Гельмут Кернер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гельмут Кернер
нім. Max Otto Hellmut Körner
Народився 16 лютого 1904(1904-02-16)
Дрезден, Німецька імперія
Помер 27 лютого 1966(1966-02-27) (62 роки)
Гамбург, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність політик
Знання мов німецька
Членство СС[1]
Посада депутат Рейхстагу Веймарської республікиd і депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання  Бригадефюрер СС
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1]
Нагороди
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «За Атлантичний вал»
Медаль «За Атлантичний вал»
Кільце «Мертва голова»
Кільце «Мертва голова»

Макс Отто Гельмут Кернер (нім. Max Otto Hellmut Körner; 16 лютого 1904, Дрезден27 лютого 1966, Гамбург)— німецький фермер і сільськогосподарський політик, бригадефюрер СС. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.

Біографія[ред. | ред. код]

В 1925-27 роках вивчав сільське господарство в Лейпцизькому університету. В 1925-27 роках — член Молодонімецького ордену, в 1928-29 роках — Сталевого шолому. В жовтні 1930 року вступив у НСДАП (квиток №328 871), в наступному місяці очолив сільськогосподарське управління Майсена. З лютого 1931 року — сільськогосподарський радник гау Саксонія. З 31 липня 1932 року — депутат рейхстагу від Дрездена-Бауцена. 1 червня 1934 року вступив у СС (посвідчення №227 544). З травня 1936 року працював в Головному управлінні СС з питань рас і поселень. В тому ж році очолив адміністративне управління Імперського керівника продовольства в Берліні.

З жовтня 1939 року — голова Головного відділу продовольства і сільського господарства в Кракові. З червня 1941 року — заступник начальника військової адміністрації і голова Головної сільськогосподарської групи економічної інспекції «Південь». Після утворення імперського комісаріату Україна очолив Головне управління продовольства і сільського господарства в Рівному, одночасно член ради директорів Товариства земельного управління України. 9 листопада 1944 року переведений в Головне управління СС з питань рас і поселень.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Отто Скорцені вручає Кернеру Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (Берлін; 3 жовтня 1943).

Література[ред. | ред. код]

  • Fritz Deubner: Die erzgebirgischen Ahnen unseres Landesbauernführers. In: Illustriertes Erzgebirgisches Sonntagsblatt Nr. 35 vom 27. August 1939.
  • Herbert Wünsch: Die Ahnen deutscher Bauernführer Bd. 23 (Hellmut Körner), Reichsnährstand Verlags-Ges., 1936.
  • Erich Stockhorst: . Arndt, Kiel 2000, ISBN 3-88741-116-1 (Unveränderter Nachdruck der ersten Auflage von 1967).
  • Ernst Klee: . 2. Auflage. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 2007, ISBN 978-3-596-16048-8.
  • Werner Präg / Wolfgang Jacobmeyer (Hrsg.): Das Diensttagebuch des deutschen Generalgouverneurs in Polen 1939–1945. Veröffentlichungen des Instituts für Zeitgeschichte, Quellen und Darstellungen zur Zeitgeschichte Band 20, Stuttgart 1975, ISBN 3-421-01700-X.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.