ГЕС Оуен-Фоллс
| ГЕС Оуен-Фоллс | |
|---|---|
 | |
| 0°26′37″ пн. ш. 33°11′06″ сх. д. / 0.44361111113888779° пн. ш. 33.185000000027777389° сх. д.Координати: 0°26′37″ пн. ш. 33°11′06″ сх. д. / 0.44361111113888779° пн. ш. 33.185000000027777389° сх. д. | |
| Країна | Уганда |
| Стан | діюча |
| Річка | Білий Ніл |
| Початок будівництва | 1947 |
| В експлуатації з | 1954 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1950-ті, 2000, 2003 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 380 МВт |
| Середнє річне виробництво | 180 млн кВт·год |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | турбіна Каплана |
| Кількість та марка турбін | 10х18 |
| Основні споруди | |
| Висота греблі | 31 м |
| Власник | ESKOM Uganda |
| Оператор | Uganda Electricity Generation Company Limitedd |
  ГЕС Оуен-Фоллс | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Оуен-Фоллс у Вікісховищі | |
ГЕС Оуен-Фоллс, також відома як ГЕС Налубале - ГЕС на річці Білий Ніл біля її витоку (оз. Вікторія) в Уганді. Налубале - назва озера Вікторія мовою луганда.
У 1947 році англійський інженер Чарльз Редверс Вестлейк в доповіді колоніальному уряду Уганди запропонував побудувати гідростанцію у містечку Оуен-Фолс поблизу міста Джинджа, створивши для цього Раду по електрифікації Уганди (Uganda Electricity Board, UEB) з ним самим на чолі. Гребля була завершена в 1954 році, водосховище поглинуло пороги Ріппон (Ripon Falls), які здавна асоціювалися з місцем витоку Ніла. ГЕС забезпечує електроенергією Уганду і частину сусідньої Кенії. Стан і продуктивність станції значно погіршилися за час правління Іді Аміна.
До будівництва греблі ГЕС рівень води в озері Вікторія контролювався природним скельним виступом у північній частині озера. У разі підйому рівня, вода перетікала через гребінь і потрапляла до Білого Нілу, якщо ж рівень води був занадто низьким, річка пересихала. Після будівництва греблі було укладено спеціальну угоду між Угандою і Єгиптом, яке гарантувало, що природний плин Нілу не буде змінено.
Потужність ГЕС Оуен-Фолс становить 180 МВт. Спочатку були змонтовані 10 турбін, потужністю 15 МВт кожна. На початку 1980-х років на станції було проведено капітальний ремонт з метою модернізації сильно постраждалої за десятиліття диктатури Аміна греблі. В ході ремонту потужність турбін була збільшена.
У 1993 році було розпочато проект розширення ГЕС Оуен-Фолс, що передбачало будівництво другої електростанції в кілометрі нижче за течією від першої ГЕС. Основні роботи з будівництва дамби були закінчені до 1999 року, перші дві турбіни були запущені в 2000-му. Проект передбачав 5 турбін, ще дві турбіни були змонтовані в 2003 році. Установка п'ятої і останньої турбіни було завершено в січні 2007 року. Кожна турбіна має потужність 42 МВт[1]. Під час офіційної церемонії відкриття в 2003 році споруда отримала назву ГЕС Кіїра. Роботи були виконані компанією Acres International (тепер Hatch Ltd), Канада.
З 2007 по 2012 рік побудована ще одна гідроелектростанція - ГЕС Буджагалі
Посилання[ред. | ред. код]
- Hatch Acres description of the Owen Falls Extension project with pictures [Архівовано 10 травня 2006 у Wayback Machine.]
- New Scientist article [Архівовано 13 жовтня 2008 у Wayback Machine.] indicating that Uganda is exceeding the agreed curve for water withdrawal from Lake Victoria.
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
- ↑ Wakabi, Michael (2 January 2007). Uganda: Country to Test-Run Kiira Power Station. The East African. Nairobi. Процитовано 29 січня 2016.
- Nalubaale Dam, Uganda. NASA Earth Observatory newsroom. Архів оригіналу за 23 вересня 2008. Процитовано 27 квітня 2006.