Перейти до вмісту

Кайнозойська ера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кайнозой)

Кайнозойська ера, кайнозой (грец. καινός новітній + ζωή життя); (рос. кайнозойская эратема (эра), кайнозой; англ. Cainozoic, Cenozoic, Kainozoic era; нім. Känozoikum n, känolithisches Ärathem n, Erdneuzeit f) — найновіша ера в геологічній історії Землі. Настала 66,0 млн років тому, триває й досі[1].

У середині палеогену відбулися значні трансгресії моря, пізніше — інтенсивне гороутворення. У кайнозої сформувались у сучасних обрисах материки й океани. Орографічні зміни зумовили зміни клімату і ландшафтів. На початку антропогену внаслідок похолодання значного розвитку набуло материкове зледеніння. [2]

Геохронологія

[ред. | ред. код]

Кайнозойську еру поділяють на три періоди[1]:

(англ.) Коливання температури атмосфери Землі з часів мезозою до сьогодення

Рослинний світ

[ред. | ред. код]

Серед рослин були поширені покритонасінні, з'явились злакові.

Тваринний світ

[ред. | ред. код]

Наприкінці мезозою вимерли гігантські рептилії, динозаври, іхтіозаври тощо. У палеогенових морях переважали молюски, костисті риби й акули, з'явились кити, на суходолі — численні комахи (наприклад, жуки-довгоносики родів Cleonolithus, Curculionites), ссавці, поступово розвинулись хоботні, ведмедеві, людиноподібні мавпи, гризуни, комахоїдні та інші. На початку антропогену з'явилась первісна людина.

Синонім: неозой (англ. Neozoic; нім. Neozoikum n).

Корисні копалини

[ред. | ред. код]

З кайнозойськими відкладами в Україні пов'язані родовища нафти і газу (Передкарпатська нафтогазоносна область), бурого вугілля (Дніпровський буровугільний басейн), марганцевих руд (Нікопольський марганцевий басейн), кам'яних та калійних солей (Передкарпатський соленосний басейн). Породи кайнозою використовують як мінеральну сировину.

До кайнозойських відкладів приурочено близько 25% всіх відомих запасів нафти і газу, зокрема Передкарпатської нафтогазоносної області, близько 15% запасів вугілля (головним чином бурого). Осадові товщі кайнозою містять великі поклади оолітових залізних руд (Керченський залізорудний басейн), марганцевих руд (Чіатурське родовище, Нікопольський марганцеворудний басейн), кам'яних і калійних солей в Україні (Прикарпатський калієносний басейн), Італії (Сицилія), Франції (Ельзас), Румунії, Ірані, Ізраїлі, Йорданії. З кайнозойськими товщами пов'язані великі запаси бокситів, фосфоритів, діатомітів, різноманітних нерудних будівельних матеріалів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б International Chronostratigraphic Chart v2023/06 (PDF) (англ.). International Commission on Stratigraphy. Архів (PDF) оригіналу за 28 червня 2023.
  2. КАЙНОЗОЙСЬКА ЕРАТЕМА. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 8 червня 2022.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]