Гемолімфа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гемолімфа (від грец. хайма та лат. лімфа - чиста вода, волога) — зелена або безколірна рідина, що циркулює в судинах та міжклітинних порожнинах тіла багатьох безхребетних (членистоногі, оніхофори, молюски та ін.), які мають незамкнену кровоносну систему.

Гемолімфа виконує ті ж функції, що кров та лімфа у тварин із замкненою кровоносною системою: транспорт кисню та вуглекиснкеннлого газу (у комах майже не бере участі в транспорті газів через розвиток системи трахей), поживних речовин та продуктів виділення, функції захисту організма, осморегуляції та ін. Часто має дихальні пігменти (к рідше еритроцити. В гемолімфі деяких комах присутні сильнодіючі отрути (наприклад, кантаридин у наривників, синильна кислота у строкаток), що робить їх неїстівними. Деякі комахи (сонечка, деякі коники) здатні для захисту вибрискувати чи виводити гемолімфу крапельками через пори на суглобах кінцівок.

Джерела[ред.ред. код]

  • Биология. Большой энциклопедический словарь. Москва: Большая Российская энциклопедия, 1998.


Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.