Ганнон Мореплавець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Подорож Ганнона
Ганнон Мореплавець
Народився 633 до н. е.
Помер 530 до н. е.

Підданство Карфагенске царство
Конфесія сонцепоклонник
Батько Гамількар Магонід
Матір Нагарісс
Рід Магоніди

Ганнон Мореплавець (VI ст. до н.е.) — відомий карфагенський флотоводець та мореплацевь. Здійснив першу відому в історії подорож вдовж берегів Африки. Походив з родини Магонідів.

Життєпис[ред.ред. код]

Був синон Гамількара Магоніда. Ганнон займав посаду суффета (судді) у Карфагені, яка по вазі порівнювалася посаді консула у Стародавньому Римі.

Точна дата подорожі Ганнона невідома. Це відбулося за одними відомостями 525 року до н.е., за іншими 470 р. до н.е. За рішенням Ради десяти - вищого органа управління Карфагена - його було призначено очолити експедицію, яка повинна була дослідити західні береги Африки та заснувати там нові карфагенські колонії. В експедиція відправили 60 пентеконтер — п'тидесятивесельних галер — та 30 тисяч осіб. Частина з них повинна була стати колоністами.

Спочатку експедиція на чолі з Ганноном пройшла вдовж північного узбережжя Африки, перетнули Стовпи Мелькарта (Гібралтарську протоку) й на значний час зупинилися у місті Гадес (сучасний Кадес). Потім експедицій відправилася на південно-захід. Під час подорожі Ганнон заснував декілька колоній - в гирлі ріки Сус (місто Фіміатріон), на мису Солоент. після тривалою зупинки на мису Солоент відправилася далі. Є відомості тільки про назви колоній - Карійська стіна, Гітт, Акра, Мелітта, Арамбіс, але неможливо достовірно визначити їх сучасне розташування. Відомо, що карфагеняні зупинялися на мису Кантен, в Могадрі та Ліксі.

Еспедиція пройшла вдовж узбережжя Африки до вулкану Камерун у Гвинейській затоці. Його Ганнон назван «Феон Охема» — «Колисниця богів». Після цього вони досягли затоки Габон (карфагенське — Південний Ріг). Тут вперше вони побачили горил. Після цього експедиція Ганнона повернула назад до Карфагену.

В Карфагені Ганнон склав опис своєї подорожі, який закарбував на кам'яній дошці, та поставив у храмі Баал-Хаммона. Під час зрійнування Карфигену Сципіоном вона загинула, але текст встигли скопіювати. Історія була написана на пунійській мофі (варіант фінікійської). Потім опис переклали на грецьку і під назвою "Періпл" (звіт про подорож) вона стала відомою в Стародавньому світі, а потім й у середньовічній Європі.

Подорож Ганнона було найзначнішим у стародавньому світі. Тільки в XV ст. португальці зуміли пройти до тих місць, де побував Ганнон. Але для цього ім знадобилося 40 років.

Джерела[ред.ред. код]

  • Donald Harden, The Phoenicians, (Penguin, Harmondsworth) 1971 (1962)
  • Herodotus, transl. Aubrey de Selincourt, Penguin, Harmondsworth, 1968 (1954)
  • B. H. Warmington, Carthage, (Penguin, Harmondsworth) 1964 (1960)