Гагаузи Молдови

Гагаузи є однією з найбільших національних меншин Молдови. Незважаючи на відносно пізнє заселення Буджаку в рамках російської колонізації Бессарабії, саме на території майбутньої республіки Молдови гагаузи найбільш міцно вкоренилися.
Гагаузи розселені по території країни нерівномірно. Тяжіють до південних регіонів і складають більшість населення в межах АТУ Гагаузія.
Їх частка і місце у національному складі країни мають тенденцію до поступового підвищення.[1] Поступово підвищується частка гагаузів (при падінні абсолютної чисельності) у самій Гагаузії (81,2 %), а також у сусідньому Тараклійському р-ні (10,3 %), населеному переважно болгарами, з якими гагаузи мають давні етнокультурні зв'язки. У Бессарабському р-ні частка гагаузів також вище середньої по країні (8,2 %). Всередині Молдови міграційна активність гагаузів невелика: більшість емігрантів якщо і залишає свої населені пункти, то направляється в РФ.
| Місто/район/АТУ | Румунська
назва |
2004[2] | 2014[3] | 2024[4] |
|---|---|---|---|---|
| м. Кишинів | Chișinău | 0,91 | 0,66▼ | 0,78▲ |
| м. Бєльці | Bălți | 0,19 | 0,13▼ | 0,12▼ |
| Аненій-Нойський | Anenii Noi | 0,29 | 0,31▲ | 0,25▼ |
| Бессарабський | Basarabeasca | 7,66 | 7,28▼ | 8,19▲ |
| Бричанський | Briceni | 0,08 | 0,05▼ | 0,07▲ |
| Кагульський | Cahul | 3,07 | 2,58▼ | 2,36▼ |
| Кантемірський | Cantemir | 0,87 | 0,69▼ | 0,58▼ |
| Калараський | Călărași | 0,07 | 0,07▬ | 0,04▼ |
| Каушенський | Căușeni | 0,72 | 0,66▼ | 0,56▼ |
| Чимішлійський | Cimișlia | 0,46 | 0,41▼ | 0,35▼ |
| Кріуленський | Criuleni | 0,07 | 0,05▼ | 0,09▲ |
| Дондушенський | Dondușeni | 0,07 | 0,09▲ | 0,06▼ |
| Дрокійський | Drochia | 0,05 | 0,06▲ | 0,06▬ |
| Дубесарський | Dubăsari | 0,13 | 0,08▼ | 0,08▬ |
| Єдинецький | Edineț | 0,18 | 0,11▼ | 0,14▲ |
| Фалештський | Fălești | 0,04 | 0,04▬ | 0,05▲ |
| Флорештський | Florești | 0,05 | 0,05▬ | 0,04▼ |
| Глоденський | Glodeni | 0,05 | 0,06▲ | 0,04▼ |
| Гинчештський | Hîncești | 0,08 | 0,09▲ | 0,07▼ |
| Яловенський | Ialoveni | 0,10 | 0,10▬ | 0,06▼ |
| Леовський | Leova | 0,85 | 0,68▼ | 0,48▼ |
| Ніспоренський | Nisporeni | 0,03 | 0,02▼ | 0,02▬ |
| Окницький | Ocnița | 0,14 | 0,09▼ | 0,09▬ |
| Оргіївський | Orhei | 0,10 | 0,05▼ | 0,05▬ |
| Резинський | Rezina | 0,07 | 0,08▲ | 0,08▬ |
| Ришканський | Rîșcani | 0,09 | 0,08▼ | 0,11▲ |
| Синжерейський | Sîngerei | 0,05 | 0,05▬ | 0,07▲ |
| Сороцький | Soroca | 0,06 | 0,05▼ | 0,04▼ |
| Страшенський | Strășeni | 0,08 | 0,07▼ | 0,06▼ |
| Шолданештський | Șoldănești | 0,02 | 0,02▬ | 0,02▬ |
| Штефан-Водський | Ștefan Vodă | 0,09 | 0,07▼ | 0,09▲ |
| Тараклійський | Taraclia | 8,31 | 8,95▲ | 10,33▲ |
| Теленештський | Telenești | 0,02 | 0,01▼ | 0,01▬ |
| Унгенський | Ungheni | 0,08 | 0,04▼ | 0,04▬ |
| АТУ Гагаузія | Găgăuzia | 82,13 | 83,54▲ | 81,22▼ |
Через високу концентрацію в межах своєї республіки та прикордонних з нею районах Молдови та України сучасні гагаузи рідко вступають у міжнаціональні шлюби, а тому зберігають високий ступінь етнічної стійкості. Проте в недавньому минулому ситуація була дещо іншою. Приміром, на початку ХХ століття співвідношення гагаузів і болгар в населенні Комрата становило приблизно 2:1. Проте в результаті асиміляційних процесів і більш високої народжуваності гагаузів до кінця ХХ на 14 гагаузів припадав лише 1 болгарин.[5] Етнічна рівновага між цими двома народами збереглася тільки в тих селах, де гагаузів і болгар спочатку оселилося приблизно порівну. B місцях результату (болгарське Лудогоріє) залишилися гагаузи переважно увійшли до складу болгарського народу.
Офіційними мовами АТУ Гагауз Єрі є румунська, гагаузька та російська. При цьому мові корінного населення приділяється лише символічна увага. Згідно з Укладом АТУ Гагауз Єрі, нею зобов'язаний урочисто присягати Башкан, гагаузькою має володіти і Голова Халк Топлушу. Натомість, у суспільній та освітній сферах гагаузька мова перебуває в глибокому занепаді, поступаючись, перш за все, російській. У школах Автономії вивчаються чотири мови: три офіційні та одна іноземна, але основна мова викладання — російська.[6][7] Розвитком гагаузької мови займаються переважно активісти та діячі культури, але не чиновники. Гагаузький громадський діяч Михайло Сіркелі стверджує: «Складно знайти хоча б один офіційний документ гагаузькою».[8]
| Мова | 2014[3] | 2024[4] | ||
|---|---|---|---|---|
| кількість
осіб |
частка,
% |
кількість
осіб |
частка,
% | |
| гагаузька | 113 745 | 90,27 | 85 300 | 87,75▼ |
| російська | 9 259 | 7,35 | 9 996 | 10,28▲ |
| молдовська/румунська | 1 483 | 1,18 | 1 332 | 1,37▲ |
| болгарська | 217 | 0,17 | 415 | 0,43▲ |
| українська | 30 | 0,02 | 70 | 0,07▲ |
| інші | 21 | 0,02 | 17 | 0,02 |
| не вказали | 1 255 | 0,99 | 75 | 0,08 |
| всього | 126 010 | 100,00 | 97 205 | 100,00 |
| Мова | 2014[9] | 2024[4][10] | ||
|---|---|---|---|---|
| кількість
осіб |
частка,
% |
кількість
осіб |
частка,
% | |
| гагаузька | 72 971 | 57,91 | 48 905 | 51,93▼ |
| російська | 46 834 | 37,17 | 42 462 | 45,09▲ |
| молдовська/румунська | 2 722 | 2,16 | 2 098 | 2,23▲ |
| болгарська | 603 | 0,48 | 518 | 0,55▲ |
| українська | 51 | 0,04 | 92 | 0,10▲ |
| інші | 150 | 0,12 | 61 | 0,06 |
| не вказали | 2 679 | 2,12 | 37 | 0,04 |
| всього | 126 010 | 100,00 | 94 173 | 100,00 |
| Мова | кількість
осіб |
частка,
% |
|---|---|---|
| російська | 86 561 | 91,92 |
| гагаузька | 86 002 | 91,32 |
| молдовська/румунська | 11 360 | 12,06 |
| турецька | 3 573 | 3,79 |
| англійська | 2 753 | 2,92 |
| болгарська | 2 426 | 2,58 |
-
Народний танець
-
Гагаузькі ремесла
-
Танцюючі гагаузькі жінки
-
Народні костюми
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 15 травня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Wayback Machine. www.statistica.md. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 25 березня 2026.
- ↑ а б Recensamântul Populației si al Locuințelor 2014. recensamint.statistica.md. Процитовано 25 березня 2026.
- ↑ а б в г view.officeapps.live.com https://view.officeapps.live.com/op/view.aspx?src=https://statistica.gov.md/files/files/ComPresa/Recensamant/2024/Ro/Anexa_Caracteristici_Etnoculturale_RPL2024.xlsx&wdOrigin=BROWSELINK. Процитовано 25 березня 2026.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Этнодемографические процессы среди болгар Молдовы и Украины в середине XVIII—XX В. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 15 травня 2017.
- ↑ Кто обучит гагаузов государственному языку. AVA.MD. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 березня 2026.
- ↑ Балова В. Языковая политика и практика: достижения и задачи Гагаузии - Научные статьи об истории и культуре гагаузов - Публикации - Serin Su. serin.su. Архів оригіналу за 29 жовтня 2012. Процитовано 25 березня 2026.
- ↑ «Сложно найти хотя бы один официальный документ на гагаузском» — общественный деятель об исчезающем гагаузском языке. hromadske (рос.). 14 червня 2017. Процитовано 25 березня 2026.
- ↑ Recensamântul Populației si al Locuințelor 2014. recensamint.statistica.md. Процитовано 25 березня 2026.
- ↑ а б враховане населення у віці 3 років і старше