Говхар Бахшалієва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Говхар Бахшалієва
Народилася 26 листопада 1954(1954-11-26) (65 років)
Барда (місто), Азербайджанська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Azerbaijan.svg Азербайджан
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність науковий працівник, політик
Alma mater Бакинський державний університет
Посада член Міллі Меджліс Азербайджану[d][1]

Говхар Бахшалі кизи Бахшалієва (азерб. Gövhər Baxşəli qızı Baxşəliyeva; народилася 26 листопада 1954 року) — азербайджанський учений-сходознавець, арабістка. Доктор філологічних наук, професор, директорка інституту сходознавства Національної академії наук Азербайджану, віце-спікер парламенту Азербайджану скликання 2000—2005 років.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Гевхар Бахшалієва народилася в 1954 році в Барді. У 1977 році з відзнакою закінчила факультет сходознавства Азербайджанського державного університету за спеціальністю викладач східних мов і літератури. У 1984 році захистила кандидатську, а в 1996 році докторську дисертацію. Є автором 4 монографій, 10 книг та понад 120 наукових статей і доповідей, 23 з яких видані в авторитетних зарубіжних виданнях.

Свою трудову діяльність Гевхар Бахшалієва розпочала в 1977 році на посаді старшого лаборанта в інституті сходознавства Академії наук Азербайджану. У 1978—1986 роках працювала молодшим науковим співробітником інституту, в 1986—1989 рр. науковим співробітником, 1989—1993 рр. старшим науковим співробітником, а з 1993 по 1997 роки — заступником директора з науки.

З 1997 року Гевхар Бахшалієва обіймає посаду директора інституту сходознавства.

Також вона обиралась депутатом Парламенту II, III, IV скликань. Була керівником делегації Міллі Меджлісу в Парламентській Асамблеї Організації Ісламського Співробітництва, а також міжпарламентській робочої групи із взаємного співробітництва Азербайджан-Єгипет.

Має сина. Її батько — Бахшалі Бахшалієв в 1970—1980 рр. очолював Міністерство фінансів Азербайджанської РСР.

Основні наукові досягнення[ред. | ред. код]

Гевхар Бахшалієва займається дослідженням давньої і сучасної арабської літератури, арабомовної азербайджанської літератури, арабомовних джерел, арабо-азербайджанських літературних зв'язків. Редагування, підготовка до друку та публікація сотень наукових праць з різних напрямках сучасного сходознавства.

Під її керівництвом захищено 12 дисертацій Pd.D. за спеціальністю «Всесвітня література (арабська література)». Успішно представляла азербайджанську східнознавчу науку у багатьох зарубіжних країнах (Туреччина, Росія, Іран, Єгипет, Саудівська Аравія, Сирія, ОАЕ, Франція, Велика Британія, Італія, Угорщина, Румунія, Китай, Малайзія, Індонезія та інші).

Гевхар Бахшалієва - голова Ради по захисту докторських дисертацій за спеціальностями 10.01.02 — «Література тюркських народів» і 10.01.03 — «Всесвітня література». Голова Проблемної Ради з координації досліджень із сходознавства. Відповідальний редактор журналу «Наукові дослідження» і головний редактор журналу «Азербайджанське сходознавство».

Найменування основних наукових робіт[ред. | ред. код]

  • «Абд ас-Салам ал-Уджейли. Очерки жизни и творчества». Баку, Элм, 1989 год.
  • Абу-л-Фарадж ал. Исфахани. «Сказание о Меджнуне». Перевод с арабского. Баку, Язычы, 1990 год.
  • Абу-л-Фарадж ал. Исфахани. «Книга песен». Перевод с арабского. Баку, Элм, 1990 год.
  • «„Книга песен“ Абу-л-Фараджа ал-Исфахани и классическая азербайджанская литература». Баку, Элм, 1998 год.
  • «Дастаны о божественной любви». Баку, 2001 год.
  • Hamıdan ucadır alimin yeri. Баку, Нурлан, 2003, 322 стр.
  • Институт Востоковедения имени ак. З. М. Буниятова. Баку, НМ, 2005, 80 стр.
  • Абу-л-Фарадж ал-Исфахани. Рассказы о Кайсе ибн Мулаввахе по прозвищу Меджнун и арабоязычных азербайджанских поэтах. Баку, Элм, 2006, 374 стр.
  • Современный сирийский рассказ. Баку, АNЭ, 2007, 352 стр.
  • С. Бахшалиева. Словар «Фарханги-тюрки» Мухаммедтаги Каракоюнлу и его значение в изучении истории азербайджанского языка. Составитель и предисловие Г. Б. Бахшалиевой. Баку, ЭНЕ, 2009, 264 стр.
  • Джубран Халил Джубран. «Сломанные крылья». Перевод с арабского. Г. Б. Бахшалиевой и А. Мамедовой. Баку, БЧЕ 2010, 108 стр.
  • «Статьи, доклады, интервью …» В 2-х тома. Баку, БЧЕ, 2011, I т. — 436 стр., II т. — 512 стр.
  • «Литературные взгляды Тауфика ал-Хакима». Баку, Элм, 2012, 508 стр.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]