Ганнон Мореплавець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганнон, Gannonys
Народився 6 століття до н. е.
Карфаген
Помер 6 століття до н. е.
Підданство Карфаген
Діяльність мандрівник-дослідник
Відомий завдяки мореплавець
Знання мов пунічна
Magnum opus Перипли Ганнонаd
Конфесія сонцепоклонник
Рід Магоніди
Батько Гамількар Магонід
Мати Нагарісс
Діти Гімількон
Подорож Ганнона

Ганнон Мореплавець (VI ст. до н. е.) — відомий карфагенський флотоводець і мореплавець. Здійснив першу відому в історії подорож вдовж берегів Африки.

Походив з родини Магонідів.

Подорож[ред. | ред. код]

Був сином Гамількара Магоніда. Ганнон займав посаду суффета (судді) у Карфагені, яка по вазі порівнювалася посаді консула у Стародавньому Римі.

Точна дата подорожі Ганнона невідома. Це відбулося, за одними відомостями, в 525 до н. е., за іншими — у 470 до н. е. За рішенням Ради десяти — вищого органа управління Карфагена — його уповноважили очолити експедицію, яка повинна була дослідити західні береги Африки та заснувати там нові карфагенські колонії. В експедиція відправили 60 пентеконтер — п'ятидесятивесельних галер — та 30 тисяч осіб. Частина з них повинна була стати колоністами.

Спочатку експедиція на чолі з Ганноном пройшла вдовж північного узбережжя Африки, перетнули Стовпи Мелькарта (Гібралтарську протоку) й на значний час зупинилися у місті Гадес (сучасний Кадіс, Іспанія). Потім експедиція відправилася на південний захід. Під час подорожі Ганнон заснував декілька колоній — в гирлі річки Сус (місто Фіміатріон), на мису Солоент. Після тривалої зупинки на мису Солоент відправилися далі. Є відомості тільки про назви колоній — Карійська стіна, Гітт, Акра, Мелітта, Арамбіс, але неможливо достовірно визначити їх сучасне розташування. Відомо, що карфагеняни зупинялися на мису Кантен, в Могадорі та Ліксі.

Експедиція пройшла вдовж узбережжя Африки до вулкану Камерун у Гвінейській затоці. Його Ганнон назван «Феон Охема» — «Колісниця богів». Після цього вони досягли затоки Габон (карфагенське — Південний Ріг). Тут вперше вони побачили горил. Після цього експедиція Ганнона повернула назад до Карфагену.

У Карфагені Ганнон склав опис своєї подорожі, який закарбував на кам'яній дошці, та поставив у храмі Баал-Хаммона. Під час зруйнування Карфагену Сципіоном вона загинула, але текст встигли скопіювати. Історія була написана пунійською мовою (варіант фінікійської). Потім опис переклали на грецьку і під назвою «Періпл» (звіт про подорож) вона стала відомою в Стародавньому світі, а потім і у середньовічній Європі.

Подорож Ганнона була найзначнішою експедицією стародавнього світу. Тільки в XV ст. португальці зуміли пройти до тих місць, де побував Ганнон. Але для цього їм знадобилося 40 років.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Donald Harden, The Phoenicians, (Penguin, Harmondsworth) 1971 (1962)
  • Herodotus, transl. Aubrey de Selincourt, Penguin, Harmondsworth, 1968 (1954)
  • B. H. Warmington, Carthage, (Penguin, Harmondsworth) 1964 (1960)

Див. також[ред. | ред. код]

Перієгети