Вільнія
Вільнія (од лит. Vilnija — назва Вільнюського краю) — крайня, екстремістська, націоналістична[1] організація в Литві.
Створена у 1988 році, від початку мала антипольський характер[1]. Друзі ораганізації звинувачували Польщу та поляків, зокрема польської меншини в Литві, у прагненні до полонізації Литви[2] та відокремлення Віленського краю. Фінансувалася з державного бюджету як «суспільнокорисна» організація, що пропагує литовську мову та культуру на т. зв східної Литви.
Вільнія підтримує литвинізацію польської меншини, яка, за словами Vilnija, складається з полонізованих литовців, яких слід «повернути до свого коріння». Організація вимагає припинення роботи нелитовських (польських) шкіл у Литві[1][3] та зменшення впливу політичної партії польської меншини (Акція виборчої поляків у Литві)[4].
Вільнія також проводить історичні та пропагандистські кампанії, напр. вимагаючи польських вибачень за повстання Желіговського та міжвоєнну «окупацію» Вільнюса, а також демонізуючи Армію Крайову, звинувачуючи її в геноциді проти литовців (зокрема перебільшуючи злочин у Дубинках)[1][5][6][7].
Своїми діями ця організація кілька разів сприяла погіршенню польсько-литовських відносин; її також критикувала польська преса, польські політики[8][9] та Міністерство закордонних справ Польщі.
Серед відомих членів і прихильників організації - її багаторічний лідер Казімєрас Гаршва,[10] депутат Сейму і засновник організації Ромуальдас Озолас,[11] письменник Ізидоріус Шимеліоніс.[12]
У 2016 році Казімєрас Гаршва був нагороджений Хрестом Лицаря Ордена за заслуги перед Литвою.
Литовський лінгвіст-історик Зігмас Зінкявічюс також був прихильником "Вільнія".
- ↑ а б в г Stosunki litewsko-polskie. Архів оригіналу за 14 жовтня 2010. Процитовано 7 грудня 2022..
- ↑ Media na pasku „Vilnii”.
- ↑ By babcia z wnukiem mogła się dogadać... Rejon wileński na celowniku nacjonalistów.
- ↑ MEDIA ZAGRANICZNE o Polsce i polskiej kulturze w świecie B i u l e t y n Rok: XI Numer: 1989 (2742) data: 20 grudnia 2002 roku.
- ↑ Kompleks litewski. Korespondencja „Dziennika” z Wilna.
- ↑ W Wilnie pojednają się dziś weterani litewskiej armii i polskiej AK.
- ↑ Dr Zbigniew Kurcz: „Mniejszość polska na Wileńszczyźnie” (53) Wojna z różnych punktów widzenia.
- ↑ Okrągły stół w sprawie oświaty polskiej. Strategia – kulawa, urzędnicy – głusi.
- ↑ Wystąpienie posła Jana Mincewicza na posiedzeniu plenarnym Zgromadzenia Parlamentarnego Rady Europy w Strasburgu 29 września br. Архів оригіналу за 6 лютого 2006. Процитовано 7 грудня 2022.
- ↑ Budryte, Dovile (2005). Taming Nationalism?: Political Community Building in the Post-Soviet Baltic States (англ.). Ashgate. ISBN 978-0-7546-4281-7.
- ↑ DARSKI - Wolność i Niezależność. web.archive.org. 28 вересня 2007. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 7 грудня 2022.
- ↑ Wayback Machine (PDF). web.archive.org. 22 липня 2011. Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2011. Процитовано 7 грудня 2022.