Немілостівий Віталій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віталій Олександрович Немілостівий
Vitaliy Nemilostivyi.jpg
Віталій Немілостівий у 2014
Народився 26 квітня 1968(1968-04-26) (50 років)
Харків, Українська РСР, СРСР СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Посада Народний депутат України[1]
Партія 5.10
Нагороди
Заслужений працівник промисловості України
Україна Народний депутат України
7-го скликання
безпартійний (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») 12 грудня 2012

Віталій Олександрович Немілостівий (* 26 квітня 1968, місто Харків;) — народний депутат України.

Освіта[ред. | ред. код]

У 1994 році отримав першу вищу освіту — в Харківському педагогічному інституті імені Григорія Сковороди (нині — Харківський національний педагогічний університет). Пізніше, в 2001-му, Немілостівий обзавівся другим дипломом і кваліфікацією юриста, закінчивши Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого.

Біографія[ред. | ред. код]

  • 1995-1997 — директор з зовнішньоекономічної діяльності АТ «Автомобілі Росії».
  • 1997 — президент асоціації «Слобода».
  • 1997-2001 — голова правління ВАТ «Будгідропривід».
  • 2001-2002 — радник ВАТ «Будгідропривід».
  • 2002-2003 — генеральний директор ТОВ «ІОЦ «Машгідропривід».
  • 2003-2004 — голова правління ЗАТ «ХЗТУ».
  • З 2004 — голова наглядової ради ЗАТ «ХЗТУ».
  • 2004 — виконавчий директор ТОВ «Будгідропривід».
  • 2003-2005 — генеральний директор корпорації «Укриннмаш».
  • 2005-2006 — президент корпорації «Укриннмаш».
  • 2006-2007 — перший заступник генерального директора ДП «Завод імені В. О. Малишева» з питань стратегічного планування та реструктуризації.
  • 2007-2007 — в.о. генерального директора ДП «Завод імені В. О. Малишева», згодом — генеральний директор.
  • Грудень 2007 — березень 2010 — перший заступник Міністра, березень 2010 — жовтень 2011 — заступник Міністра промислової політики України.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Депутат Комінтернівської райради міста Харкова (2002 — 2006).

Був членом Партії зелених України, невдало балотувався від неї під час місцевих виборів 2006 року.

На парламентських виборах 2012 р. був обраний депутатом Верховної Ради України від партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», № 62 в списку. Під час виборів очолював виборчій штаб Об'єднаної опозиції в Харківській області. Безпартійний.

Секретар Комітету з питань промислової та інвестиційної політики, член Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації.

Один із 148 депутатів Верховної Ради України, які підписали звернення до Сейму Республіки Польща з проханням визнати геноцидом поляків події на Волині 1942–1944 років.

4 квітня 2013 р. вийшов з фракції Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» та подав заяву про складання депутатських повноважень.[2] "Згідно з текстом присяги, яку я підписував як член ВО "Батьківщина", я обіцяв у разі виходу з фракції, написати заяву про складання депутатських повноважень, я готовий взяти відповідальність за кожне своє слово, і для мене дійсно було справою честі після виходу з фракції подати на розгляд Верховної Ради заяву про позбавлення мене мандата народного депутата. Дякую Олегу Ляшку за те, що зареєстрував мою заяву в секретаріаті"

Нагороди та державні ранги[ред. | ред. код]

Відзначений подякою Харківського міського голови, почесними грамотами Виконкому Комінтернівської районної ради та Виконкому Харківської міської ради, почесною грамотою Харківської обласної державної адміністрації, Президентською відзнакою «За старанність», орденом «За патріотизм» II ступеня.

Державний службовець 3-го рангу (лютий 2008), 2-го рангу (лютий 2010).

Заслужений працівник промисловості України (24 серпня 2013)[3].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. "Тушка" Немилостивий передав у Раду заяву про відмову від депутатства
  3. Указ Президента України № 448/2013 від 24 серпня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»