В кінці греблі шумлять верби

«В кінці греблі шумлять верби» — родинно-побутова народна пісня. Деякі дослідники приписують авторство Марусі Чурай.

Сюжет та засоби виразності

За основу пісні взятий щирий монолог палко закоханої дівчини, яка чекає свого козаченька з-за Десни. Служба у козака важка, небезпечна — не повернувся козак, як обіцяв, а дівчина сумує, плаче, переживає, їй всяке «діло не мило». Дівчина працьовита, моторна — і верби посадила, щоб греблю закріпити, й вирощує огірочки, а доля неприхильно поставилася — не прислала того, хто серцю милий.

Емоційність пісні посилюють засоби художньої виразності: пестливі слова, риторичні запитання, народні фразеологізми та розгорнутий художній паралелізм. Велику роль у формуванні розуміння почуттів та внутрішнього світу дівчини відіграють народнопоетичні символи: верба — символ зажуреної дівчини, весни, прадерева життя; весна — символ початку нового життя, час пробудження, оновлення, звершення надій та сподівань; зелені огірочки, жовтенькі квіточки символізують незрілість, молодість.

Текст

В кінці греблі шумлять верби,
Що я насадила…
Нема того козаченька,
Що я полюбила.

Ой немає козаченька —
Поїхав за Десну;
Рости, рости, дівчинонько,
На другую весну!

Росла, росла дівчинонька
Та на порі стала;
Ждала, ждала козаченька
Та й плакати стала.

Ой не плачте, карі очі, —
Така ваша доля:
Полюбила козаченька,
При місяці стоя!

Не я його полюбила —
Полюбила мати.
Заставила мене мати
Рушнички в'язати.

Один сплела, другий сплела,
На третьому стала.
Ждала, ждала козаченька
Та й плакати стала.

Зелененькі огірочки,
Жовтенькі цвіточки…
Нема мого миленького,
Плачуть карі очки!

Болять, болять мої очки,
Серденько понило.
Не бачу я миленького —
І діло не мило!

Виконавці

• Оксана Петрусенко (1935)
• Вероніка Борисенко (1946)
• Євдокія Колесник (1987)
• Нінель Ткаченко
• Раїса Кириченко
• Тріо Мареничів (1999)
• Khayat (2019)

Джерела

• Пісні маминого серця / Упорядник Р. П. Радишевський. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2006. — 351 с.
• Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. — Київ: Музична Україна, 1991. — 382 с.
• Пісні Явдохи Зуїхи / АН УРСР, Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського; упорядкування, передмова та примітки В. А. Юзвенко, М. Т. Яценко; редакція та упорядкування нотних матеріалів 3. І. Василенко; відп. ред. О. І. Дей; записав Г. Танцюра. — Київ: Наукова думка, 1965. — 810 сторінок: ноти. — (Українська народна творчість).

Посилання

• Текст та аналіз на «УкрЛіб» [Архівовано 19 березня 2017 у Wayback Machine.]
• Варіанти тексту на ноти на сайті «Українські народні пісні» [Архівовано 24 червня 2019 у Wayback Machine.]
• Текст на сайті «НАШЕ» [Архівовано 19 березня 2017 у Wayback Machine.]