Ганс Дідріх фон Тізенгаузен
| Ганс Дідріх фон Тізенгаузен | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Hans Diedrich von Tiesenhausen | |||||||||
 | |||||||||
| Народився |
22 лютого 1913[1] Рига, Російська імперія[1] | ||||||||
| Помер |
17 серпня 2000 (87 років) Ванкувер, Метро-Ванкувер, Британська Колумбія, Канада | ||||||||
| Країна |
 Німеччина.svg){kind=small} Німецька імперія | ||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | ||||||||
| Alma mater | Військово-морська академія Мюрвікаd (30 березня 1936)[2] | ||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||
| Учасник | Друга світова війна[2][3] і Друга світова війна[1] | ||||||||
| Роки активності | з 1934 | ||||||||
| Титул | фрайгер[2] | ||||||||
| Військове звання | капітан-лейтенант[2][3] і солдат[2][4] | ||||||||
| Рід | Тізенгаузен | ||||||||
| Нагороди |
 | ||||||||
Барон Ганс Дідріх фон Тізенгаузен (нім. Hans Diedrich Freiherr von Tiesenhausen; 22 лютого 1913, Рига, Російська імперія — 17 серпня 2000, Ванкувер, Канада) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія[ред. | ред. код]
Виходець із давнього роду остзейських баронів. 26 вересня 1934 року вступив у флот кадетом.
У грудні 1939 року переведений в підводний флот і призначений другим помічником на U-23, якою командував капітан-лейтенант Отто Кречмер. Тізенгаузен поділяв погляди Кречмера на тактику застосування підводних човнів, що припускає зухвалі несподівані прориви охорони цілей з подальшим їх затопленням з невеликою дистанції.
Тізенгаузен брав участь в трьох бойових патрулях, за час яких човен потопив п'ять судів і есмінець.
З липня 1940 року — перший помічник командира U-93. Здійснив на ній два походи.
31 березня 1941 року призначений командиром U-331, на якій зробив 10 бойових походів (242 доби в морі).
25 листопада 1941 року потопив у районі Тобрука (Північна Африка) англійський лінійний корабель «Барем» трьома торпедами. Незважаючи на важкі ушкодження, які отримав човен, атакований судами супроводу, Тізенгаузену вдалося втекти від погоні і повернутися на базу.
Всього за час війни Тізенгаузен потопив 2 судна загальним тоннажем 40 235 брт і пошкодив 1 судно водотоннажністю 372 брт.
| Дата | Назва корабля | Тип | Тоннаж | Вантаж | Екіпаж | Загинули | Країна | Конвой |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 10 жовтня 1941 | HMS TLC-18 (A18)
(пошкоджений) |
Десантний корабель | 372 | ? | 0 | Британська
імперія |
||
| 25 листопада 1941 | HMS Barham (04) | Лінкор | 31,100 | 1311 | 862 | |||
| 9 листопада 1942 | USS Leedstown (AP-73) | Військовий транспорт | 9,135 | Військові матеріали | 163 | 59 | США | Torch |
17 листопада 1942 року човен U-331 був потоплений. Тізенгаузен і ще 15 членів команди вижили і були захоплені в полон. Спочатку перебував у таборі для військовополонених у Великій Британії, а потім 3 роки в Канаді. У 1947 році повернувся до Німеччини, працював столяром. Восени 1951 переїхав на постійне проживання до Канади. Жив у Ванкувері, працював дизайнером інтер'єру і фотографом.
Звання[ред. | ред. код]
- Кандидат в офіцери (8 квітня 1934)
- Морський кадет (26 вересня 1934)
- Фенрих-цур-зее (1 липня 1935)
- Обер-фенрих-цур-зее (1 січня 1937)
- Лейтенант-цур-зее (1 квітня 1937)
- Обер-лейтенант-цур-зее (1 квітня 1939)
- Капітан-лейтенант (1 січня 1942)
Нагороди[ред. | ред. код]
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки) (8 квітня 1938)
- Залізний хрест 2-го класу (30 січня 1940)
- Нагрудний знак підводника (26 лютого 1940)
- Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» (25 червня 1940)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (6 вересня 1940)
- Бронзова медаль «За військову доблесть» (Італія) (листопада 1941)
- Двічі відзначений у Вермахтберіхт
- «Як повідомлялось раніше, британський ВМФ за останні декілька днів знову поніс важкі втрати. На додачу до шкоди, нанесеної великому британському військовому судну, про яку було повідомлено у вчорашній доповіді, німецький підводний човен під командуванням капітан-лейтенанта барона фон Тізенгаузена атакував британський лінкор біля Соллума і сильно пошкодив його влученнями торпед.» (26 листопада 1941)
- «Як повідомлялось у доповіді від 26 листопада, німецький підводний човен під командуванням капітан-лейтенанта барона фон Тізенгаузена атакував британський лінкор біля Соллума і сильно пошкодив його влучаннями торпед. Тепер стало відомо, що саме лінкор „Бархем“ затонув після влучень трьох торпед.» (27 січня 1942)
- Залізний хрест 1-го класу (7 грудня 1941)
- Лицарський хрест Залізного хреста (27 січня 1942) — за потоплення лінкора «Барем».
- Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія) (25 березня 1942) — за потоплення лінкора «Барем».
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія і бойовий шлях Тізенгаузена. [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Біографія і бойовий шлях Тізенгаузена. [Архівовано 16 червня 2019 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 242. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- ↑ а б в г д http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Hans-Diedrich_Freiherr_von_Tiesenhausen
- ↑ а б https://uboat.net/men/tiesenhausen.htm
- ↑ Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die Ritterkreuzträger der U-Boot-Waffe von September 1939 bis Mai 1945 — E.S. Mittler & Sohn, 2003. — S. 190. — 539 с. — ISBN 978-3-8132-0515-2
- Народились 22 лютого
- Народились 1913
- Уродженці Риги
- Померли 17 серпня
- Померли 2000
- Померли у Ванкувері
- Тізенгаузени
- Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 22 березня 1939 року»
- Нагороджені срібною медаллю «За військову доблесть» (Італія)
- Нагороджені бронзовою медаллю «За військову доблесть» (Італія)
- Нагороджені Нагрудним знаком підводника
- Німецькі підводники Другої світової війни
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Німці Канади
- Військовики Рейхсмаріне
- Капітан-лейтенанти крігсмаріне
- Німецькі емігранти до Канади