Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»
логотип
Заснована / зареєстрована 9 липня 1999 року
Штаб-квартира Київ
Політична ідеологія центризм[1], проєвропеїзм[1], >, соціал-демократія[2]
Членство у міжнародних організаціях Міжнародний демократичний союз, Європейська народна партія
Очільник партії Юлія Тимошенко
Кольори      білий
     червоний
Кількість членів >600 000[джерело?]
Кількість депутатів у ВР[3]
26 / 422
Обласні ради та рада м. Києва[4]
192 / 1780
Вебсторінка ba.org.ua
Політика України
Політичні партії
Вибори

Всеукраї́нське об'є́днання «Батьківщи́на» — українська політична партія, яку очолює народний депутат України Юлія Тимошенко, колишній прем'єр-міністр України.

Вперше представлена у Верховній раді 2002 року[⇨], з 2008 року — член наглядової ради Європейської народної партії[⇨]. У 2012 році партія провела виборчу кампанію під назвою "Об'єднана опозиція «Батьківщина» з керівником Фронту Змін Арсенієм Яценюком на чолі[⇨].

15 червня 2013 року партії Фронт Змін та Реформи та Порядок увійшли у партію «Батьківщина». На парламентські вибори 2014 року до першої п'ятірки партія включила Надію Савченко, Юлію Тимошенко, Ігоря Луценка, Сергія Соболєва та Альону Шкрум.

На дострокових парламентських виборах 2019 року «Батьківщина» уклала політичний союз із партією «Основа» Сергія Тарути та екс-головою СБУ Валентином Наливайченком. До першої п'ятірки списку увійшли Юлія Тимошенко, Сергій Тарута, Валентин Наливайченко, Сергій Соболєв та Олена Кондратюк. У Верховній Раді України IX скликання партія представлена 25 депутатами[⇨].

Ідеологія[ред. | ред. код]

Партія декларує поєднання національних, демократичних, християнських цінностей, реформаторства, патріотизму, державної солідарності, прав і свобод громадян, побудову конкурентоспроможної держави європейського типу[5]. Виступає за збільшення ролі держави в економіці: жорсткіший контроль над НБУ та монетарною політикою, мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Водночас, критики відзначають чимало популістських обіцянок у програмі партії та відсутність прикладів конкретних механізмів, за рахунок яких можна збільшити державні витрати для підвищення соціальних виплат[6][7]. Згідно Статутом партії головним обов'язком політичної сили є захист інтересів українського народу в його боротьбі за незалежність України[8].

Передвиборча програма партії соціально спрямована, значна увага приділяється ліберальній та націоналістичній ідеології, є посилання на демократичні цінності та відсутні на комуністичні, має ознаки соціал-демократії[9]. Під час парламентської діяльності партія відстоювала мораторій на продаж сільськогосподарської землі, виступала за підтримку малих фермерських господарств та за зниження тарифів на комунальні послуги[10].

Структура[ред. | ред. код]

Найвищий керівний орган первинної організації — загальні збори (конференція).

Територіальні партійні організації — це районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), Кримська республіканська, обласні, Київська міська партійна організація та Севастопольська міська організація. Їх статутні органи обираються делегатами на загальних зборах.

Тимошенко на з'їзді Європейської народної партії в Бельгії 24 березня 2011 року

Президія Політичної ради партії — керівний орган партії у період між засіданнями Політичної ради, обирається останньою, терміном на два роки. До її складу входять Голова партії, який очолює Президію, заступники Голови партії, керівник Виконавчого секретаріату та інші члени Політичної ради. Кількісний склад Президії визначає Політрада[11].

Історія[ред. | ред. код]

Створення[ред. | ред. код]

У 1995 році було засновано Всеукраїнську громадську організацію «Союз миролюбних сил «Батьківщина», під керівництвом ректора ДНУ Володимира Пріснякова[12], котру, на установчому з'їзді, 9 липня 1999 року, було перетворено на політичну партію[13][14]. Зареєстрована Міністерством юстиції України 16 вересня 1999 року. На ІІ з'їзді 18 грудня 1999 року головою партії обрали Юлію Тимошенко.

Після призначення Тимошенко віце-прем'єром в уряді Віктора Ющенка, партія вважалась провладною, її керівники брали участь у парламентській коаліції 2000 року (кардинальна зміна керівництва Верховної Ради). Проте, після арешту Тимошенко, в лютому 2001 року, партія стала опозиційною і приєдналася до акції «Україна без Кучми» та брала участь у створенні Комітету національного порятунку[15].

Парламентські вибори 2002[ред. | ред. код]

На виборах 2002 року партія стала основою Блоку Юлії Тимошенко, до якого також увійшли Українська республіканська партія «Собор» і Українська соціал-демократична партія. 15 грудня 2001 року до них приєдналась Українська консервативна республіканська партія під керівництвом Степана Хмари. БЮТ отримав 22 мандата (7,24 % голосів), зайнявши 4-те місце[16][17].

Президентські вибори 2004[ред. | ред. код]

На президентських виборах 2004 року партія підтримала Віктора Ющенка, а її активісти брали участь у Помаранчевій революції. Після інавгурації Ющенка Юлію Тимошенко призначили прем'єр-міністром, а Олександра Турчинова головою СБУ, однак жодного міністерського портфеля партія не отримала. Після відставки уряду Тимошенко партія перейшла до опозиції[18][19].

Парламентські вибори 2006[ред. | ред. код]

У парламентських виборах 2006 року «Батьківщина» знову брала участь у складі Блоку Юлії Тимошенко, який отримав 129 мандатів (22,29 % голосів), зайнявши 2-е місце.[20] У Верховній Раді була створена Коаліція демократичних сил у складі Блоку Юлії Тимошенко, блоку «Наша Україна» та Соціалістичної партії України[21]. Кандидатом у прем'єри від коаліції була Юлія Тимошенко[22], проте об'єднання розвалилося, тому що СПУ та НУ не змогли узгодити кандидатуру спікера. В результаті нову парламентську більшість (Антикризова коаліція) створили Партія регіонів, СПУ та КПУ, а БЮТ знову перейшов в опозицію[23].

Дострокові парламентські вибори 2007[ред. | ред. код]

У дострокових парламентських виборах 2007 року партія отримала 156 мандатів (30,71 % голосів), зайнявши 2-г місце.[24] У ВРУ сформували Коаліцію демократичних сил фракцій БЮТ та НУ-НС, яка запропонувала президенту на пост прем'єр-міністра кандидатуру Тимошенко, її було затверджено на цій посаді[25].

У лютому 2008 року партію прийнято як спостерігача до Європейської народної партії (ЄНП), найбільшої партійного об'єднання Європи, яке є союзом центристських та християнсько-демократичних партій[26][27][28].

У 2009 pоці партія висунула Тимошенко кандидатом в президенти, а після її поразки на виборах парламентська коаліція припинила своє існування[29]. Кабмін Тимошенко відправлили у відставку. У парламенті була створена коаліція «Стабільність і реформи», до якої увійшли і окремі депутати від БЮТ. Тимошенко оголосила про проведення «великої чистки» в партії.[30]

«Об'єднана опозиція»[ред. | ред. код]

Результати виборів 2012 року

У листопаді 2011 року участь блоків політичних партій у парламентських виборах була заборонена[31]. У грудні 2011 року партія «Народна самооборона» об'єдналась з «Батьківщиною»[32][33].

У березні 2012 року «Батьківщина», партія «Реформи і порядок» і Народний рух України оголосили, що висунуть єдиний партійний список на парламентських виборах 2012 року[34]. У квітні керівник партії «Фронт Змін» Арсеній Яценюк також оголосив про приєднання[35].

В результаті до «Батьківщини» під назвою «Об'єднана опозиція „Батьківщина“» увійшли партії «Реформи і порядок», Народний рух України, «Фронт змін», «За Україну!», «Народна самооборона», «Громадянська позиція», Соціально-християнської партії та Меджлісу кримськотатарського народу[36][37][38][39][40]. Список очолив керівник «Фронту змін» Яценюк, оскільки Тимошенко перебувала в тюрмі[41][42].

В результаті «Об'єднана опозиція» отримала 62 місця в парламенті (25,55 % голосів) за пропорційною системою і ще 39 з мажоритарних округів. Всього 101 місце (22,67 %) з 450[43]. 12 грудня 2012 року Олександр та Андрій Табалови (батько й син), яких обрали до парламенту від «Фронту змін», не приєдналися до фракції «Батьківщина»[44]. Лідером фракції обраний Яценюк[45].

15 червня 2013 року Тимошенко переобрали головою партії. Головою політради обрано Яценюка.[46] Тоді ж відбулося злиття «Фронту змін»[47] та партії Реформи та порядок шляхом самоліквідації.[48]

29 березня 2014 року Тимошенко стала кандидатом на посаду президента від «Батьківщини»[49].

Дострокові парламентські вибори 2014[ред. | ред. код]

Результати виборів 2014 року

22 вересня 2014 року Центральна виборча комісія зареєструвала партію «Батьківщина» в загальнонаціональному багатомандатному виборчому окрузі на позачергові вибори Верховної Ради. Комісія виключила зі списку партії 7 громадян через відсутність їхніх заяв про згоду балотуватися депутатами. Всього до списку партії включено 216 кандидатів[50].

Значна частина членів партії, зокрема Яценюк, Аваков, Княжицький, Турчинов, Денісова та інші відмовилися йти на вибори в складі партії, а створили партію «Народний фронт»[51].

У підсумку на виборах до ВРУ 2014 року «Батьківщина» отримала у Верховній Раді України VIII скликання 17 депутатських місць за партійними списками і ще два мандати за мажоритарними округами. Партія набрала 894,837 голосів (5,68 %)[52].

6 вересня 2016 року після виборів у мажоритарних округах до фракції приєдналися депутати Руслан Богдан та Юрій Одарченко[53].

15 грудня 2016 року з фракції було виключено Надію Савченко[54].

Парламентська діяльність 2014—2018[ред. | ред. код]

У парламенті партія відстоює мораторій на продаж сільськогосподарської землі[55][56] і підтримку малих фермерських господарств[57].

Одним із пріоритетів діяльності партії є покращення соціального захисту населення, підвищення соціальних стандартів[58][59][60].

Партія виступає за зниження тарифів на комунальні для населення, вважаючи їх штучно завищеними[61].

21 квітня 2015року Тимошенко ініціювала створення робочої групи щодо перевірки обґрунтованості тарифів на комунальні послуги[62]. 23 травня 2016 — за ініціативи партія запустила сайт «Справедливі тарифи», матеріали якого роз'яснюють необхідність встановлення адекватних тарифів на газ для населення[63][64].

Партія виступає за боротьбу з корупцією, зокрема з офшорами[65], незалежність антикорупційних органів[66], виступає проти продажу і приватизації стратегічно важливих для держави об'єктів[67][68][69].

Місцеві вибори 2015[ред. | ред. код]

За результатами ЦВК на місцевих виборах 2015 року партія отримала друге місце. Партію у місцевих радах мали представляти 8,016 депутатів, 369 — сільських селищних та міських голів. Партія збільшила свій результат в 2,5 рази в порівнянні з парламентськими виборами 2014 року[70][71][72].

Місцеві вибори 2016—2017[ред. | ред. код]

У 2016—2017 роках в Україні відбулися місцеві вибори до об'єднаних територіальних громад (ОТГ). За підсумками 4-х найбільших хвиль місцевих виборів «Батьківщина» посіла перше місце серед політичних партій (за кількістю депутатів, обраних до місцевих рад).

За даними Центральної виборчої комісії України на виборах до місцевих рад 11 грудня 2016 року «Батьківщина» набрала 14,34 % (120 депутатів)[73]; 18 грудня 2016 року — 16,17 % (515 депутатів)[74]; 30 квітня 2017 року — 17,99 % (197 депутатів)[75]; 29 жовтня 2017 року — 20,33 % (901 депутат)[76].

Дострокові парламентські вибори 2019[ред. | ред. код]

Результати партії за округами

До передвиборчого списку ВО «Батьківщина» увійшли:

  1. Юлія Тимошенко,
  2. Сергій Соболєв, перший заступник,
  3. Сергій Тарута, голова ради директорів компанії «Індустріальний союз Донбасу», колишній голова Донецької ОДА та керівник партії «Основа»[77]
  4. Валентин Наливайченко, колишній керівник СБУ, засновник партії «Громадсько-політичний рух Валентина Наливайченка „Справедливість“»
  5. Олена Кондратюк[78].
  6. Іван Кириленко,
  7. Андрій Кожем'якін,
  8. Григорій Немиря,
  9. Сергій Власенко,
  10. Валерій Дубіль,
  11. Олександр Абдуллін,
  12. Іван Крулько,
  13. Анжеліка Лабунська,
  14. Костянтин Бондарєв,
  15. Михайло Цимбалюк,
  16. Віталій Данилов,
  17. Ольга Бєлькова,
  18. Олексій Кучеренко,
  19. Андрій Ніколаєнко,
  20. Михайло Волинець[79][80].

«Батьківщина» набрала 8.18 % голосів та посіла третє місце по багатомандатному виборчому округу[81]. У 18-му одномандатному виборчому окрузі переміг кандидат від «Батьківщини» Олег Мейдич.

Місцеві вибори 2020[ред. | ред. код]

За результатами ЦВК партія Тимошенко ВО «Батьківщина», яка отримала 4093 депутатських мандати (12,39 %), стала однією із партії- лідерів на місцевих виборах в Україні[82].

Парламентська діяльність у Верховній Раді IX скликання (2019 — донині)[ред. | ред. код]

Фракція ВО «Батьківщина» у Верховній Раді IX скликання налічує 24 депутати. Голова фракції — Юлія Тимошенко, перший заступник — Сергій Соболєв. Фракція створена 29 серпня 2019 року[83].

29 серпня 2019 року Олена Кондратюк була призначена заступницею голови Верховної Ради. За це проголосувало 318 народних депутатів[84].

Першого дня роботи Верховної Ради 9-го скликання фракція «Батьківщина» підтримала законопроект про зняття депутатської недоторканності[85].

13 листопада 2019 року, після того як Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт № 2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», який передбачає скасування мораторію на продаж землі в Україні з 1 жовтня 2020 року, фракція «Батьківщина» перейшла в опозицію до влади.[86]

У парламенті партія виступає проти продажу сільськогосподарської землі[87][88] та стратегічних підприємств[89], підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення.[90]

18 листопада 2019 року лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко звернулася до Конституційного суду України з проханням розглянути подання щодо законопроекту про «ринок землі»[91].

Юлія Тимошенко, Іван Крулько та депутати інших фракцій ініціювали створення тимчасової слідчої комісії щодо перевірки заяв ексголови Міністерства фінансів України Ігоря Уманського про втрати бюджету від податкових схем[92]. Головою ТСК було обрано Івана Крулька.

Народні депутати фракції «Батьківщина» — Валентин Наливайченко, Михайло Волинець, Олексій Кучеренко та Андрій Ніколаєнко — ініціювали створення парламентської ТСК щодо розслідування енергетичної кризи в Україні[93].

У листопаді 2020 року партія Тимошенко підтримала всеукраїнську акцію «SaveФОП», зареєструвавши законопроект № 3853-2 про спрощення системи оподаткування для малого бізнесу. Тимошенко підписала з громадським рухом «SaveФОП» меморандум про взаємодію та співпрацю[94].

1 березня 2021 року партія «Батьківщина» вимагала внести на розгляд парламенту проект закону про заборону імпорту електроенергії з Росії та Білорусії, оскільки це загрожує національній безпеці країни[95].

2 травня 2021 року «Батьківщина» вимагала від президента Володимира Зеленського припинити тиск на органи місцевого самоврядування, зокрема на мера Черкас Анатолія Бондаренка та інших мерів, які продовжують боротися з епідемією[96].

З червня 2021 року партія бере участь у Всеукраїнських народних віче щодо проведення референдуму проти продажу землі сільськогосподарського призначення[97].

У жовтні фракція «Батьківщина» зареєструвала законопроєкт № 4680 щодо направлення на потреби громадян України газу вітчизняного видобутку.[98]

28 вересня 2021 року фракція «Батьківщина» зареєструвала у Верховній Раді проект постанови про створення тимчасової слідчої комісії з дослідження діяльності НАК «Нафтогаз України» та розслідування критичної ситуації у сфері тарифоутворення, що склалася внаслідок дій посадових осіб цієї компанії[99].

18 жовтня 2021 року фракція «Батьківщина» оголосила вимогу до влади запровадити надзвичайний стан в енергетиці та запропонувала план невідкладних заходів, які дозволять уникнути кризи та спокійно пройти країні опалювальний сезон[100].

«Батьківщина» не голосувала за призначення головою Верховної Ради представника від «Слуги народу» Руслана Стефанчука[101].

22 листопада 2021 року «Батьківщина» запропонувала ВР утворити Тимчасову слідчу комісію, щоб розслідувати діяльність «Нафтогазу» та встановлені тарифи[102].

27 січня 2022 року Верховна Рада ухвалила постанову, ініційовану народними депутатами з фракції «Батьківщина», про створення Тимчасової слідчої комісії для перевірки фактів можливих корупційних дій, що спричинили значні втрати дохідної частини держбюджету, зокрема внаслідок діяльності НАК «Нафтогаз України». Лідер фракції Тимошенко увійшла до складу цієї ТСК[103].

Молодіжне крило партії[ред. | ред. код]

Батьківщина Молода є молодіжним крилом партії. Її створено 2007 року, вона має осередки в усіх областях України і входить до Міжнародного Союзу Молодих Демократів (IYDV, з 2009 року) та молоді Європейської народної партії (YEPP, з 2011 року). Головою організації є Сергій Митрофанський[104].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Olszański, Tadeusz A. (17 вересня 2014). Ukraine’s political parties at the start of the election campaign. OSW—Centre for Eastern Studies. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 18 березня 2018. 
  2. Між "слугами" і "гетьманами". Які ідеології сповідують українські партії. 6 жовтня 2020. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 12 грудня 2021. 
  3. Депутатські фракції і групи IX скликання. rada.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020. 
  4. Кандидати, яких обрано депутатами рад на поточну дату. cvk.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020. 
  5. Програма Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина». Архів оригіналу за 16 жовтня 2016. Процитовано 26 червня 2015. 
  6. Мацієвський, Юрій. Витоки популізму у центрально-східній Європі. 30 с. (укр). "Іншим чинником популізму є тривала анти-елітарна риторика, яку ВО «Батьківщина» та «Радикальна партія Олега Ляшка» використовують для збереження своєї підтримки. Такий різновид популізму можна назвати соціальним або анти-елітарним, як це робить Т. Кузьо (Kuzio, 2011: 4-5)". Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022. 
  7. Конкретика і популізм економічної програми партії Тимошенко [Архівовано 24 травня 2022 у Wayback Machine.] (Центр економічної стратегії, 2019)
  8. Статут Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». ba.org.ua. 16 вересня 2017. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 18 лютого 2022. 
  9. Ідеологічні засади політичних партій України. elibrary.ivinas.gov.ua. 2009. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 18 лютого 2022. 
  10. Батьківщина Партія Юлії Тимошенко у Верховній Раді ІХ скликання. parlament.ua. 2021. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 18 лютого 2022. 
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 26 червня 2015. 
  12. Вадим Рижков (5 лютого 2000). Колиска «Батьківщини» готується до виборів. День (укр.). Процитовано 7 квітня 2012. [недоступне посилання з червень 2022]
  13. State Building in Ukraine: The Ukrainian Parliament, 1990—2003 [Архівовано 24 липня 2011 у Wayback Machine.] by Sarah Whitmore, Routledge, 2004, ISBN 978-0-415-33195-1, page 106
  14. Revolution in Orange: The Origins of Ukraine's Democratic Breakthrough [Архівовано 1 січня 2014 у Wayback Machine.] by Anders Aslund and Michael A. McFaul, Carnegie Endowment for International Peace, 2006, ISBN 978-0-87003-221-9(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  15. Тимошенко відновлює Комітет національного порятунку. Голос Америки. Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 16 серпня 2021. 
  16. Шаблон:In lang Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.], Database DATA(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
  17. https://www.cvk.gov.ua/wp-content/uploads/2020/05/2002_osce_ndu.pdf [Архівовано 11 серпня 2021 у Wayback Machine.] ЗАКЛЮЧНИЙ ЗВІТ ХІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ
  18. https://www.pravda.com.ua/rus/news/2008/12/20/4458358/ТИМОШЕНКО ПУБЛІЧНО СТАЛА В ОПОЗИЦІЮ ДО ЮЩЕНКА
  19. https://www.bbc.com/ukrainian/domestic/story/2008/12/printable/081220_tymoshenko_yushchenko_is [Архівовано 23 серпня 2021 у Wayback Machine.] Тимошенко переходить в опозицію до Ющенка
  20. https://rada.oporaua.org/analityka/istorii-partii/5118-istoriia-fraktsii-vo-batkivshchyna [Архівовано 23 серпня 2021 у Wayback Machine.] Історія партія ВО «Батьківщина»
  21. https://www.radiosvoboda.org/a/973390.html [Архівовано 23 серпня 2021 у Wayback Machine.] БЮТ та НУНС створили у Верховній Раді парламентську більшість — Коаліцію демократичних сил, Радіо Свобода
  22. https://www.radiosvoboda.org/a/974010.html [Архівовано 23 серпня 2021 у Wayback Machine.] Президент Віктор Ющенко повторно вніс у Верховну Раду подання про призначення Юлії Тимошенко прем'єр-міністром, Радіо Свобода
  23. https://www.pravda.com.ua/articles/2007/02/21/3211480/«Воїни [Архівовано 16 серпня 2021 у Wayback Machine.] світла" Тимошенко влаштували антикризовій коаліції «темну», Українська правда
  24. https://www.cvk.gov.ua/wp-content/uploads/2018/10/vibory2007.pdf [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Звіт ЦВК
  25. https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2014/11/141106_coalition_history_sx [Архівовано 31 жовтня 2021 у Wayback Machine.] Спроба номер сім: історія коаліцій по-українськи, ВВС
  26. Тимошенко взяли в Європу. Українська правда. 8 лютого 2008. Архів оригіналу за 25 квітня 2014. Процитовано 18 травня 2014. 
  27. EPP - Vseukrayins'ke Obyednannya Bat’kivshchyna (Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина"). EPP. Архів оригіналу за 18.05.2014. Процитовано 18.05.2014. 
  28. Member Parties. EPP. Архів оригіналу за 21.02.2014. Процитовано 18.05.2014. 
  29. https://www.oporaua.org/article/vybory/election_history/23066-istoriia-viboriv-u-2010-rotsi-u-drugii-tur-viboriv-prezidenta-ukrayini-vpershe-viishla-zhinka [Архівовано 30 листопада 2021 у Wayback Machine.] Історія виборів: 2010 року в другий тур виборів Президента України вперше вийшла жінка, Опора
  30. https://ua.interfax.com.ua/news/general/36302.html [Архівовано 16 серпня 2021 у Wayback Machine.] До коаліції приєднався ще один депутат БЮТ, Інтерфакс
  31. Parliament passes law on parliamentary elections [Архівовано 3 грудня 2011 у Wayback Machine.], Kyiv Post (17 November 2011)
  32. Партії Тимошенко і Луценка об'єднаються у середу? [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.], Українська правда (16 грудня 2011)
  33. Батьківщина та Народна самооборона завтра оголосять про злиття [Архівовано 15 січня 2012 у Wayback Machine.], УНІАН (16 грудня 2011)
  34. Oppositon to form single list to participate in parliamentary elections [Архівовано 5 червня 2012 у Wayback Machine.], Kyiv Post (2 March 2012)
  35. «ФРОНТ ЗМІН» ІДЕ В РАДУ З «БАТЬКІВЩИНОЮ» [Архівовано 23 листопада 2016 у Wayback Machine.], Українська правда (7 квітня 2012)
  36. Соціально-християнська партія вирішила приєднатися до об'єднаної опозиції [Архівовано 5 грудня 2012 у Archive.is], День (24 квітня 2012)
  37. Oppositon to form single list to participate in parliamentary elections [Архівовано 5 червня 2012 у Wayback Machine.], Kyiv Post (2 March 2012)
    «ФРОНТ ЗМІН» ІДЕ В РАДУ З «БАТЬКІВЩИНОЮ» [Архівовано 23 листопада 2016 у Wayback Machine.], Українська правда (7 квітня 2012)
    Yatseniuk wants to meet with Tymoshenko to discuss reunion of opposition [Архівовано 14 червня 2012 у Wayback Machine.], Kyiv Post (7 April 2012)
  38. Тимошенко та Яценюк об'єдналися [Архівовано 23 листопада 2016 у Wayback Machine.], Українська правда (23 квітня 2012)
  39. Civil Position party joins Ukraine's united opposition [Архівовано 14 квітня 2015 у Wayback Machine.], Kyiv Post (20 June 2012)
  40. Mustafa Dzhemiliov is number 12 on the list of the United Opposition «Fatherland» [Архівовано 28 грудня 2012 у Archive.is], The Day (2 August 2012)
  41. They Call Themselves the Opposition [Архівовано 22 березня 2016 у Wayback Machine.], The Ukrainian Week (31 August 2012)
  42. Список депутатів нової Верховної Ради [Архівовано 1 грудня 2008 у Wayback Machine.], Українська правда (11 листопада 2012)
  43. Вибори-2012. Результати голосування [Архівовано 29 грудня 2012 у Wayback Machine.], Українська правда
  44. Batkivschyna: Father and son Tabalov did not take oath, so they are not deputies [Архівовано 1 січня 2013 у Wayback Machine.], Kyiv Post (12 December 2012)
  45. Five factions, including Communist Party, registered in parliament [Архівовано 20 січня 2016 у Wayback Machine.], Kyiv Post (12 December 2012)
  46. З'їзд опозиції одноголосно підтримав злиття партій Тимошенко і Яценюка. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 17 червня 2013. 
  47. У Києві оголосили про злиття партій Тимошенко і Яценюка. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022. 
  48. «Батьківщина» нарешті поглине свого виборчого сателіта. Архів оригіналу за 23 січня 2012. Процитовано 19 лютого 2022. 
  49. З‘їзд «Батьківщини»: Тимошенко на посаді президента обіцяє повернути Крим [Архівовано 15 квітня 2014 у Wayback Machine.] (29 березня 2014, 17:53) з посиланням на Euronews
  50. Повний список кандидатів від "Батьківщини" на позачергові вибори Ради. ukranews.com. 23 вересня 2014. Архів оригіналу за 26 вересня 2014. Процитовано 23 вересня 2014. 
  51. https://www.chesno.org/t/40/narodnyi-front.html [Архівовано 19 квітня 2021 у Wayback Machine.] Як загнувся другий проект Яценюка
  52. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. «10» листопада 2014 року. Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 13 листопада 2014. 
  53. Семеро обраних депутатів склали присягу у Верховній Раді. DT.ua. Архів оригіналу за 14 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2018. 
  54. Савченко виключили із фракції "Батьківщина" (укр.). Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018. 
  55. Вадим Івченко: Мораторій на продаж землі має бути продовжено. Батькiвщина (uk-UA). 7 грудня 2017. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018. 
  56. «Батьківщина» категорично проти скасування мораторію на продаж землі, – Сергій Соболєв. Батькiвщина (uk-UA). 20 грудня 2017. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018. 
  57. «Батьківщина» пропонує Раді повернутися до розгляду законопроекту про підтримку фермерських сімейних господарств. Батькiвщина (uk-UA). 7 лютого 2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018. 
  58. «Батьківщина» наполягає на розгляді законопроектів, які покращать життя людей, – Сергій Соболєв. Батькiвщина (uk-UA). 16 листопада 2016. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018. 
  59. «Батьківщина» пропонує підвищити рівень соціального захисту дітей. Батькiвщина (uk-UA). 19 лютого 2018. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018. 
  60. «Батьківщина» підтримує осучаснення пенсій силовикам. Батькiвщина (uk-UA). 26 лютого 2018. Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018. 
  61. Злочинні реформи влади – вбивчі для української нації. Юлія Тимошенко - офіційний сайт (uk-UA). Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018. 
  62. В Раді створена робоча група щодо перевірки обґрунтованості тарифів на комунальні послуги. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 16 червня 2015. 
  63. «Батьківщина» запустила сайт «Справедливі тарифи». ba.org.ua. 23 травня 2016. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 11 грудня 2018. 
  64. ВИМАГАЄМО СПРАВЕДЛИВІ ТАРИФИ. ba.org.ua. 23 травня 2016. Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 11 грудня 2018. 
  65. Альона Шкрум: Законопроект про деофшоризацію навмисне блокують у парламенті. Батькiвщина (uk-UA). 7 листопада 2017. Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018. 
  66. «Батьківщина» виступає за створення незалежного від влади Антикорупційного суду. Батькiвщина (uk-UA). 26 лютого 2018. Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018. 
  67. «Батьківщина» не голосувала за законопроект про приватизацію державного майна. Батькiвщина (uk-UA). 9 листопада 2017. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018. 
  68. Влада намагається реалізувати чергову корупційну схему приватизації, – Юлія Тимошенко. Батькiвщина (uk-UA). 19 грудня 2017. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2018. 
  69. «Батьківщина» підготувала законопроект, який захистить від «дерибану» ГТС України. Батькiвщина (uk-UA). 6 березня 2018. Архів оригіналу за 24 травня 2022. Процитовано 6 квітня 2018. 
  70. Кандидати, яких обрано депутатами рад. cvk.gov.ua. 11 листопада 2015. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015. 
  71. ПІДСУМКИ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ-2015: РЕЗУЛЬТАТИ ПАРТІЙ. КВУ. 11 листопада 2015. Архів оригіналу за 14 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015. 
  72. Комітет виборців підрахував число депутатів від партій у місцевих радах. Дзеркало тижня. 12 листопада 2015. Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015. 
  73. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2015". www.cvk.gov.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018. 
  74. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2015". www.cvk.gov.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018. 
  75. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2015". www.cvk.gov.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018. 
  76. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2015". www.cvk.gov.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018. 
  77. Позаблоковий статус та нейтральна держава. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 6 червня 2022. 
  78. Хто куди зайшов. Перші десятки кандидатів від партій на вибори до Ради. Архів оригіналу за 11 червня 2019. Процитовано 11 червня 2019. 
  79. «Батьківщина» оприлюднила перші 50 прізвищ у своєму списку на парламентських виборах. Архів оригіналу за 13 червня 2019. Процитовано 25 червня 2019. 
  80. Список ВО «Батьківщина» на парламентських виборах. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 25 червня 2019. 
  81. Вибори народних депутатів України. Центральна виборча комісія. Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 23 грудня 2020. 
  82. У ЦВК назвали партії-лідери на місцевих виборах в Україні – "Слуга народу" та "Батьківщина". Лівий Берег (ua). Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 листопада 2020. 
  83. Фракція «Батьківщина». Фракція «Батьківщина» (ru-RU). Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020. 
  84. Рада обрала Кондратюк віцеспікером. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020. 
  85. Рада сняла неприкосновенность с нардепов. Українська правда. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 7 березня 2021. 
  86. Президент Зеленський перетнув червону лінію – «Батьківщина» переходить в опозицію. Батькiвщина (укр.). 13 листопада 2019. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020. 
  87. Тимошенко: Влада заблокувала референдум, але "Батьківщина" і далі захищатиме землю від розпродажу. Інтерфакс Україна. 14 червня 2021. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022. 
  88. Тимошенко: "Батьківщина" продовжить боротьбу за українську землю. Інтерфакс Україна. 23 березня 2021. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022. 
  89. Тимошенко вимагає відновити перелік стратегічних підприємств, які мають залишитися в державній власності. lb.ua. 4 лютого 2021. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022. 
  90. "Батьківщина" вимагає запровадити мораторій на підвищення тарифів на ЖКП. Інтерфакс Україна. 23 липня 2021. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022. 
  91. Тимошенко пішла до КСУ із законопроєктом про ринок землі. Ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 листопада 2019. 
  92. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020. 
  93. Депутати «Батьківщини» ініціювали створення ТСК щодо розслідування енергетичної кризи в країні. Батькiвщина (укр.). 4 червня 2020. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020. 
  94. Малий бізнес в Україні потребує реальної підтримки, а не гучних гасел - Кучеренко. Інтерфакс Україна (укр.). Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 16 жовтня 2020. 
  95. «Батьківщина» вимагає негайно заборонити імпорт струму з Росії й Білорусі, — Тимошенко [Архівовано 28 червня 2021 у Wayback Machine.], РБК
  96. «Батькивщина» требует от президента Зеленского прекратить давление на органы местного самоуправления, [Архівовано 28 червня 2021 у Wayback Machine.] Інтерфакс
  97. «Батьківщина» в Полтаве провела народное вече по «земельным» законам: принято обращение к президенту, [Архівовано 28 червня 2021 у Wayback Machine.] Обозреватель
  98. "Тарифный меморандум" угрожает замерзанием половине страны, ситуацию спасет только дешевый украинский газ - Тимошенко. Інтерфакс. Архів оригіналу за 12 жовтня 2021. Процитовано 12 жовтня 2021. 
  99. Проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України щодо дослідження діяльності акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та розслідування критичної ситуації у сфері тарифоутворення, яка склалася внаслідок дій посадових осіб акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Верховна Рада України (укр.). 28 вересня 2021. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022. 
  100. "Батькивщина" требует введения ЧП в энергетике и предлагает неотложные шаги для обеспечения людей газом. Інтерфакс-Україна (рос.). 18 жовтня 2021. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 27 грудня 2021. 
  101. https://www.slovoidilo.ua/2021/10/08/infografika/polityka/stefanchuka-pryznachyly-spikerom-rady-xto-yak-holosuvav [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.] Стефанчука призначили спікером Ради: хто як голосував, Слово і діло
  102. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73260 [Архівовано 29 листопада 2021 у Wayback Machine.] Проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів можливих корупційних дій, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, сайт ВР
  103. Парламент створив комісію для перевірки Нафтогазу через можливі втрати держбюджету. Деталі. Liga.net (укр.). Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 27 січня 2022. 
  104. Про організацію, Bm.org.ua. Архів оригіналу за 25 вересня 2021. Процитовано 25 вересня 2021.