Гамількар Магонід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гамількар Магонід
Помер 480 до н. е.
Гімера, Терміні-Імерезе, Провінція Палермо, Сицилія, Італія
Діяльність кондотьєр

Гамількаркарфагенський полководець і державний діяч VI-V століття до н. е., син Магона Великого.

Був призначений головнокомандувачем ("рабімаханатом") у 510 до н. е., після смерті свого старшого брата Гасдрубала.

На запрошення сицилійських союзників Карфагена - елімів - висадився у Сицилії, де завдав поразки спартанському царевичу Доріею, зруйнував засновану ним колонію Гераклея і утвердив контроль над заходом острова (506 до н. е.). Спираючись на Кальпе, приєднав до карфагенських володінь фінікійські колонії на південно-східному узбережжі Іспанії. Війна з Массалією завершилася поразкою біля Артемісія Іберійського (484 до н. е.), проте Гамількар таки домігся встановлення карфагенської монополії на торгівлю через Гібралтарську протоку. У 481 до н. е. уклав союз із перським царем Ксерксом, який мав захистити торговельні інтереси Карфагена у східному Середземномор'ї.

У 480 до н. е. по допомогу до Гамількара звернувся тиран Регія Анаксилая, пов'язанний з ним проксенією. Гамількар знову висадився в Сицилії і рушив на Гімеру. На зустріч виступила армія сіракузького тирана Гелона. 20 вересня 480 до н. е. греки зненацька напали на невеличкий загін карфагенського командувача, що приносив жертви богам. Зрозумівши, що врятуватися не може, Гамількар кинувся у жертовний вогонь, а позбавлена керівництва карфагенська армія зазнала нищівної поразки[1].

Залишив трьох синів — Ганнона, Гімількона і Гісгона[2].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Геродот, VII, 167
  2. Юстин, XIX, 2, 1


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.