Вінницький музей єврейського побуту
Вінницький музей єврейського побуту  | |
|---|---|
| 49°13′48″ пн. ш. 28°25′11″ сх. д. / 49.23012582209898369° пн. ш. 28.41986372824045404° сх. д.Координати: 49°13′48″ пн. ш. 28°25′11″ сх. д. / 49.23012582209898369° пн. ш. 28.41986372824045404° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Вінниця, просп. Космонавтів, 20 |
| Адреса | просп. Космонавтів, 20, Вінниця, Україна |
| Засновано | 2008 |
  Вінницький музей єврейського побуту (Україна) | |
 | |
Музей єврейського побуту було створено у 2008 році при Вінницькому обласному товаристві єврейської мови та культури[1]. Євреї, що виїжджали з Вінниччини, приносили і залишали різноманітні предмети побуту, фотографії, портрети, інструменти, посуд тощо.
Опис[ред. | ред. код]
Кімната відтворює єврейське помешкання. В одному приміщенні об'єднано кілька типів експозицій: предмети юдаїки, старовинні меблі та кухонне начиння кінця XIX – початку XX століття. В музеї є такі предмети, як: меблі, знаряддя ремісників, радіоапаратура, кухонні предмети. Меблі мають мідні ручки з різьбою у вигляді орнаментів або квітів. Також в музеї є підсвічники, які раніше стояли у єврейських оселях: як мідні, так і срібні. Серед літератури у музеї є багато молитовників. Одним із старих експонатів є трюмо, яке привезли з міста Бар.
Історія трюмо[ред. | ред. код]
У 1948 році, по закінченню війни, всі жили бідно. Власники трюмо доглядали його, протирали керосином. У одній єврейській сім'ї жив хлопчик 8 років, який гарно малював. Він взяв олівець, сів перед трюмо та відтворив його на папері. Мама, подивившись на малюнок, порадила віднести його в школу та показати вчительці. Вона ж вирішила відправити його на виставку дитячих робіт у Москві. Там картину юного художника побачив театральний режисер. Через деякий час він приїхав у цю сім'ю, щоб купити трюмо, аби використати в спектаклі. Проте сім'я не продала це трюмо, хоча їсти тоді не було що, а за гроші, які пропонував їм режисер можна було жити рік
Опис експонатів[ред. | ред. код]
Невід’ємним атрибутом будь-якої єврейської кімнати було овальне дзеркало в дерев'яній рамі – саме таке висить на стіні музею. Єврейський кошерний буфет – з окремими відділеннями для посуду: в одному ящику посуд для молочних страв, в іншому – для м'ясних, оскільки за єврейськими традиціями молочне і м'ясне не можна змішувати. Тут зберігається кілька справжніх срібних чаш.
Серед експонатів є кілька старих радіоприймачів, радіола, старі швейні машинки «Зінгер».У музеї відтворено куточки кравця, шевця, винороба, фотографа, пекаря. Також є предмети ритуалу єврейської релігії. Одним із унікальних експонатів є прикраса «кетер Тора»[2] та кружка для омовіння рук. Ручки до неї виготовлені з гільзи снаряду. Невід'ємним атрибутом кожної єврейської родини був верстат для прокатки маци. Він потрапив до музею з Бершаді і є найважчим експонатом.
У музейній кімнаті зберігається також багато рукописів. Є набір платівок із піснями на ідиші, спектаклями, мелодіями. У музей їх принесли родичі померлого власника цих платівок.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Сайт вінницького обласного товариства єврейської мови та культури[недоступне посилання]
- ↑ Енциклопедія іудаїзму. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 28 січня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
Як жили євреї Вінниці у повоєнний період можна побачити у музеї єврейського побуту [Архівовано 28 січня 2018 у Wayback Machine.]