ГЕС Гуїна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Гуїна
Chutes Gouina3.jpg
Водоспад Гуїна
14°00′50″ пн. ш. 11°06′35″ зх. д. / 14.01400000002777801° пн. ш. 11.109800000028° зх. д. / 14.01400000002777801; -11.109800000028Координати: 14°00′50″ пн. ш. 11°06′35″ зх. д. / 14.01400000002777801° пн. ш. 11.109800000028° зх. д. / 14.01400000002777801; -11.109800000028
Країна Малі Малі
Статус споруджується
Річка Сенегал
Каскад каскад на Сенегалі
Початок будівництва 2013
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів друга половина 2010-х (план)
Основні характеристики
Встановлена потужність 140  МВт
Середнє річне виробництво від 570 до 620  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 23,5  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Каплан
Кількість та марка турбін 3
Кількість та марка гідрогенераторів 3
Основні споруди
Довжина греблі 1230  м
Власник OMVS
ГЕС Гуїна. Карта розташування: Малі
ГЕС Гуїна
ГЕС Гуїна

ГЕС Гуїна (Gouina) – гідроелектростанція на крайньому заході Малі. По завершенні спорудження стане частиною каскаду на річці Сенегал, знаходячись між ГЕС Мананталі (вище по течії на одному з витоків Сенегалу) та ГЕС Felou.

Для роботи станції річку в районі водоспаду Gouina перекриють гребелю довжиною 1230 метрів, яка відводитиме воду в короткий дериваційний канал до розташованого нижче за водоспад машинного залу. Останній обладнають трьома турбінами типу Каплан загальною потужністю 140 МВт, які при напорі у 23,5 метра повинні забезпечувати виробництво від 570 до 620  млн кВт-год електроенергії на рік.[1]

Проект, як і інші ГЕС каскаду, реалізується Організацією з розвитку річки Сенегал (Organisation pour la mise en valeur du fleuve Sénégal, OMVS), створеною спільно Малі, Сенегалом та Мавританією. Відповідно, вироблена електроенергія буде ділитись між цими трьома країнами. Урочисту церемонію початку будівництва провели у грудні 2013 року.[2] Спершу роботи посувались доволі повільно, так, станом на середину 2015-го лише уклали контракт з підрядником та обирали банк для обслуговування поточних витрат будівництва. Втім, станом на осінь 2017 року китайська компанія Sinohydro вже вела роботи на майданчику .

Проект вартістю у 435 млн доларів США на 85% профінансує Експортно-імпортний банк Китаю.[3][4]

Примітки[ред. | ред. код]