Водосховище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каховське водосховище.

Водосхо́вище — штучна водойма (озеро), створена з метою регулювання стоку, роботою ГЕС чи іншою народогосподарською необхідністю.

Всього у світі експлуатується понад 60 тис. водосховищ (з повним обємом 6,6 тис. км³, з площею водного дзеркала - понад 400 тис. км²).

В Україні - понад 1,1 тис. водосховищ, серед яких найбільшими є шість каскадних водосховищ на р. Дніпро - Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Запорізьке (Дніпровське), Каховське, а також Дністровське водосховище на р. Дністер.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Водосховища поділяються на 2 типи: озерні й річкові. Для водоймищ озерного типу (наприклад, Рибінського) характерне формування водних мас, істотно відмінних за своїми фізичними властивостями, хімічним складом та мінералізацією від води притоків. Течії в цих водосховищах переважно обумовлюються вітрами. Водосховища річкового (руслового) типу (наприклад, Київське) мають витягнуту форму, течії в них зазвичай стокові; водні маси за своїми характеристиками близька до річкових вод.

Основними параметрами водосховища є об'єм (повний та корисний), площа водного дзеркала й амплітуда коливання рівнів води в умовах його експлуатації.

Гребля водосховища Джонґгуа, Тайвань

Створення водосховищ істотно змінює ландшафт річкових долин, а регулювання ними стоку змінює природний гідрологічний та гідрохімічний режими ріки в межах підпору. Зміни гідрологічного режиму, викликані створенням водоcховищ, відбуваються також і у нижньому б'єфі гідровузлів, іноді протягом десятків кілометрів. Особливе значення має зменшення повені, у результаті чого погіршуються умови нересту риб і виростання трав на заплавних луках. Зменшення швидкості течії викликає випадання наносів і замулення водосховищ; змінюється температурний і льодовий режим, у нижньому б'єфі утворється не замерзаюча всю зиму ополонка.

На водосховищах висота вітрових хвиль більше, ніж на ріках (до 3 м і більше).

Гідробіологічний режим водосховищ істотно відрізняється від режиму рік: біомаса у водосховищі утворюється інтенсивніше, змінюється видовий склад флори й фауни. У літню пору спостерігається цвітіння води у водосховищах, погіршується її якість.

Класифікація водосховищ за розмірами[ред.ред. код]

Класифікація водосховищ[1] за розмірами включає дві характеристики — повний об, єм (км³) і площу водного дзеркала (км²):

  • найбільші — понад 50 км³ та понад 5000 км²;
  • дуже великі — 50-10 км³ та 5000-500 км²;
  • великі — 10-1,0 км³ та 500–100 км²;
  • середні — 1,0-0,1 км³ та 100-20 км²;
  • невеликі — 0,1-0,01 км³ та 20-2,0 км²;
  • малі — до 0,01 км³ та до 2,0 км².

Найбільші водосховища[ред.ред. код]

Верхівки дерев лісу, затопленого в 1950-их рр., усе ще видніються над водою водосховища Тинару (en) (Квінсленд, Австралія)

Найбільшими за площею дзеркала водосховищами світу є:

  1. Озеро Вольта (8482 км²; Гана)
  2. Смоллвуд (6527 км²; Канада)
  3. Куйбишевське водосховище (6450 км²; Росія)
  4. Озеро Кариба (5580 км²; Зімбабве, Замбія)
  5. Бухтармінське водосховище (5490 км²; Казахстан)
  6. Братське водосховище (5426 км²; Росія)
  7. Озеро Насер (5248 км²; Єгипет, Судан)
  8. Рибінське водосховище (4580 км²; Росія)

Найбільшими за повним об'ємом водосховищами світу є:

  1. Братське водосховище (169.3 км³; Росія)
  2. Озеро Кариба (180.3 км³; Зімбабве, Замбія)
  3. Озеро Насер (160.0 км³; Єгипет)
  4. Озеро Вольта (148.0 км³; Гана)
  5. Даніель Джонсон (141.2 км³; Канада)
  6. Гурі (138.0 км³; Венесуела)
  7. Тартар (85.0 км³; Ірак)
  8. Красноярське водосховище (73.3 км³; Росія)
  9. Гордон Хрум (70.1 км³; Канада)

Водосховища України[ред.ред. код]

Всього в Україні нараховується 1103 водосховища.[2] Вони утримують 55315,8 млн м³ води.


Найбільші водосховища України зосереджені на річці Дніпро, усього — 6 водосховищ. Перелік основних водосховищ можна представити наступною таблицею:

Основні водосховища України
Назва На якій річці створено Роки створення Площа водного дзеркала, км² Об'єм, км³
Київське Дніпро 1964-66 922 3,73
Канівське Дніпро 1972-78 582 2,48
Кременчуцьке Дніпро 1959-61 2250 13,5
Дніпродзержинське Дніпро 1964 567 2,45
Дніпровське Дніпро 1932 410 3,3
Каховське Дніпро 1952-56 2155 18,2
Дністровське Дністер 1973-81 142 3
Печенізьке Сіверський Донець 1962 86,2 0,38
Червонооскільське Оскіл 1958 16,98
Ладижинське Південний Буг 1964 20,8 0,15

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М.: Мысль, 1987. — 326 с.
  2. Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-96501-098-2

Література[ред.ред. код]

  • Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М.: Мысль, 1987. — 326 с.
  • Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. — ISBN 978-96501-098-2
  • Паламарчук М. М. Географія України: Підр. для серед. шк. — 2-е вид., перероблене і доповнене. — К.: Освіта, 1992. — 159 с.: іл., карти. — ISBN 5-330-01950-8