Ганнон Мореплавець
| Ганнон, Gannonys | |
|---|---|
| пун. 𐤇𐤍𐤀 | |
| Народився |
5 століття до н. е. Карфаген, Візантійська імперія |
| Помер | 5 століття до н. е. |
| Підданство | Карфаген |
| Діяльність | мандрівник-дослідник |
| Відомий завдяки | мореплавець |
| Знання мов | пунічна |
| Magnum opus | Перипли Ганнонаd |
| Конфесія | сонцепоклонник |
| Рід | Магоніди |
| Батько | Гамількар Магонід |
| Мати | Нагарісс |
| Діти | Гімількон |
Ганнон Мореплавець (VI ст. до н. е.) — відомий карфагенський флотоводець і мореплавець. Здійснив першу відому в історії подорож вдовж берегів Африки.
Походив з родини Магонідів.
Подорож[ред. | ред. код]
Був сином Гамількара Магоніда. Ганнон обіймав посаду суффета (судді) у Карфагені, яка по вазі порівнювалася посаді консула у Стародавньому Римі.
Точна дата подорожі Ганнона невідома. Це відбулося, за одними відомостями, в 525 до н. е., за іншими — у 470 до н. е. За рішенням Ради десяти — вищого органу управління Карфагена — його уповноважили очолити експедицію, що мала дослідити західні береги Африки та заснувати там нові карфагенські колонії. В експедицію відправили 60 пентеконтер — п'ятидесятивесельних галер — та 30 тисяч осіб. Частина з них мала стати колоністами.
Спочатку експедиція на чолі з Ганноном пройшла вдовж північного узбережжя Африки, перетнули Стовпи Мелькарта (Гібралтарську протоку) й на значний час зупинилися у місті Гадес (сучасний Кадіс, Іспанія). Потім експедиція відправилася на південний захід. Під час подорожі Ганнон заснував декілька колоній — в гирлі річки Сус (місто Фіміатріон, сучасна Мехдія), на мису Солоент. Після тривалої зупинки на мису Солоент відправилися далі. Є відомості тільки про назви колоній — Карійська стіна, Гітт, Акра, Мелітта, Арамбіс, але неможливо достовірно визначити їх сучасне розташування. Відомо, що карфагеняни зупинялися на мису Кантен, в Могадорі та Ліксі.
Експедиція пройшла вдовж узбережжя Африки до вулкану Камерун у Гвінейській затоці. Його Ганнон назван «Феон Охема» — «Колісниця богів». Після цього вони досягли затоки Габон (карфагенське — Південний Ріг). Тут вперше вони побачили горил. Після цього експедиція Ганнона повернула назад до Карфагену.
У Карфагені Ганнон склав опис своєї подорожі, який закарбував на кам'яній дошці, та поставив у храмі Баал-Хаммона. Під час зруйнування Карфагену Сципіоном вона загинула, але текст встигли скопіювати. Історія була написана пунійською мовою (варіант фінікійської). Потім опис переклали на грецьку і під назвою «Періпл» (звіт про подорож) вона стала відомою в Стародавньому світі, а потім і у середньовічній Європі.
Подорож Ганнона була найзначнішою експедицією стародавнього світу. Тільки в XV ст. португальці зуміли пройти до тих місць, де побував Ганнон. Але для цього їм знадобилося 40 років.
Джерела[ред. | ред. код]
- Donald Harden, The Phoenicians, (Penguin, Harmondsworth) 1971 (1962)
- Herodotus, transl. Aubrey de Selincourt, Penguin, Harmondsworth, 1968 (1954)
- B. H. Warmington, Carthage, (Penguin, Harmondsworth) 1964 (1960)
Див. також[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
