Гамільтон, Джеймс, 1-й граф Арран
| Герб | |
 | |
| Громадянство | Королівство Англія |
|---|---|
| Титул | Earl of Arrand[1] |
| Дата народження | 1475[1] |
| Дата смерті | 26 березня 1529[1] |
| Місце смерті | Kinneil Housed |
| Батько | James Hamilton, 1st Lord Hamiltond |
| Мати | Mary Stewartd |
| У шлюбі з | Beatrix Drummondd[2], Elizabeth Homed і Janet Bethuned |
| Дитина | John Hamiltond[3], Джеймс Гамільтон, герцог де Шательро, James Hamiltond, Janet Hamiltond, Jean Hamiltond[3], Elizabeth Hamiltond[3], Margaret Hamiltond[3], Lady Helen Hamiltond[3], James Hamilton of Sproustond[3], James Hamiltond[1], Sir John Hamiltond, Jean Hamiltond[4], Jane Hamiltond[4] і John Hamiltond[4] |
| Рід | Гамільтони |
| Рід діяльності | політик |
| Посада | член Палати лордів[d] |
Джеймс Гамільтон (англ. James Hamilton) (близько 1475—1529) — ІІ лорд Гамільтон (1479—1529), І граф Арран (1503—1529) — шотландський барон, лорд, граф, один із керівників Шотландії в часи неповноліття короля Шотландії Якова V.
Джеймс Гамільтон був сином Джеймса Гамільтона (близько 1415—1479) , І лорда Гамільтона (1445—1479) та Марії Стюарт (1453—1488) — дочки короля Шотландії Якова ІІ та Марії Гелдернської, сестри короля Шотландії Якова ІІІ.
Батько Джеймса Гамільтон помер у 1479 році і син успадкував всі його землі, маєтки та титули. У 1489 році його двоюрідний брат король Шотландії Яків IV дарував йому посаду шерифа Ланарк, посаду, яку раніше займав його батько. Тоді ж король дарував йому посаду Таємного Радника. 28 квітня 1490 року Джеймс Гамільтон одружився з Елізабет Гоум — дочкою Олександра Гоума , ІІ лорда Гоум.
У період з квітня по серпень 1502 року він командував військово-морським флотом Шотландії. Флот був направлений на допомогу королю Данії Гансу — дядьку Якова IV під час війни з Данії з Швецією.
У 1503 році Джеймс Гамільтон — майбутній І граф Арран брав участь у перемовинах про шлюб свого кузена короля Шотландії Якова IV з Маргаритою Тюдор, за що, власне, і отримав титул графа. У період правління короля Якова IV Джеймс Гамільтон входив до королівської ради і командував флотом Шотландії, що був кинутий на придушення повстання на Гебридських островах у 1501—1506 роках. У 1504 році він отримав посаду лорд-лейтенанта Шотландії.
У вересні 1507 року король Шотландії Яків IV послав Гамільтона як свого особистого посла з дипломатичною місією до короля Франції Людовика XII. При поверненні з Франції на початку 1508 року Джеймс Гамільтон був затриманий в Королівстві Англія королем Генріхом VII, що підозрював його у ворожих діях проти Англії.
Коли король Англії Генріх VIII вступив у війну Камбрейської ліги і почав вторгнення до Франції в 1513 році, Шотландія опинилася під тиском і мусила підтримати Францію у війні проти Англії. У 1513 році граф Арран знову очолив флот Шотландії — почалася чергова війна з Англією. Флот повинен був підтримати дії шотландської армії на суші. Але з якихось незрозумілих причин Джеймс Гамільтон повів флот в Ірландське море, а після бомбардування замку Каррікфергус — англійської твердині в Ольстері (Ірландія), шотландський флот поплив до Франції. У цей же час шотландська армія була розгромлена в битві біля Флоддена, а король Шотландії був вбитий. Це була катастрофа для королівства Шотландія.
Не дивлячись на те, що граф Гамільтон був близьким родичем нового короля Шотландії — неповнолітнього Якова V, він спочатку не висував претензій на регентство, а підтримав обрання регентом Шотландії Джона Стюарта , герцога Олбані. Але незабаром Гамільтон був втягнутий у заколот вождів шотландських кланів Лоулендсу проти уряду Шотландії, але гнучка політика регента дозволила відновити мир в Шотландії. Граф Арран повернувся до регентської ради. Під час перебування герцога Олбані в Франції в 1517—1521 роках саме граф Арран очолив уряд Шотландії. У цей час посилилось протистояння Гамільтона з VI графом Ангус — Арчібальдом Дугласом — лідером англофільської партії. Боротьба між графами Арран та Ангус переросла у збройний конфлікт. Особливо запеклі були сутички в Едінбурзі в 1520 році за контроль над яким боролися обидві сторони. Ця війна ввійшла в історію під назвою «Війна Очищення Тротуарів». У сутичках на вулицях Единбургу Джеймс Гамільтон зазнав поразки. Повернення Олбані дозволило уникнути громадянської війни.
У 1522 році Джеймс Гамільтон знову був членом ради регентства і лорд-лейтенантом Півдня.
У 1524 році вожді шотландських кланів, що були прихильниками зближення з Англією усунули від влади герцога Олбані. Джеймс Гамільтон приєднався до повалення герцога Олбані і підтримав королеву Маргариту. Було проголошено початок самостійного правління короля Якова V, але фактичну владу захопив граф Ангус. Джеймс Гамільтон разом з королевою Маргаритою очолив опозицію новому режиму. На їх бік перейшла більшість вождів шотландських кланів, але спроба скинути графа Ангуса, що контролював молодого короля провалилась. У 1528 році королю Якову V вдалося втекти з Единбургу і очолити зібрану графом Арран армію шотландських кланів, які захопили столицю і вигнали графа Ангуса з Шотландії. Але незабаром після перемоги повстання граф Арран помер у 1529 році.
Вперше Джеймс Гамільтон одружився в 1490 році з Елізабет Гоум — дочкою Олександра Гоума вождя клану Гоум, ІІ лорда Гоум. Шлюб був розірваний в 1506 році, коли було встановлено, що її перший чоловік Томас Гей — син Джона Гея — І лорда Гей Істер був ще живий під час весілля.
У листопаді 1516 року Джеймс Гамільтон одружився з Джанет Бетьюн Істер Вемісс — дочкою сера Девіда Бетьюна Крейха, вдовою сера Роберта Лівінгстона Істер Вемісс, що загинув під час битви під Флодден. У листопаді 1504 року Джеймс Гамільтон розлучився з Елізабет на тій підставі, що вона раніше була одружена з Томасом Геєм. Гей, мабуть, покинув країну і вважався мертвим, коли Гамільтон одружився з Елізабет, але виявилось, що він на той час не помер. Реальною підставою до розлучення було те, що в цьому шлюбі не було дітей, а Джеймс Гамільтон хотів мати законного спадкоємця. У нього вже було кілька позашлюбних дітей, його старший позашлюбний син — Джеймс Гамільтон Фіннартс. Складні юридичні питання другого шлюбу довгий час не давали спокою Джеймсу Гамільтону. Легітимність цього шлюбу була поставлена під сумнів його ворогами в 1543 році.
Граф Арран і Джанет Бетьюн мали четверо дітей. Джанет померла в 1522 році.
- Гелен Гамільтон — вийшла заміж за Арчібальда Кемпбелла — IV графа Аргайл
- Джеймс Гамільтон — ІІ граф Арран, потім герцог Шателгеро та губернатор Шотландії під час малолітства Марії Стюарт
- Джанет Гамільтон — вийшла заміж за Олександра Каннінгема - V графа Гленкайрн
- Джеймс Гамільтон Фіннартс
- Елізабет Гамільтон — одружилась з Томасом Кіртоном Вейром
- Джон Гамільтон — архієпископ Сент-Ендрюс і скарбник Шотландії
Діти Джеймса Гамільтона і його коханки Беатрікс Драммонд, дочки Джона Драммонда — І лорда Драммонда та його дружини леді Елізабет Ліндсі:
- Маргарет Гамільтон — вийшла заміж за Ендрю Стюарта — ІІ лорда Авондейл, І лорда Охілтрі
- Сер Джон Гамільтон Самуальстон (він же Джон Клайдсдейл) — одружився з Джанет Гоум — єдиною законною дочкою і спадкоємицею Олександра Гоума — ІІІ лорда Гоума.
- Greig, Elaine Finnie (2004). «Hamilton, James, first earl of Arran (1475?–1529)». Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref: odnb/12079. Retrieved 7 March 2009.
- «Earls of Arran». Encyclopædia Britannica (11th ed.). 1911. Retrieved 7 March 2009.
- Alison Weir, Britain's Royal Family: A Complete Genealogy (London, U.K.: The Bodley Head, 1999), page 234.
- HMC 11th report, part 6, Duke of Hamilton, (1887), 4-5, 49-52.
- Dickinson, Gladys, ed., Two Missions of de la Brosse, Scottish History Society (1942), 7-8, 19: Calendar State Papers Scotland, vol, 1 (1898), 691—694.
- HMC, 11th report, part 6, Duke of Hamilton, (1897), 5.
- Sanderson, Margaret HB., Cardinal of Scotland, John Donald, (1986), 166.
- G.E. Cokayne; with Vicary Gibbs, H.A. Doubleday, Geoffrey H. White, Duncan Warrand and Lord Howard de Walden, editors, The Complete Peerage of England, Scotland, Ireland, Great Britain and the United Kingdom, Extant, Extinct or Dormant, new ed., 13 volumes in 14 (1910—1959; reprint in 6 volumes, Gloucester, U.K.: Alan Sutton Publishing, 2000), volume I, page 222.
- ↑ а б в г Johnston G. H. The heraldry of the Hamiltons : with notes on all the males of the family, description of the arms, plates and pedigrees — Edinburgh, London: 1909. — P. 11–12.
- ↑ Henderson T. F. Hamilton, James (1477?-1529) (DNB00) // Dictionary of National Biography / L. Stephen, S. Lee — London: Smith, Elder & Co., 1885.
- ↑ а б в г д е Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в Pas L. v. Genealogics — 2003.