Віллем I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віллем I
Willem I
Віллем I
Король Нідерландів
16 березня 1815 — 7 жовтня 1840
Попередник: посаду засновано
Спадкоємець: Віллем II
 
Народження: 24 серпня 1772(1772-08-24)
Гаага, Нідерланди
Смерть: 12 грудня 1843(1843-12-12) (71 рік)
Берлін, Пруссія
Релігія: Нідерландська реформатська церква[d]
Династія: Оранська
Батько: Вільгельм V Оранський
Мати: Вільгельміна Прусська
Дружина: Вільгельміна Пруcська
Діти: Віллем
Нагороди:
орден Святого Георгія 4 ступеня Орден Лазні орден Серафимів Орден Віллема орден Нідерландського лева Орден Золотого руна Королівський угорський орден Святого Стефана Орден Золотого руна лицар Великого Хреста ордена Лазні Sash of the Three Orders орден Підв'язки Орден святого Георгія орден Чорного орла

Медіафайли у Вікісховищі?

Віллем (Вільгельм) I (нід. Willem I, нім. Wilhelm I., фр. Guillaume Ier; 1772, Гаага, Нідерланди — 12 грудня 1843, Берлін, Пруссія) — перший король Нідерландів (16 березня 1815 — 7 жовтня 1840), герцог Люксембурзький (16 березня — 9 липня 1815), з 9 червня 1815 по 7 жовтня 1840 перший великий герцог Люксембурзький; принц Оранський-Нассауський (як Вільгельм VI), герцог Лімбурзький.

Вигнання[ред. | ред. код]

Був старшим сином Вільгельма V, штатгальтера Нідерландів та його дружини Вільгельміни Прусської.

У 1793-1795 командував нідерландськими військами у війні з французами, що закінчилася у 1795 вступом військ Шарля Пішегрю в Амстердам і втечею Віллема разом з батьком з Нідерландів. Вільгельм V у 1802 відмовився на користь Віллема від призначеної йому імперським сеймом нагороди у Німеччині.

Після смерті батька в 1806 отримав у своє володіння нассауські спадкові землі (Нассау-Діц).

Наполеонівскі війни[ред. | ред. код]

У війні 1806 служив у прусській армії, був захоплений у полон французами. Наполеон I оголосив його позбавленим земель.

У війну 1809 добровільно зголосився в армію ерцгерцога Карла та брав участь у битві при Ваграмі. Після поразки Наполеона у Битві народів при Лейпцізі (1813) він вирушив до Англії, звідки незабаром висадився у Схевенінгені, де його, як правителя усієї країни, привітав народ і тимчасовий уряд. Свої німецькі спадкові землі Віллем прийняв у свою власність ще раніше.

Утворення королівства Нідерланди. Відділення Бельгії[ред. | ред. код]

Віденський конгрес постановив об'єднати Бельгію із Нідерландами в одно королівство, яке отримало назву Сполученого Королівства Нідерландів, і 16 березня 1815 проголошений у Гаазі під ім'ям Віллема I королем нідерландским і великим герцогом люксембурзьким. Свої спадкові землі у Німеччині та Нассау змушений був віддати Пруссії. Після цього Віллем жив позмінно у Брюсселі та Гаазі доти, доки Південні Нідерланди, сучасна Бельгія, не відділилися від Північних, сучасних Нідерладнів, внаслідок Бельгійської революції 1830. Віллем вперто опирався визнанню незалежності Бельгії, але нарешті в 1839 змушений підкоритися Лондонській угоді 1839.

Відречення[ред. | ред. код]

Величезний державний борг, який виник через політику Віллема I, викликав непопулярність короля. Ще більше вона посилилася через його роман із католицькою графинею Ганрієттою д'Утремон. За таких обставин він вирішив 7 жовтня 1840 передати корону своєму старшому синові Віллему II. Прийнявши титут герцога Нассауського, він перебрався до Берліна, де одружився з графинею д'Утремон.

Помер 12 грудня 1843 у Берліні.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Був одружений з Вільгельміною Пруcською. Мав із нею шестеро дітей, з яких живими народились четверо:

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Віллем I єдиний монарх, на честь якого названий мінерал (Вілеміт)[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В. І. Смірнов «Як були названі мінерали» [1] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]