Галдунц Сергій Гургенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Гургенович Галдунц
Країна СРСР СРСР
Вірменія Вірменія
Народження 17 січня 1965(1965-01-17) (59 років)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Титул Міжнародний майстер (1990), Гросмейстер (2003)
Рейтинг ФІДЕ 2422 (квітень 2018)
Піковий
рейтинг
2514 (липень 2001)

Сергій Гургенович Галдунц (нар. 17 січня 1965, Баку) – вірменський шахіст, гросмейстер від 2003 року.

Шахова кар'єра[ред. | ред. код]

У міжнародних турнірах почав брати участь після розпаду СРСР. 1991 року переміг на турнірі за круговою системою в Бад-Вільдбаді, а також виграв чемпіонат Вірменії[1]. 1994 року поділив 1-ше місце (разом з В'ячеславом Іконніковим і Віктором Купрейчиком) на турнірі за швейцарською системою в Швебіш-Гмюнді. 1995 року переміг у Гаслоху (разом з Роландом Шмальцем) і Ерфурті (разом з Янісом Кловансом). 1996 року в складі третьої збірної країни взяв участь у шаховій олімпіаді, яка відбулась у Єревані, набравши 8 балів у 12 партіях[2] і виконавши першу гросмейстерську норму. 1999 року виконав у Бішвіллері другу гросмейстерську норму (поділив 1-ше місце разом з Йожефом Хорватом і Емілем Анкою), а також переміг (разом із, зокрема, Левом Гутманом і В'ячеславом Іконніковим) у Вісбадені. 2003 року виграв третю гросмейстерську норму, посівши 3-тє місце (позаду Євгена Аґреста і Михайла Прусікіна) в Грішаймі. 2005 року переміг у Нордерштедті, а 2006 року – у Валльдорфі, тоді як у 2007 році поділив 2-ге місце у Бад-Верісгофені (позаду Бу Сянчжі, разом із зокрема, Феліксом Левіним, Олегом Романишиним і Станіславом Савченком).

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 2001 року, досягнувши 2514 очок ділив тоді 11-12-те місце серед вірменських шахістів[3].

Зміни рейтингу[ред. | ред. код]

Зміни рейтингу Ело[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. All Champions of Armenia. Архів оригіналу за 20 січня 2012. Процитовано 23 квітня 2018.
  2. OlimpBase. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 23 квітня 2018.
  3. Rating Progress Chart: Galdunts, Sergey. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 23 квітня 2018.
  4. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]