Віолетта Шабо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віолетта Шабо
фр. Violette Szabo
Народилася 26 червня 1921(1921-06-26)[1][2]
Леваллуа-Перре
Померла 5 лютого 1945(1945-02-05)[1][2] (23 роки)
Равенсбрюк, Німеччина
·вогнепальне поранення
Країна  Франція
Діяльність шпигунка, SOE agent, боєць опору
Alma mater Q18469689?
Знання мов французька
Заклад Управління спеціальних операцій
Учасник Друга світова війна
Роки активності з 1944
Військове звання Енсін
Зріст 164 см
Волосся каштанове[d]
Нагороди
Георгіївський Хрест (Велика Британія)
Георгіївський Хрест (Велика Британія)
Зірка Франції та Німеччини
Зірка Франції та Німеччини
Медаль війни 1939—1945
Медаль війни 1939—1945
Воєнний хрест 1939—1945
Медаль Опору defaultМедаль Опору
Медаль Опору defaultМедаль Опору

Віолетта Рене Елізабет Шабо, уроджена Бушелл (фр. Violette Reine Elizabeth Szabo (Bushell); 26 червня 1921, Париж — 5 лютого 1945, Равенсбрюк) — французька агентка британської секретної урядової служби, яка підтримувала рух Опору в окупованих країнах Європи під час Другої світової війни — Управління спеціальних операцій (SOE).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в Парижі, була дочкою англійця Чарльза Бушелла і француженки Рене Леруа. Виросла у Франції та Великій Британії. В 14 років покинула школу і декілька років працювала перукарем та продавцем. Перед початком Другої світової війни проживала в Брикстоні. У 1940 році вийшла заміж за офіцера Іноземного легіону — Етьєна Шабо. У червні 1942 року народилася їхня дочка Таня, а в жовтні Етьєн загинув під час другого бою при Ель-Аламейні.

Ставши агентом SOE, 6 квітня 1944 року було вперше відправлено на територію окупованої Франції разом з кур'єром Філіпом Левером, щоб увійти в контакт з місцевим рухом Опору.

30 квітня повернулася до Англії і з 7 на 8 червня 1944 року була знову відправлена до Франції з місією вступити в контакт з рухом Опору в околицях Ліможа. разом із напарником вони мали проїхалти 100 кілометрів автомобілем, після чого продовжити шлях на велосипедах. 10 червня автомобіль зупинили солдати 2-ї танкової дивізії СС «Дас Райх» (в той же день відбулася також бійня в Орадур-сюр-Глан) на контрольно-пропускному пункті поблизу Салон-ла-Тура. Шабо разом із напарником вискочила з автомобіля і спробувала втекти, одночасно відстрілюючись від солдатів і прикриваючи напарника. Коли в неї закінчились боєприпаси, її схопили. Бійці Опору планували звільнити Шабо, але здійснити це перешкодила її відправка в Париж. В Парижі Шабо 4 дні допитували співробітники СД.

Відбувала ув'язнення в декількох німецьких концтаборах, в тому числі в Равенсбрюці, де 5 лютого 1945 року була розстріляна разом з двома іншими жінками-агентами SOE за наказом коменданта табору штурмбаннфюрера СС Фріца Зурена. Їхні тіла були кремовані.

Нагороди[ред. | ред. код]

Велика Британія[ред. | ред. код]

Франція[ред. | ред. код]

22 липня 2015 року нагороди Шабо купив британський колекеціонер лорд Майкл Ешкрофт за £260 000.[3] 7 жовтня 2015 року він подарував Георгіївський хрест Шабо Імперському воєнному музею.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Пам'ятник Віолетті Шабо в Лондоні.
  • У графстві Херефордшир діє музей Віолетти Шабо[4], в Лондоні їй встановлено пам'ятник.
  • Британський письменник Ар Джей Мінні написав в 1956 році книгу «Із гордістю пишіть її ім'я» (англ. Carve Her Name with Pride), екранізація якого відбулася в 1958 році. Головну роль зіграла Вірджинія Маккенна.
  • У 2009 році німецькою студією Replay Studios випущена відеогра в жанрі стелс-екшену від третьої особи Velvet Assassin. Шабо стала прообразом головної героїні гри, Віолетти Саммер, а в основу сюжету якої лягли реальні події з її життя.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Find a Grave — 1996.
  2. а б в A Historical Dictionary of British Women — 2 — Routledge, 2003. — С. 418. — ISBN 978-1-85743-228-2
  3. Orders, Decorations, Medals and Militaria (22 July 2015) - Auction Report | Dix Noonan Webb. www.dnw.co.uk. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 20 березня 2019.
  4. Things to Do in Visit Herefordshire. www.visitherefordshire.co.uk (англ.). Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 20 березня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]

  • M. R. D. Foot: SOE. The Special Operations Executive 1940—1946, London 1984
  • David Stafford: Secret Agent. The True Story of the Special Operations Executive, BBC Worldwide 2000, ISBN 0-563-53734-5
  • Monika Siedentopf: Absprung über Feindesland. Agentinnen im Zweiten Weltkrieg, Dtv München 2006, ISBN 3-423-24582-4
  • Marcus Binney: The Women who lived for Danger: The Agents of the Special Operations Executive, 2003
  • Sarah Helm: A Life in Secrets: Vera Atkins and the lost Agents of SOE, 2006