Георг I (герцог Саксен-Мейнінгенський)
| Георг I | |
|---|---|
| нім. Georg I. | |
 Георг I на портреті невідомого майстра | |
| 8-й герцог Саксен-Мейнінгену | |
| Початок правління: | 21 липня 1782 |
| Кінець правління: | 24 грудня 1803 |
|
| |
| Попередник: | Карл |
| Наступник: | Бернхард II |
|
| |
| Дата народження: | 4 лютого 1761 |
| Місце народження: | Франкфурт-на-Майні |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 24 грудня 1803 (42 роки) |
| Місце смерті: | Майнінген, Саксен-Мейнінген, Священна Римська імперія |
| Дружина: | Луїза Елеонора Гогенлое-Лангенбурзька |
| Діти: | Адельгейда, Іда, Бернхард |
| Династія: | Ернестинська лінія Веттінів |
| Батько: | Антон Ульріх Саксен-Мейнінгенський |
| Мати: | Шарлотта Амалія Гессен-Філіпстальська |
Георг I (нім. Georg I.), повне ім'я Георг Фрідріх Карл (нім. Georg Friedrich Karl), (нар. 4 лютого 1761 — пом. 24 грудня 1803) — герцог Саксен-Мейнінгену з Ернестинської лінії Веттінів, молодший син герцога Саксен-Мейнінгену Антона Ульріха та гессенської принцеси Шарлотти Амалії.
Його правління відоме як період освіченого абсолютизму та лібералізму. Мав ідею дати державі конституцію. Першим із правителів герцогства зацікавився проблемою екології країни. У 1800 році заснував Академію Лісів.
Біографія[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]
Народився 4 лютого 1761 у Франкфурті-на-Майні. Був сьомою дитиною та четвертим сином в родині герцога Саксен-Мейнінгену Антона Ульріха та його другої дружини Шарлотти Амалії Гессен-Філіпстальської. Мав старших братів Карла та Фрідріха Франца, який наступного місяця помер, й сестер Шарлотту та Луїзу. Інші діти померли в ранньому віці до його народження. Невдовзі сім'я поповнилася донькою Амалією.
Батько пішов з життя, коли Георгу не виповнилося й 2 років. Оскільки в герцогстві не було прімогенітури, Георг і Карл мали рівні права на престол. Втім, через їхнє малолітство, регенткою була призначена їхня матір Шарлотта Амалія. Освічена правителька, вона змогла вивести країну з економічної кризи та дати дітям добре виховання.
Принци могли вільно бавитися в саду та працювати в ньому. Після домашньої освіти вони провели рік у Страсбурі, де вдосконалювали знання французької мови та навички в образотворчому мистецтві. Згодом подорожували Швейцарією й, зрештою, у вересні 1775 року повернулись до матері у Франкфурт, а у березні 1776 — до Майнінгену.[1]
Правління[ред. | ред. код]
У лютому 1782 року Георг приєднався до брата у справах керування герцогством, а Шарлотта Амалія остаточно залишила посаду регентки. Разом володарі займалися благоустроєм королівської резиденції. Гете, який у травні прибув до Майнінгену, відмічав їхні активні дії в цьому напрямку.[1] Однак, вже у липні Карл пішов з життя у зовсім молодому віці, не залишивши нащадків. Георг після цього став одноосібним правителем. Час його володарювання став відомий ліберальним абсолютизмом, що ґрунтувався на стилі правління Шарлотти Амалії.[2]
У віці 21 року Георг узяв за дружину 19-річну принцесу Луїзу Елеонору Гогенлое-Лангенбурзьку. Весілля відбулося 27 листопада 1782 року у Лангенбурзі. У подружжя народилося троє дітейː
- Адельгейда (1792—1849) — дружина короля Великої Британії та Ганноверу Вільгельма IV, мала двох доньок, що померли немовлятами;
- Іда (1794—1852) — дружина принца Саксен-Веймар-Ейзенахського Карла Бернхарда, мала восьмеро дітей;
- Бернхард (1800—1882) — наступний герцог Саксен-Мейнінгену у 1803—1866 роках, був одруженим із принцесою Марією Фредерікою Гессен-Кассельською, мав сина та доньку.
Мешкало сімейство у замку Елізабетхенбург в Майнінгені.[3][4] Літо від 1798 року проводили у замку Альтенштайн у Тюринзькому Лісі. Георг вніс певні зміни у тамтешній палацовий комплекс та звелів розбити навколо парк в англійському стилі. При його будівництві була знайдена т. з. Альтенштайнська печера, яка виявилась найдовшою печерою в Тюрингії.
Герцог підтримував розвиток сільського господарства та прокладення доріг, а також докладав зусиль до відновлення лісів, оскільки їхня вирубка, а разом з тим й висока ерозія ґрунту досягли катастрофічного рівня. Для виправлення становища була заснована спеціальна Академія Лісів у Дрейсигакері.[5] Також намагався зберегти вцілілі хащі та популяції місцевих тварин.[2]
Підвищував освітній рівень герцогства. Посівши трон, ввів розклад відкритих дверей придворної бібліотеки, коли кожен мав змогу відвідати її. Те саме стосувалося і палацових колекцій мистецтва, зібраних його братом. Концерти придворного оркестру також стали відкритими для звичайних громадян. Після народження сина Георг відмовився від традиційних урочистостей,[6] натомість, пожертвувавши гроші на будівництво гімназії та закликавши підданих наслідувати його приклад. Для дітей, які не могли відвідувати уроки через необхідність заробляти на життя, була створена школа, поєднана з майстернею, де діти з бідних сімей могли навчатися шити, в'язати або іншому ремеслу й одночасно заробляти трохи грошей. Медична допомога та медикаменти для дітей та дорослих були безкоштовними. Також кожні півтора року вони отримували новий одяг за невелику суму грошей. Девізом правителя у допомозі бідноти сталоː «Не давайте милостині, надавайте бідним допомоги, аби вони допомогли собі!»[2]
В церковній сфері було скасовано публічне покарання незаміжніх матерів, екзорцизм при хрещенні та примусове індивідуальне сповідання. У церковних службах літургія була замінена повчальною проповіддю.[2]
Сам, будучи освіченою людиною, Георг друкував статті в філософських публікаціях, використовуючи псевдонім. Ідеї володаря зайшли так далеко, що він хотів відмовитися від Таємної ради та перетворити герцогство на ліберальну конституційну державу. Втім, рання смерть йому в цьому завадила.[2]
Помер герцог від лихоманки в канун Різдва 1803 року. Похований на парковому цвинтарі Майнінгена.[7]
Генеалогія[ред. | ред. код]
Ернст I | Єлизавета Софія Саксен-Альтенбурзька | Антон Ульріх | Єлизавета Юліана Гольштейн-Норбурзька | Філіп Гессен-Філіпсталь.jpg) | Катерина Амалія Сольмс-Лаубахська.jpg) | Йоганн Вільгельм | Крістіна Юліана Баден-Дурлахська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Бернхард I | Єлизавета Елеонора Брауншвейг-Вольфенбюттельська | Карл I | Кароліна Крістіна Саксен-Ейзенахська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Антон Ульріх | Шарлотта Амалія Гессен-Філіпстальська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Георг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б A. Schumann: Karl August Friedrich Wilhelm, Herzog zu Sachsen-Meiningen. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 17, Duncker & Humblot, Leipzig 1883, стор. 449—451 [1] [Архівовано 8 липня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ а б в г д Георг Саксен-Мейнінгенський [2] (нім.)
- ↑ Історичні місця Майнінгену [3] [Архівовано 12 листопада 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Офіційний сайт замку Елізабетхенбург [4] [Архівовано 16 листопада 2018 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Базувалася в Дрейсигакері до 1843 року.
- ↑ Була випущена лише срібна медаль з цього приводу [5] (нім.)
- ↑ Парковий цвинтар Майнінгена [6] [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
Література[ред. | ред. код]
- Johann Matthäus Bechstein, Joh. von Vierling: Lebensgeschichte Herzog Georg’s des Unvergeßlichen. In: Herzoglich S. Coburg-Meiningisches jährliches gemeinnütziges Taschenbuch, … Meiningen 1803.
- Ludwig Hertel: Meiningische Geschichte von 1680 bis zur Gegenwart. In: Schriften des Vereins für Sachsen-Meiningische Geschichte und Landeskunde. 47. Heft, Hildburghausen 1904.
- Herta Müller: Georg I. Herzog von Sachsen Meiningen. In: Detlef Ignasiak (Hrsg.): Herrscher und Mäzene. Thüringer Fürsten und Hermenefred bis Georg II. Rudolstadt 1994.
- Andrea Jakob: Herzog Georg I. von Sachsen-Meiningen: Ein Präzedenzfall für den aufgeklärten Absolutismus. Meininger Museen, ISBN 3-910114-06-7.
Посилання[ред. | ред. код]
- Саксен-Мейнінген (англ.)
- Профіль на Geni.com [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Георга Саксен-Мейнінгенського [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
|
