Геотермальні ресурси
Геотермальні ресурси (рос.геотермальные ресурсы; англ. geothermal resources; нім. geothermale Reserven f pl, Geothermalressourcen f pl) – запаси глибинного тепла Землі, експлуатація яких економічно доцільна сучасними технічними засобами.
Потенційна частка Г.р. у загальному паливно-енергетичному балансі промислово розвинутих країн (Італії, США, Японії) оцінюється в 5–10%. З удосконаленням техніки і технології експлуатації цей відсоток може бути збільшено до 50% і більше. Розрізняють Г.р. (термальні води), що містяться в природних підземних колекторах, і петрогеотермальні ресурси, які акумульовані в нагрітих (до 350 °C і більше) блоках і практично безводних (т.зв. сухих) гірських порід. Технологія видобування петрогеотермальних ресурсів основана на створенні штучних циркуляційних систем (так званих теплових котлів).
Практичне значення мають г і д р о г е о т е р м а л ь н і р е с у р с и, стійкий режим яких, відносна простота видобування і значні площі розповсюдження дали змогу використати ці води для теплопостачання (при температурах від 40 до 100–150 °C) і вироблення електроенергії (150–300 °C).
Г.р. приурочені до тріщинуватих водонапірних систем, що належать до районів сучасного вулканізму і складчастих зон, підданих впливові найновіших тектонічних рухів, а також до пластових водонапірних систем, розташованих у депресійних зонах, представлених великими товщами осадових відкладів мезозойського і кайнозойського віків.
Тріщинуваті водонапірні системи розвинуті локально в значних зонах тектонічних розломів. При використанні Г.р. внаслідок корозійної активності вод відбувається хімічне і теплове забруднення навколишнього середовища. З метою охорони середовища термальні води після їх використання знову запомповують у продуктивні пласти (тріщинуваті зони).
Боротьба з корозійним впливом природних енергоносіїв на устаткування, прилади, конструкційні матеріали вирішується на стадіях проектування і експлуатації конкретних об’єктів шляхом додавання хімічних реагентів до енергоносія, попередньої дегазації, а також підбором відповідних корозійностійких металів і покриттів.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.