта Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська
1696 Antoinette.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Август Вільгельм Пруcський
Prince august wilhelm of prussia.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїза Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельміна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред.ред. код]

  1. P. L. Müller: Wilhelmine. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 43, Duncker & Humblot, Leipzig 1898, стор. 232–234 [1] (нім.)
  2. Нова церква в Делфті [2] (англ.)

Література[ред.ред. код]

  • Meindert Evers: Begegnungen mit der deutschen Kultur. Niederländisch-deutsche Beziehungen zwischen 1780 und 1920. Königshausen & Neumann, Würzburg 2006, ISBN 3-8260-3260-8, стор. 33.
  • Fr. Förster: Preußens Helden im Krieg und Frieden. Eine Geschichte Preußens seit dem großen Kurfürsten bis zum Ende der Freiheitskriege. Abteilung 2: Neuere und neueste Preußische Geschichte. (Seit dem Tode Friedrich II. bis auf unsere Tage). Band 1 (Band 3 des Gesamtwerkes). Gustav Hempel, Berlin 1851, стор. 118.

Посилання[ред.ред. код]