Штандартенфюрер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Штандартенфю́рер СС Герман Фегелейн

Штандартенфю́рер (нім. SS-Standartenführer) — спеціальне військове звання, що використовувалося у багатьох нацистських організаціях та структурах, зокрема у СА, СС, НСКК та НСФК.[1][2]. Відповідало званню оберста.

У 1929 році це звання було введене в структуру СС як звання керівників територіальних підрозділів СС Штандарт (нім. SS Standarte). Зазвичай Standarte набирався з членів СС великого міста або двох-трьох менших міст.

До складу Штандарту входили три Штурмбана (нім. SS Sturmbann), один резервний Штурмбан (з числа старших членів СС у віці 35-45 років) і оркестр (нім. Spielmannzug).

Чисельність штандарту (SS Standarte) доходила до 3500 чоловік.

З 1936 року, після створення Ваффен-СС, звання штандартенфюрера відповідало званню оберста і посаді командира полку.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Звання штандартенфюрера носив радянський розвідник Штірліц — легендарний персонаж роману і телесеріалу «Сімнадцять миттєвостей весни».

Знаки розрізнення CC Штандартенфюрера
Молодше звання
Оберштурмбаннфюрер
Штандартенфюрер
(Загальні СС, Ваффен-СС i СА)
Старше звання
Оберфюрер

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. McNab (II), 2009, с. 15
  2. McNab, 2009, с. 30