Ксеркс I
Ксеркс I | |
---|---|
![]() | |
Народився |
519 до н. е. Іран |
Помер |
475 до н. е.[1] Персія |
Поховання | |
Громадянство (підданство) |
![]() |
Діяльність | державний діяч |
Титул | Фараон |
Посада | цар царів[d] і Фараон |
Конфесія | Зороастризм |
Рід | Ахеменіди |
Батько | Дарій I Великий |
Мати | Атосса |
Брати, сестри | |
У шлюбі з | Есфір, Vasti[d] і Аместриса[d] |
Діти | Артаксеркс I, Амітіс[d], Артабан[d] і Артарій[d] |
Ксеркс (староперс. Xšayāršā, перс. خشایارشا, дав.-гр. Ξέρξης, івр. חשיארש הראשון) — іранський шах і давньоєгипетський фараон, син Дарія І, правив з 485 до н. е. до своєї смерті 465 до н. е.).
Життєпис[ред. | ред. код]
На початку свого правління мусив придушити повстання у Єгипті й Вавилоні, де зруйнував храми і статую бога Мардука. Після того, у 480 до н. е. зібрав у Малій Азії велике військо чисельністю, за різними джерелами, від 150 до 360 тисяч вояків. Збудованим мостом через Дарданелли, за підтримки флоту з 800 кораблів, вирушив у напрямку Греції. Біля Фермопілів його зустріло 6-тисячне військо під командою спартанського царя Леоніда. Лише через зраду Ксерксу вдалось подолати мужніх оборонців Еллади, але пізніше перський флот був на його очах знищений греками у морській битві при Саламіні. Втративши перспективи перемоги, Ксеркс мусив повертати до Малої Азії. Після повернення до Парси, продовжив адміністративну діяльність у стилі свого батька, але був вбитий заколотниками з числа власної охорони.
Пам'ять[ред. | ред. код]
На його честь названо астероїд 7211 Ксеркс.
Джерела[ред. | ред. код]
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Брокгауз-Ефрон, 1890–1907.
- Ксеркс I. ancientlibrary.com (англійською).
- Енциклопедія Іраніка: Ксеркс I
![]() |
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|