Галоформна реакція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Га́лофо́рмна реа́кція — хімічна реакція, в якій шляхом вичерпного галогенування метилкетонів[1] утворюється галоформ[2] CHX3 (де X — галоген).

Схема галоформної реакції

За цією реакцією можна синтезувати хлороформ CHCl3, бромоформ CHBr3 і йодоформ CHI3. Фтороформ не може бути отриманий з метилкетону за галоформною реакцією з огляду на нестабільність гіпофториту, але сполуки типу RCOCF3 розщеплюються основами з утворенням фтороформу.

Субстратами, які беруть участь в галоформній реакції, є метилкетони та вторинні спирти, що можуть окиснюватися до метилкетонів (наприклад,ізопропанол).

Історія[ред. | ред. код]

Галоформна реакція є однією з найстаріших відомих органічних реакцій.[3] У 1822 Жорж-Симон Серюлла[en] провів реакцію йоду і етанолу в присутності гідроксиду натрію у воді і отримав йодоформ, названий тоді гідройодид вуглецю. У 1831 Юстус фон Лібіх повідомив, що реакція хлоралю з гідроксидом кальцію призводить до утворення хлороформу та форміату кальцію. У 1870 році ця реакція була перевідкритта Адольфом Лібеном[en].[4]

Механізм[ред. | ред. код]

Анімація

На першій стадії галоген диспропорціонує в присутності гідроксид-іонів із утворенням галогенід- і гіпогалогеніт-іонів. Наприклад:

Якщо є вторинний спирт, то він окислюється гіпогалогеніт-іонами до кетону:

Якщо ж присутній метилкетон, то він реагує з гіпогалогеніт-іонами у три стадії:

  1. В осно́вному середовищі кетон зазнає кето-енольної таутомерії. Гіпогалогеніт (що містить галоген в ступені окиснення +1) електрофільно атакує утворений енол:
  2. Коли α-положення повністю прогалогенувалося, відбувається нуклеофільне заміщення гідроксид-іоном з відщепленням групи тригалогенметил-іону CX3, яка стабілізується трьома електроноакцепторними групами.
  3. На останній стадії аніон CX3 відщеплює протон від утвореної карбонової кислоти або від розчинника, і утворює галоформ.

Застосування[ред. | ред. код]

Ця реакція традиційно використовується для визначення присутності метилкетонів або вторинних спиртів, окислюються до метилкетонів, за йодоформній пробі. В даний час спектроскопічні методи аналізу, такі як ЯМР та ІЧ-спектроскопія переважніше, тому для них потрібні невеликі зразки і вони можуть бути неруйнівними (ЯМР), а також простими і швидкими.

Раніше ця реакція використовувалася для промислового отримання йодоформу, бромоформу, а іноді і хлороформу.

У органічної хімії вона використовується для перетворення термінальних метилкетонів у відповідні карбонові кислоти.

Йодоформна проба[ред. | ред. код]

Негативна та позитивна йодоформні проби

Коли як реагенти використовуються йод і гідроксид натрію, при позитивній реакції утворюється йодоформ. Йодоформ (CHI3) — світло-жовта речовина, тверда при кімнатній температурі, на відміну від хлороформу і бромоформу. Він не розчиняється у воді і володіє антисептичними властивостями. Видимий осад цієї сполуки буде утворюватися тільки в присутності метилкетонів, оцтового альдегіду, етанолу або відповідного вторинного спирту.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Метилкетони — сполуки, що містять R-CO-CH3 групу
  2. Галоформи — тригалометани, сполуки із загальною формулою CHHlg3.
  3. László Kürti and Barbara Czakó (2005). Strategic Applications of Named Reactions in Organic Synthesis. Amsterdam: Elsevier. ISBN 0-12-429785-4.
  4. Reynold C. Fuson and Benton A. Bull (1934). The Haloform Reaction. Chemical Reviews. 15 (3): 275—309. doi:10.1021/cr60052a001.