Геліофільність

Геліофільність (від грец. helios — сонце і phileo — любити) — ставлення організмів до світла.

Розрізняють рослини світлолюбні (геліофіти), тіньовитривалі (умбропатієнти), тіньолюбні (сціофіти), не потребують світла, напр, гриби і бактерії (агеліофіти). Морські водорості мають дуже широкий діапазон освітлення: флюктофіти — водорості літоралі, що мешкають в умовах припливно-відпливної ритміки освітлення, плезіфіти — водорості субліторалі, що знаходяться в зоні поглинання червоних променів спектру (до глибини 10 м), діафіти — водорості, що мешкають в зоні поглинання помаранчевих променів спектру (до 100 м) і батофіти — найдрібніші кокколітофоридні водорості, мають червоний фотосинтезуючий пігмент і мешкають в зоні поглинання зелених і блакитних променів спектру (до 500 м).

Тварини теж мають більшу або меншу геліофільність. Більшість з них належить до геліофілів; є і сціофіли, і мешканці позбавлених світла печер агеліофіли (наприклад, печерна саламандра), а також афотичної, теж позбавленої світла зони океану (наприклад, сифонофори Physalia).

Література

• Біологічний словник / За ред. К. М. Ситника, В. О. Топачевського. — 2-ге вид. — К.: Голов. ред. УРЕ, 1986. — 679 с.
• Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989.
• Зверев А. Т. Основные законы экологии. — М.,: Издат. дом Паганель, 2009. — 171 с.
• Кондратюк Е. М., Хархота Г. І. Словник-довідник з екології. — К.: Урожай, 1987. — 147 с.
• Миркин Б. М., Розенберг Г. С. Толковый словарь современной фитоценологии. — М.: Наука, 1983. — 130 с.
• Реймерс Н. Ф. Природопользование: Словарь-справочник. М.: Мысль, 1990. — 639 с.
• Реймерс Н. Ф., Яблоков А. В. Словарь терминов и понятий, связанных с охраной природы. — М.: Наука, 1982. — 144 с.
• Словарь ботанических терминов / под общ. ред. И. А. Дудки. — Киев : Наукова думка, 1984. — 308 с. (рос.)
• Словарь-справочник по экологии / К. М. Сытник, А. В. Брайон, А. В. Гордецкий и др. — К.: Наук. думка, 1994. — 663 с.
• Allee W.С., Park T. Concerning ecological principles//Science. — 1939. — Vol. 89. — P. 166–169.
• Allee W. C, Park O., Emerson A.E., Park Т., Schmidt K.P. Principles of Animal Ecology. — Philadelphia: W. B. Saunders Co., 1949. — 837 p.
• Bennett R.J., Chorley R.J. Environmental systems: Philosophy, analisis and control. — London: Methuen and C Ltd., 1978. — 624 p.
• McIntosh Robert P. The Background of Ecology: Concept and Theory. Cambridge University Press. Cambridge. — London, N.-Y., New Rochelle, Sydney, Melbourne, 1985. — 383 p.
• Watt К. Е.F. Principles of Environmental Science. — McGraw-Hill Inc., 1973. 319 p.

Посилання

• Геліофіли // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.