Кириченко Раїса Опанасівна
| Кириченко Раїса Опанасівна | ||
|---|---|---|
![]() | ||
| Основна інформація | ||
| Повне ім'я | Корж Раїса Опанасівна[1] | |
| Дата народження | 14 жовтня 1943 | |
| Місце народження | Глобинський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР | |
| Дата смерті | 9 лютого 2005 (61 рік) | |
| Місце смерті | Київ, Україна | |
| Причина смерті | серцево-судинні захворювання | |
| Роки активності | 1962–2005 | |
| Громадянство | ||
| Професії | співачка | |
| Освіта | Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського | |
| Співацький голос | Мецо-сопрано | |
| Інструменти | вокал[d] | |
| Жанри | народна та естрадна музика | |
| Колективи | «Чураївна» | |
| Нагороди | ||
| Премії |
| |
| Вчене звання | ||
| У шлюбі з | Кириченко Микола Михайлович | |
| raisa.uaestrada.org | ||
Раїса Опанасівна Кириченко (до шлюбу Корж, 14 жовтня 1943, Корещина, Полтавська область — 9 лютого 2005, Київ, Україна) — легендарна українська співачка, член Комітету Національних премій України ім. Шевченка (вересень 1999 — жовтень 2001), Герой України (2003),Народна артистка України (1979), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1986).
Народилася 14 жовтня 1943 року в селі Корещина. Першу співочу практику пройшла у Землянківській школі, у громадському житті якої брала участь.
Почала працювати у колгоспі, співала в хорі доярок[2]. Одного разу в село приїхав хор Кременчуцького автозаводу, де спів Раїси почув керівник колективу — Павло Оченаш, який у січні 1961 року запросив її до колективу[3].
Працювала на Кременчуцькому автомобільному заводі, де і закінчила заочно десятирічку. Не отримувала спеціальної музичної освіти (закінчила Харківський інститут мистецтв лише наприкінці 1980-х).
Починаючи з 1962 року співала в ансамблі «Веселка» Полтавської філармонії, там і познайомилась з баяністом Миколою Кириченком, з яким 15 грудня 1963 року одружилася. На запрошення керівника ансамблю «Льонок», Анатолія Пашкевича, сім'я Кириченків переїхала до Житомира. З часом, коли у 1968 році Пашкевич очолив Черкаський народний хор, то члени сім'ї Кириченків увійшли до його складу.
Першою виконала пісню «Два кольори»[4].
У 1979 році Раїсі Кириченко було присвоєно звання Народної артистки УРСР.
У 1983 році у Черкасах для неї був створений фолк-ВІА «Росава» (керівник М. Петрина), та непорозуміння з керівництвом філармонії призводять до того, що У 1987 році Раїса Кириченко повертається до Полтави[5]. Тут у неї виникла власна команда «Чураївна»; після успіху пісні «Пане полковнику» в її репертуарі з'являється все більше поп-шлягерів, вона записується в студії гурту «Фристайл». У світ виходять два компакт-диски Раїси Кириченко — «Долі моєї село» та «Цвіте черемшина».
З вересня 1994 року Раїса Кириченко працювала викладачкою відділу співу Полтавського музичного училища ім. М. В. Лисенка.
У 1995 році після гастролей в Канаді Раїсу Кириченко почали турбувати нирки. Від'їжджає до Німеччини у листопаді 1996 року, де її чотири місяці готували до операції. 12 червня 1998 року в Україні співачці пересадили нирку. Після реабілітації вона повернулась на сцену[6].
У 1999 році за самовіддану працю, високу професійну майстерність та активну громадянську позицію нагороджена «Орденом княгині Ольги».
Після довгої хвороби у 2000 році співачка переїхала до Києва.
Влітку 2002 року, стараннями Раїси Кириченко у її рідному селі Корещина було збудовано церкву та відремонтовано сільську школу, яка отримала статус середньої. Того ж року Раїса Опанасівна виступила на творчому вечорі Леоніда Нечипорука[7].

У 2003 році Раїса Кириченко видала автобіографічну книгу спогадів «Я козачка твоя, Україно»[8] (упорядник: Михайленко Анатолій Григорович[9])[4][10][11][12][13]. Написання книги тривало 7 років[14][15].
| Сповідь перед тими, кого люблю і для кого співаю | ||
— Раїса Кириченко, «Я — козачка твоя, Україно» | ||
31 жовтня 2003 року, Указом президента України «за видатний особистий внесок у справі збереження та примноження національної пісенної спадщини та багаторічну творчу діяльність» Раїсі Кириченко присвоєно звання «Герой України» з врученням Ордена Держави[16].
У неї не було другорядних пісень, кожна ставала популярною. «Чураївна», «Я козачка твоя», «Жіноча доля», «Мамина вишня» — всі ці пісні відомі не тільки в Україні. Її співом захоплювалися слухачі Канади, Австралії, Німеччини, Польщі, Філіппін, Алжиру, Тунісу та інших країн світу, а також у штаб-квартирі ООН.
25 листопада 2004 року відбувся останній сольний концерт «Благословляє друзів Раїса Кириченко» на сцені Палацу культури «Україна»[17].
Майже рік жила без однієї нирки (2004-2005). 1 лютого 2005 року в Національному інституті хірургії та трансплантології Раїсі Кириченко зробили операцію на серці, яке постраждало внаслідок лікування медикаментами, які вона приймала для лікування нирок. Але операція не допомогла.
9 лютого 2005 року Раїса Кириченко померла через хворобу серця у 61-річному віці. Похована в с. Корещина Глобинського району Полтавської області (поруч із могилою її матері, як вона заповіла). Там же поховано і Миколу Кириченка, який помер 7 червня 2013 року[18].
- 1962–1968 — солістка Полтавської, Житомирської, Херсонської філармонії.
- 1968–1983 — солістка Черкаського народного хору.
- 1983–1985 — солістка Черкаської філармонії.
- З 1987 року — солістка Полтавської філармонії, того ж року створено її власний колектив «Чураївна».
- «Ой гарна я, гарна» (1990)
- «Цвіте черемшина» (1995)
- «Долі моєї село» (1995)
- «Цвіте черемшина» (2000)
- «Я — козачка твоя» (2002, 2004, 2008)[19][20]
- «Доля у нас — два крила» (2002, 2008)
- «„Дорогу Спадщину“ Дмитра Луценка співає Раїса Кириченко» (2003)
- «Моя подруго мила» (2008)
Окремі пісні виходили в збірках разом з піснями інших українських артистів[21].
- Музичний фільм «Автограф» (1983)[22][23]
- «Жива Ватра» (1983)[24]
- Музичний фільм «Земле, моя земле» (1986)[25]
- Раїса Кириченко. Бенефіс 1993 р., у 2-х частинах[26][27]
- «Раїса Кириченко. Діагноз — народна»
- «Я вдячна всім, хто вимолив мене у Бога» (2007), у 2-х частинах[28][29] — за життя Раїси Кириченко ТРК «ГЛАС» (Київ) було відзнято першу частину за участі співачки[30][31], а другу частину фільму відзнято за життя Миколи Кириченка вже після смерті Раїси Опанасівни[32][33]
- «Розцвітає рута-м’ята»
- «Тополина земля»
- «Немеркнуча зірка Раїси Кириченко»
- «Навічно піснею» (2013)[34]
- «Диво осені — квітка остання» (2015)[35][36][37] — фільм ТРК «Лтава»
- Випуск програми «Надвечір'я» з Тамарою Щербатюк[38]
Вулиці, названі на честь Раїси Кириченко, є в Полтаві, Гребінці, Градизьку, Глобиному, Горішніх Плавнях, Землянках, Кобеляках, Кременчуці, Нікополі, Первомайську, Черкасах, Рунівщині, Святилівці, Смілі.
У селі Корещина:
- у 2002 році споруджено Покровську церкву, за сприяння Раїси Кириченко[39] (висвітлено у документальному фільмі «І слово було Бог...»);
- 13 жовтня 2005 року на батьківській хаті Раїсі Кириченко відкрили меморіальну таблицю[40], а у 2018 році хату перетворено у Музей-садибу «Мамина вишня»[41][42], на подвір'ї якої також встановлено пам'ятник Раїсі Кириченко[43][44][45], а у 2024 році офіційно зареєстровано Меморіальний музей-садибу Героя України, народної артистки України Раїси Кириченко.
- 14 жовтня 2023 року відбулися урочисті заходи з відзначення 80-річчя з дня народження Раїси Кириченко[46][47][48][49].
| [...] перетвореннями в селі задоволена чи не більше, ніж особистими успіхами і нагородами. Та й чи не так має бути? Спочатку митець іде до свого визнання, здобуває авторитет, а потім віддає борг тому селу, тим людям, де народився і зробив перші кроки в царині мистецтва. | ||
— Раїса Кириченко, https://umoloda.kyiv.ua/number/2543/169/89859/ | ||
У селі Землянки у 2004 році ім'ям Раїси Кириченко названа Землянківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, відремонтована за сприяння Раїси Кириченко[39]. Щороку 14 жовтня у Землянківській школі відбувалося відкрите для гостей пісенне свято «Голос рідної землі», яке було у переліку місцевого туристичного маршруту «Стежками Раїси Кириченко». У жовтні 2006 року в стінах школи було відкрито Музей-світлицю Раїси Кириченко, а на подвір'ї школи восени 2008 року на відзначення 65-річчя з дня народження співачки їй встановлено пам'ятник за сприяння Миколи Кириченка[44][45][43]. У 2007 році у школі не набралося учнів для 1-го класу[50], у 2017 році школа була на межі закриття[51], і у 2021 році школу закрили через малу кількість учнів[52][53], а музейну експозицію було перенесено у Музей-садибу «Мамина вишня»[54].
У Полтаві:
- започатковано Всеукраїнський фестиваль — конкурс «Пісенні крила Чураївни» пам’яті Раїси Кириченко[55][56];
- стараннями друзів Раїси Кириченко — Володимира Пащенка, Миколи Ляпаненка, Олексія Чухрая — відкрито музей Раїси Кириченко у Полтавському державному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка;
- на будинку, де мешкала Раїса Кириченко, працюючи у Полтавській обласній філармонії, 13 жовтня 2005 року було встановлено меморіальну таблицю співачці[40];
- на вулиці Раїси Кириченко[57] біля адміністративної будівлі ОДТРК «Лтава» 13 жовтня 2012 року було встановлено пам'ятник співачці, на відкритті якого співав Український народний хор «Калина»[58], з яким за життя співпрацювала Раїса Опанасівна[59][60];
- у 2025, Суспільне Полтава створили радіофільм присвячений Раїсі Кириченко[61];
- Раїсу Кириченко внесено до Книги Пошани Полтавської ОДА[62].
У Києві на фасаді будинку, де у 1997–2005 роках мешкала Раїса Кириченко (вулиця Січових Стрільців № 40), їй встановлено меморіальну таблицю.
У Черкасах біля будівлі обласної філармонії у 2018 році встановлено пам'ятник[63][64][65][66], а в 2023 в будівлі встановлено гравертони Раїси і Миколи Кириченів[67]. Там же проводится щорічний фестиваль-конкурс «Пам'яті Раїси Кириченко»[68][69].
Український співак Іво Бобул виконав пісню «Молитва за козачку» пам'яті Раїси Кириченко[70] (слова написав Вадим Крищенко, а музику Володимир Домшинський[71]).
Іменем «Раїса Кириченко» названо сорт квітів виду Ірис високий борідковий, який вивела селекціонерка Алла Черногуз[72][73] (зареєстровано Українською спілкою ірису[74]).
Творчість Раїси Кириченко досліджується, етнографами, мистецтвознавцями, філологами та музикознавцями[75].
- Кандидат наук із соціальних комунікацій Гліб Кудряшов досліджує біографію Раїси Кириченко та є організатором пам'ятних заходів[76][77][78][79][80][81].
- Кандидатка мистецтвознавства Ярослава Руденко у 2019 захистила дисертаційну роботу «Творчість Раїси Кириченко у контексті музично-пісенного мистецтва Полтавщини (кінець ХХ — початок ХХІ ст.)».
- Герой України (31.10. 2003 — за видатний особистий внесок у збереження та збагачення української національної пісенної спадщини, багаторічну плідну творчу діяльність).
- Першою отримала Літературно-мистецьку премію імені Дмитра Луценка «Осіннє золото» (2001)[82].
- Нагороджена орденами княгині Ольги; III ступеня (03. 1998), II ступеня (03. 1999) і I ступеня (03. 2001).
- Лавреатка Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1986). У журналі «Перець» було вміщено привітання у вигляді шаржу[83].
- Народний артист УРСР (1979).
- Заслужений артист УРСР (1973).
-
Пам'ятник Раїсі Кириченко у Полтаві
-
Пам'ятник Раїсі Кириченко біля будівлі Черкаської обласної філармонії
-
Меморіальна дошка на будинку Малої академії мистецтв у Полтаві
-
Меморіальна дошка на будинку в якому мешкала Раїса Кириченко в Києві
-
Меморіальна дошка на будинку в якому мешкала Раїса Кириченко в Полтаві
- ↑ www.ukrgeroes.com.ua. Архів оригіналу за 3 Лютого 2018. Процитовано 2 Лютого 2018.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 3 лютого 2018? (довідка) - ↑ «Краще б я дояркою була!»: історія Берегині української пісні Раїси Кириченко. umoloda.kyiv.ua (укр.). Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ Кондратенко, Марина (14 жовтня 2024). Раїса Кириченко - берегиня української пісні. Український інтерес.
- ↑ а б "Пісня, що в серці з дитинства". www.libgonchar.org. Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ Наші: Раїса Кириченко, співачка, полтавська перлина (англ.), процитовано 6 серпня 2025
- ↑ Раїса Кириченко повернулася на сцену. Газета «День».
- ↑ L&L Nechiporuk (9 лютого 2015). Раїса Кириченко на творчому вечорi композитора Леонiда Нечипорука 2002 рік. Процитовано 7 серпня 2025 — через YouTube.
- ↑ Я козачка твоя, Україно / Р. О. Кириченко ; упоряд. А. Михайленко. – Полтава : Видавництво «Полтава», 2003. («Сповідь перед тими, кого люблю і для кого співаю»)
- ↑ Михайленко Анатолій Григорович – Віртуальний музей Інституту журналістики (укр.). 6 вересня 2019. Процитовано 6 серпня 2025.
Здійснив літературний запис та впорядкування книги Раїси Кириченко «Я козачка твоя, Україно».
- ↑ Тристанов, Борис. Кириченко, Раиса Афанасьевна. histpol.pl.ua (рос.). Архів оригіналу за 7 серпня 2022. Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ Нові книги ВМ (травень 2025) - Хмельницька ОУНБ. ounb.km.ua. Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ ЖІНОЧА ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ | Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. www.nbuv.gov.ua. Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ "Яка вона, моя Полтавщина, над синню Ворскли і Сули?". libgonchar.org. Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ Доля у двісті сторінок і тим, що між рядками. Україна молода. 31 жовтня 2003.
- ↑ Раиса кириченко всю жизнь носила простенькое обручальное кольцо за 18 рублей и не соглашалась поменять его на золотое. С ним ее и похоронили. Факты (рос.). 18 лютого 2005. Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ Раїсі Кириченко присвоєно звання Герой України. Суспільне Медіатека (укр.). Процитовано 7 серпня 2025.
- ↑ Жіноча доля Раїси Кириченко (ФОТО). umoloda.kyiv.ua (укр.). Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ Так ніхто не кохав... umoloda.kyiv.ua (укр.). Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ Маруся Чурай — дівчина з легенди. Черкаська районна адміністрація (укр.). 30 червня 2020. Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ Григорій Семенчук: «Моє покоління ще належить до тих, які ставились до музики, як до артефакту, а не контенту». Kyiv Daily (укр.). 14 вересня 2022. Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ Збірка - Українські народні пісні. Випуск 2 - Українська музика та звукозапис. www.ukrmusic.org (укр.). Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ "Автограф": Раїса Кириченко. Суспільне Медіатека (укр.). Процитовано 7 серпня 2025.
- ↑ Раїса Кириченко – Берегиня української пісні | Золотий Фонд української естради (укр.). Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ UkrKinoChronika (30 березня 2025). ЖИВА ВАТРА. ч.1. 1983р. УкрКіноХроніка. Процитовано 7 серпня 2025 — через YouTube.
- ↑ Ukrainian Opera Artists XX-th Century (27 серпня 2012). Раїса Кириченко" Ой, гарна я, гарна" ukrainian song 1986. Процитовано 6 серпня 2025 — через YouTube.
- ↑ Українська естрада (18 березня 2012). Раїса Кириченко. Бенефіс 1993 р. Частина 1. Процитовано 6 серпня 2025 — через YouTube.
- ↑ Українська естрада (24 березня 2012). Раїса Кириченко. Бенефіс 1993 р. Частина 2. Процитовано 6 серпня 2025 — через YouTube.
- ↑ "Я вдячна всім, хто вимолив мене у Бога" (Р. Кириченко), ч.1 · Телерадіокомпанія «Глас». www.glas.org.ua. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ "Я вдячна всім, хто вимолив мене у Бога" (Р. Кириченко), ч.2 · Телерадіокомпанія «Глас». www.glas.org.ua. Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ РАЇСА ОПАНАСІВНА КИРИЧЕНКО (20 грудня 2020). Я вдячна всім, хто вимолив мене у Бога. Раїса Кириченко. Процитовано 6 серпня 2025 — через YouTube.
- ↑ RadianskaUkraina (20 грудня 2011). Я вдячна всім, хто вимолив мене у Бога. Раїса Кириченко. Процитовано 6 серпня 2025 — через YouTube.
- ↑ РАЇСА ОПАНАСІВНА КИРИЧЕНКО (20 грудня 2020). Я вдячна всім, хто вимолив мене у Бога. Раїса Кириченко. Процитовано 6 серпня 2025 — через YouTube.
- ↑ RadianskaUkraina (20 грудня 2011). Я вдячна всім, хто вимолив мене у Бога. Раїса Кириченко. Процитовано 6 серпня 2025 — через YouTube.
- ↑ Телестудія Гребінка (14 жовтня 2013). Навічно піснею (присвячується Раїсі Кириченко). Процитовано 7 серпня 2025 — через YouTube.
- ↑ Суспільне Полтава (9 лютого 2018). Раїса Кириченко. Диво осені - квітка остання (фільм про Раїсу Кириченко). Процитовано 6 серпня 2025 — через YouTube.
- ↑ Раїса Кириченко — історія життя. Суспільне Медіатека (укр.). Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ Вадим Крищенко, поет (9 січня 2022). Раїса Кириченко, Герой України, народна артистка України, про Вадима Крищенка. Процитовано 6 серпня 2025 — через YouTube.
- ↑ Руслан Долбиев (17 жовтня 2014). Надвечір’я - Раїса Кириченко — через YouTube.
- ↑ а б Козачка України. umoloda.kyiv.ua (укр.).
- ↑ а б На Полтавщині у селі Корещина відкрили меморіальну дошку на садибі народної артистки Раїси Кириченко... radiosvoboda.org. Радіо «Свобода». 14 жовтня 2005. Архів оригіналу за 1 Березня 2020. Процитовано 1 березня 2020.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 1 березня 2020? (довідка) - ↑ Козачка України. umoloda.kyiv.ua (укр.). Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ Усанова Ольга (19 вересня 2024). 🇺🇦 Берегиня української пісні - Раїса Кириченко — через YouTube.
- ↑ а б Пам'ятник Раїсі Кириченко в Корещині внесли до культурної спадщини Полтавщини. zmist.pl.ua.
Також у 2008 році Герою України Раїсі Кириченко встановили монумент у Землянках.
- ↑ а б У Корещині відбулися заходи, присвячені 80-річччю берегині української пісні Раїси Кириченко. Кременчуцький ТелеграфЪ (укр.).
Ім'ям Раїси Кириченко названа Землянківська загальноосвітня школа, на подвір'ї якої встановлено пам'ятник на відзначення 65-річчя з дня народження співачки.
- ↑ а б Стало відомо, яким буде пам’ятник Раїсі Кириченко у Полтаві. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 8 лютого 2011.
Той пам’ятник [в Корещині] був дуже невдалий. Я тоді так хвилювався, що навіть потрапив в лікарню. Я не міг допустити, щоб така скульптура увіковічнила її пам’ять, тому зібрав всі свої кошти, навіть заклав квартиру (але зараз вже все в порядку) та замовив пам’ятник, який хотів. Пам’ятник стоїть біля школи. Раїса Опанасівна тримає в руках квіти, — розповів Микола Кириченко.
- ↑ Раїсина пісня жива: на Полтавщині вшанували пам’ять народної артистки України Раїси Кириченко. umoloda.kyiv.ua (укр.). Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ Раїса Кириченко: Берегиня пісні з Полтавщини – Новини Полтавщини (укр.). 14 жовтня 2023. Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ У Корещині відбулися заходи, присвячені 80-річччю берегині української пісні Раїси Кириченко. Всі новини Кременчука на сайті Кременчуцький ТелеграфЪ (укр.). Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ Олександр Розум (16 жовтня 2023). 14 жовтня 2023 року. Панахіда на могилі Раїси Кириченко у селі Корещина на Полтавщині. Процитовано 7 серпня 2025 — через YouTube.
- ↑ РАЇСА ОПАНАСІВНА КИРИЧЕНКО (20 грудня 2020). Я вдячна всім, хто вимолив мене у Бога. Раїса Кириченко — через YouTube.
- ↑ mistotvpoltava (14 березня 2017). Школа Раїси Кириченко – на межі закриття. Процитовано 10 серпня 2025 — через YouTube.
- ↑ Втратила школу, але віднайшла себе у виноградарстві: історія колишньої вчительки Ольги Рясної з Полтавщини. umoloda.kyiv.ua (укр.).
- ↑ Вчителька з Полтавщини після закриття школи перетворила свої хобі на бізнес. irt.pl.ua.
- ↑ Усанова Ольга (19 вересня 2024). 🇺🇦 Берегиня української пісні - Раїса Кириченко. Процитовано 10 серпня 2025 — через YouTube.
- ↑ Фестиваль Пісенні крила Чураївни. mam-poltava.org.ua.
- ↑ «Пісенні крила Чураївни» — середнього рівня у конкурсантів немає. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 11 жовтня 2010. Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ Була Роза — стане Рая. umoloda.kyiv.ua (укр.). Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ Офіційний сайт - Український народний хор «Калина» ПНПУ імені В. Г. Короленка. kalyna.pnpu.edu.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2013.
- ↑ УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ / UKRAINIAN SONG (23 лютого 2022). Раїса Опанасівна КИРИЧЕНКО та хор🍒„ Калина„🍒„ Поле,о рідне поле„🌞✨🌾(„ Благословенна піснею„2003) — через YouTube.
- ↑ УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ / UKRAINIAN SONG (4 грудня 2023). Співають Раїса КИРИЧЕНКО та ХОР 🍒«Калина»🍒 – 🌸«Цвіте, цвіте черемшина» (Українська народна пісня.). Процитовано 10 серпня 2025 — через YouTube.
- ↑ Про полтавську співачку Раїсу Кириченко створили новий радіофільм. ЗМІСТ (укр.). 15 квітня 2025. Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ Занесені до Книги Пошани | Полтавська обласна рада. oblrada-pl.gov.ua. Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ У Черкаській філармонії відкрили три меморіальні знаки відомим українським митцям (фото). Вікка. 26 червня 2018. Архів оригіналу за 30 Червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.
{{cite news}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 30 червня 2018? (довідка) - ↑ На фасаді Черкаської філармонії увічнили Анатолія Пашкевича, Миколу Негоду та Раїсу Кириченко. umoloda.kyiv.ua (укр.). Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ Музична душа Полтавщини: Раїса Кириченко (укр.). 30 квітня 2021. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ У Черкасах увічнили Раїсу Кириченко, Миколу Негоду та Анатолія Пашкевича. umoloda.kyiv.ua (укр.). Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ У Черкаській філармонії відкрили чотири іменні гравертони Великим Українцям. ПРОЧЕРК.інфо (укр.).
- ↑ ВІККА - Черкаси / Новини (21 жовтня 2010). Пісня в ім'я Раїси Кириченко — через YouTube.
- ↑ ВІККА - Черкаси / Новини (8 листопада 2011). Пам'яті Раїси Кириченко. Процитовано 8 серпня 2025 — через YouTube.
- ↑ Іво Бобул - Topic (7 вересня 2020). Молитва за козачку (Пам'яті Раїси Кириченко). Процитовано 6 серпня 2025 — через YouTube.
- ↑ Слова, текст, акорди "Молитва за козачку" - Іво Бобул - Українські пісні. www.pisni.org.ua (укр.). Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ Про «карликів», ріжки з «космосу» і не тільки: найвідоміша селекціонерка ірисів Алла Черногуз про те, як створює нові сорти півників. Зоря Полтавщини. 24 липня 2025.
- ↑ У дворику Полтавського краєзнавчого музею відкрили виставку квітів «Іриси-аристократи». irt.pl.ua.
- ↑ RAISA KYRYCHENKO \ РАЇСА КИРИЧЕНКО (ЧЕРНОГУЗ*16), 89, М | Iris.in.ua (ua-UA) . Процитовано 7 серпня 2025.
- ↑ Народознавчі Зошити за 2017 рік, випуск 5 | Народознавчі Зошити. nz.lviv.ua (ua-UA) . Процитовано 6 серпня 2025.
- ↑ Полтавці вшанували пам’ять Раїси Кириченко. "Полтавський вісник" — новини Полтави і Полтавщини (укр.).
- ↑ Відбудеться вечір пам’яті Героя України, народної артистки України, почесного професора університету Раїси Кириченко. ПНПУ імені В. Г. Короленка (укр.). 16 лютого 2015.
- ↑ Кафедра української мови - Випускники. sites.google.com (укр.). Процитовано 10 серпня 2025.
- ↑ Полтавка Раїса Кириченко. Легендарна співачка, якою її не знали. ЗМІСТ (укр.). Архів оригіналу за 17 серпня 2024. Процитовано 10 серпня 2025.
- ↑ ГІТ: Громадське Інтерактивне Телебачення (18 жовтня 2023). Цьогоріч Раїсі Кириченко виповнилося б 80 років | Гліб Кудряшов. Процитовано 10 серпня 2025 — через YouTube.
- ↑ «Мертва сцена і втрачений храм»: історія полтавця, який був частиною життя легендарного Співочого поля, — ексклюзивно в спецпроєкті «Голос крізь руїни» (ВІДЕО). 0532.ua - Сайт міста Полтави (укр.). Процитовано 10 серпня 2025.
- ↑ РАЇСА ОПАНАСІВНА КИРИЧЕНКО (15 жовтня 2020). ВРУЧЕННЯ ЛІТ.-МИСТЕЦЬКОЇ ПРЕМІЇ ІМ.Д.О.ЛУЦЕНКА„ОСІННЄ ЗОЛОТО„№1-ШИМ ЛАУРЕАТАМ🤗🤗🙌🙌🧡🧡🍁🍁🍂🍂💐💐🥇🥇🏆🏆2001РІК — через YouTube.
- ↑ Журнал перець 1986 13. www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 6 серпня 2025.
- Я козачка твоя, Україно / Р. О. Кириченко ; упоряд. А. Михайленко. – Полтава : Видавництво «Полтава», 2003. («Сповідь перед тими, кого люблю і для кого співаю»)
- Фонохрестоматія до підручника "Музичне мистецтво" для 7 класу (Людмила Кондратова, Мар’ян Сидір). – Навчальна книга — Богдан.
- Г. П. Герасимова. Кириченко Раїса Опанасівна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 301. — ISBN 978-966-00-0692-8. [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Кириченко Раїса Панасівна // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2008. — С. 400-401.
- Токарєв Ю. Берегиня народного співу. «Музика», 2004, № 4—5.
- Талахно Т.С. «Співала для добра і про добро» (до 70-річчя від дня народження Р.О. Кириченко). Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка. Полтава, 2013.
- Коротя-Ковальська В.П. «Раїса Кириченко (1943-2004)». Українська народно-пісенна творчість в українознавстві. – К.: НДІУ, 2008, стор.: 180 – 186.
- Книга — сповідь Раїси Кириченко. «Урядовий кур'єр», 2003, 25 жовт.
- Поп-фольк як явище культурних етно-адаптаційних процесів сучасного музичного мистецтва України. Народознавчі зошити. № 5 (137), 2017. ISSN 1028-5091.
- Коротя-Ковальська В.П. «Раїса Кириченко (1943-2004)». Українська народно-пісенна творчість в українознавстві. – К.: НДІУ, 2008, стор.: 180 – 186.
- Вікторія Срібна. «Творчість Раїси Кириченко». Музичне краєзнавство Полтавщини: від витоків до сьогодення / Укладачі: Лобач О. О., Халецька Л.Л. – Полтава: ПОІППО, 2009.
- Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. - К.,2010. - С.406-407.
- КОСТЕНКО, Володимир. Сини ростуть, а пісня не старіє. – Урядовий Кур’єр, 6 січня 2012. URI: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/sini-rostut-pisnya-ne-stariye/
- Кириченко Раїса Опанасівна - Портрети сучасниць. – Книга пошани. URI: https://who-is-who.ua/main/page/fghdj5677/9/641
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
- Голос Української душі / Вадим КРИЩЕНКО, народний артист України // «Сільські Вісті» (silskivisti.kiev.ua). 15 жовтня 2013 року, № 121 (19014).
- Раїса Кириченко «Я горда, горда жінка!». Газета «Порадниця». 24 жовтня 2019.
- Хлєбніков, П. Ю. (20 березня 2025). Збереження та популяризація української народної пісенної культури у творчості Черкаського народного хору. Культура України (укр.) (88): 13—25. doi:10.31516/2410-5325.088.02. ISSN 2522-1140. URI:http://ku-khsac.in.ua/article/view/325554
- Сайт пам'яті Раїси Кириченко на сайті проєкту «Золотий Фонд української естради»
- Слова пісні «Я козачка твоя» на сайті проєкту «Українські пісні»
- Слова пісень на Pisni.ua
- "Пам'ять бережуть роки" Раїса Опанасівна Кириченко у Facebook
- Раїса Кириченко у «Суспільне Медіатека» (записи УТР, Перший Національний, UA:Перший, НСТУ та регіональних філій компанії)
- Народились 14 жовтня
- Народились 1943
- Уродженці Глобинського району
- Померли 9 лютого
- Померли 2005
- Померли в Києві
- Випускники Харківського університету мистецтв
- Герої України — кавалери ордена Держави
- Кавалери ордена княгині Ольги I ступеня
- Кавалери ордена княгині Ольги II ступеня
- Кавалери ордена княгині Ольги III ступеня
- Лауреати Шевченківської премії 1986 року
- Лауреати Премії імені Дмитра Луценка 2001 року
- Народні артисти УРСР
- Заслужені артисти УРСР
- Раїса Кириченко
- Українські співачки
- Персоналії:Черкаси
- Персоналії:Полтава
- Почесні громадяни Черкас
- Люди, на честь яких названо вулиці
- Музиканти Черкаської обласної філармонії
- Викладачі Полтавського музичного училища
- Поховані в Глобинському районі
- Великі українці
- Персоналії:Черкаський народний хор
- Українка



