Об'єднане королівство Нідерландів
|

Об'єднане королівство Нідерландів (1815—1839; нід. Verenigd Koninkrijk der Nederlanden, фр. Royaume-Uni des Pays-Bas) — неофіційна назва, що використовується для позначення нової європейської держави, яка виникла після розпаду Першої Французької імперії за рішенням Віденського конгресу 1815 року. Нова держава, офіційно звана «Королівство Нідерланди» (нід. Koninkrijk der Nederlanden, фр. Royaume des Belgiques), об'єднала колишні території Республіки Сполучених провінцій на півночі, Австрійських Нідерландів на півдні, а також Єпископство Льєж. Династія Оранських-Нассау стала монархами нового королівства.
Об'єднане королівство Нідерландів розпалося в 1830 в ході Бельгійської революції. Король Віллем I відмовився визнати незалежність Бельгії, поки в 1839 не був до цього примушений Лондонською угодою.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ La parenthèse française et hollandaise (1795-1830), Encyclopædia Universalis. Retrieved on 4 July 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Blom, J.C.H., Lamberts, E. (2003), Geschiedenis van de Nederlanden.
- Thewes, Guy (2006) (PDF). Les gouvernements du Grand-Duché de Luxembourg depuis 1848 (2006), p. 208
- Kossmann, E.H. (1988). The Low Countries, 1780-1940. Oxford: Clarendon. ISBN 9780198221081.
![]() |
Це незавершена стаття з історії Нідерландів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |