Гедоністична адаптація
Гедоністична адаптація (або гедоністична бігова доріжка) — передбачувана тенденція людей триматися на відносно стабільному рівні щастя, а також швидко повертатися до цього рівня після серйозних позитивних чи негативних подій або змін в житті.[1] Вивчається в позитивній психології.
Теорія[ред. | ред. код]
Відповідно до цієї теорії, коли людина заробляє більше грошей, її очікування та бажання зростають в тандемі, що призводить до відсутності постійного збільшення щастя. Брикман та Кемпбелл запровадили цей термін у своєму есе «Гедоністичний релятивізм і планування доброго суспільства» (1971).[2] Наприкінці 1990-х ця концепція була змінена британським психологом Майклом Ейсенком на нинішню «Гедоністичну теорію бігової доріжки», яка порівнює прагнення до щастя з людиною на біговій доріжці, яка повинна продовжувати працювати, щоб просто залишатися на тому ж місці.
Практичні наслідки[ред. | ред. код]
Людина швидко звикає до своїх обставин, особливо позитивних. Тому незалежно від того, якого рівня реального успіху вона досягла в житті, їй завжди хочеться більше. Саме тому багаті люди не набагато щасливіші за бідних, і навіть найбідніші люди можуть бути дуже щасливими. Позитивні зміни в житті можуть тимчасово підвищити рівень щастя, але більшість людей незмінно повертаються назад на свій нормальний рівень щастя.[3]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Rosenbloom, Stephanie (August 7, 2010). Will It Make You Happy?». New York Times. Retrieved August 16, 2010. [Архівовано 27 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ in M. H. Apley, ed., Adaptation Level Theory: A Symposium, New York: Academic Press, 1971, pp 287—302
- ↑ Hedonic Treadmill [Архівовано 17 червня 2013 у Wayback Machine.] // Investopedia.com
|
Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про бізнес. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |