Вітер зі сходу (фільм, 2019)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вітер зі сходу
Жанр документальний, публіцистика
Режисер Катерина Степанкова (режисер-постановник),
Євген Титаренко (монтажу)
Оксана Павлова, Яніна Кучер
Продюсер Віктор Самойленко,
Марина Торгонська, Вікторія Жиленкова, Богдан Жданов (усі троє - виконавчі продюсери),
Наталія Хазан (лінійний)
Сценарист Катерина Степанкова,
Оксана Павлова,
Віолетта Кіртока (сценарій)
У головних
ролях
Оператор Олексій Степанков
Кирило Шлямін
Композитор Іван Оглоблін
Монтаж Михайло Кравченко,
Максим Гребенюк,
Олесь Косинський
Художник Тарас Ткаченко
Звукорежисер Максим Продан,
Ілля Петриченко,
Владислав Звєров,
Віктор Савін,
Антон Гусєв
Кінокомпанія К-Медіа плюс
Тривалість 87 хв.
Мова українська
Країна Україна Україна
Рік 2019
Дата виходу липень 2021 (Будинок кіно)
IMDb ID 15438732

«Вітер зі сходу» — український документальний фільм 2019 року, який присвячено війні в України. У фільмі режисера-постановника Катерини Степанкової використані кадри з поїздок українських акторів, зокрема Ади Роговцевої, на передову війни на сході України.

Зовнішні відеофайли
Трейлер фільму «Вітер зі сходу»

Синопсис[ред. | ред. код]

Фільм розповідає про акторські виступи провідних майстрів українського театру та кіно під час війни на сході України протягом 2014—2019 років. Глядачами ставали місцеві жителі, які опинялися на лінії вогню чи вимушені були покинути окуповані міста та селища, а також українські військові, які потрапляли на імпровізовані вистави безпосередньо з боїв, чергувань, виїздів.

Ідея створення документального фільму про акторські виступи на сході належить директорові театру «Сузір'я» Олексію Кужельному. Головними героями стала родина Роговцевої та Степанкових, що завдяки накопиченому за сім років відеоматеріалу, розповіли про «свою» війну. Одним із героїв фільму стала також і Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»[1].

Режисером монтажу виступив ветеран доброволець-госпіталь'єр Євген Тітаренко, який у 2014—2015 роках рятував поранених, а решту часу фільмував побачене. Тому в документальному фільмі використані оригінальні хроніки, зняті на війні самим режисером. Виїзди акторів із виступами на фронт, починаючи з 2014 року, знімав Олексій Степанков-Ткаченко, онук Ади Роговцевої, а режисеркою стала її дочка Катерина Степанкова.

Театральна частина пов'язана з текстами Олександра Довженка. У фільмі використано вірші сучасних українських письменників, наприклад, Олени Степової, уривок з книги Лєри Буракової «Життя. P.S.», вірш-молитва Любові Якимчук. Наскрізною темою фільму стала пісня, написана актором і бардом Володимиром Маляренком на слова Катерини Бабкіної. Назва фільму пов'язана із віршем Юрія Іздрика «Теплий вітер торкається тіла як чиста сорочка», слова якого звучать піснею у фіналі фільму.

Музика композитора Івана Оглобліна, написана спеціально для цієї стрічки записана з Камерним оркестром міста Праги[2].

«З 14-го року ми на Сході. У нас є команда, і ми їздимо туди. Ініціює все це моя дочка Катерина. З нами їздить мій онук. Він оператор, і знімав передову, знімав хлопців, і знімав нас, те, що грали, те, що ми робили. І назбиралося дуже багато матеріалу. І так був створений фільм "Вітер зі Сходу"», розповіла на презентації фільму у липні 2021 року Герой України Ада Роговцева[1].

Демонстрація[ред. | ред. код]

Презентація фільму відбулася 16 липня 2021 року в київському Будинку кіно за участі української акторки Ада Роговцева.

У ролях[ред. | ред. код]

У фільмі взяли участь Ада Роговцева, Ахтем Сеітаблаєв, Лариса Руснак, Світлана Орліченко, Катерина Степанкова, Володимир Маляренко, Богдан Жданов, Олександр Кришталь, Ірина Горшкова, Матвій Скляренко.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Мамонова, Ганна (16 липня 2021). Ада Роговцева презентувала документальний фільм "Вітер зі Сходу" про війну в Україні. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 31 липня 2022.
  2. Допрем’єрний передпоказ документально-публіцистичного фільму «ВІТЕР ЗІ СХОДУ» - 2019р., 90 хв. НСКУ (укр.). 16 липня 2021. Процитовано 31 липня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]